Рішення № 135534796, 07.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18151/25

Провадження № 2/752/2174/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами та договорами позики у розмірі 79 080, 88 грн, укладеними відповідно до вимог Закону України « Про електронну комерцію».

Посилається в позові на те, що 09 липня 2024 між ТОВ» «Авентус Україна» та відповідачкою був укладений кредитний договір №8067373.

28 березня 2025 року між ТОВ» «Авентус Україна» та ТОВ» «ФК`ЄАПБ» був укладений Договір факторингу № 28032025, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ» «ФК`ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки в сумі 48 819, 73 грн, з яких:

- 14 997, 00 грн заборгованості за основною сумою боргу;

- 26 322, 73 грн заборгованості за процентами;

- 7 500, 00 грн заборгованості за пенею, штрафами.

Крім того, 10 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 10142-08/2024.

22 січня 2025 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ`ФК`ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 22012025/2, за яким до товариства перейшло право вимоги до боржників, зазначених у Ретєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ`ЄАПБ» отримало право вимоги до відповідачки на суму 7 855, 20 грн, з яких:

- 2 640, 00 грн сума заборгованості по кредиту;

- 1 782, 00 грн заборгованості по відсотках;

- 3 433, 20 грн штрафних санкцій.

02 серпня 2024 року між ТОВ »Маніфою» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 7786239.

11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ» ЄАПБ» був укладений договір факторингу №11-012024, за умовами якого до ТОВ`ЄАПБ`перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ`ЄАПБ» отримало право вимоги до відповідачки на суму 11 488, 80 грн, з яких:

- 4 000. 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 3 668, 80 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 3 820, 00 грн- сума заборгованості за процентами на прострочену позику.

10 липня 2024 року між ТОВ »1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою був укладений договір позики № 79155697.

27 березня 2025 року між ТОВ » 1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ТОВ» ЄАПБ» був укладений договір факторингу №2п7//03/25.

За умовами договору до ТОВ`ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі.

Відповідно до реєстру боржників №4 від 23 квітня 2025 року ТОВ`ЄАПБ» отримало право вимоги до відповідачки на 10 917, 15 грн, з яких:

-4 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-1 780, 00 грн - сума заборгованості за відсотками;

-5 137 15, 00 грн - заборогованість за пенею;

Виходячи з цього, невиконання відповідачкою умов кредитних договорів та договору позики, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 28 липня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 29 липня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачці копію позовної заяви з додатками.

Конверт з документами, які направлялися на зазначену відповідачкою адресу при укладенні договорів, повернулися до суду в зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частиною 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 зазначила про необхідність застосування інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права).

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норми статей 128 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Виходячи з цього, суд вважає відповідачку обізнаною про наявність спору в провадженні суду та його предмет.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачці був наданий строк для надання відзиву.

Відповідачка своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що протягом 2024 року відповідачкою в порядку, визначеному Законом України « Про електронну комерцію», було укладено ряд кредитних договорів та договорів позики з різними фінансовими установам.

В подальшому, на підставі договорів факторингу, укладеними з позивачем, до останнього перейшло право вимоги до відповідачки за вказаними договорами.

Так, 09 липня 2024 між ТОВ» «Авентус Україна» та відповідачкою був укладений кредитний договір №8067373.

Відповідно до пункту 1.3 договору відповідачці був виданий кредит у розмірі 15 000, 00 грн строком на 360 днів, які бли перераховані на банківську картку відповівдачки, зазначену нею при укладенні договору.

Пукнктом 1.5.1 договору стандартна процентна ставка встанволенаи в розмірі 1. 50% в день в межах строку кредитування.

Згідно з пунктами 1.8.1 та 1.8.2 договору та паспорту споживчого кредиту загальні витрати за договором за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування становлять 81 000, 00 грн. а з урахуванням зниженої процентної ставки 74 295, 00 грн.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту за невиконання умов договору позичальник сплачує штраф 1 розмірі 1 350, 00 грн на 4-й день невиконання та 300, 00 грн починаючи з 5-го дня невиконання.

28 березня 2025 року між ТОВ» «Авентус Україна» та позивачем був укладений Договір факторингу № 28032025, відповідно до умов якого до відповідачки на суму 48 819, 73 грн, з яких:

- 14 997, 00 грн заборгованості за основною сумою боргу;

- 26 322, 73 грн заборгованості за процентами;

- 7 500, 00 грн заборгованості за пенею, штрафами.

Розрахунок здійснений станом на 27 березня 2025 року, тобто в межах строку кредитування.

Крім того, 10 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 10142-08/2024.

Відповідно до розділу 1 договору сума кредиу становить 3 000, 00 грн, строк кредитування 120 днів під 1, 5% на день.

Згідно з Додатком №1 до договору та паспорта споживчого кредиту загальна вартість кредиту становить 8 400, 00 грн.

Відповідно до пункту 5.3 договору в разі прострочення сплати чергового платежу або в неповному розмірі позичальникові нараховується штраф у розмірі 100% від суми несплаченого у встановлений графіком строк платежу по кожному порушенню.

22 січня 2025 року між ТОВ «Аванс Кредит» та позивачем був укладений договір факторингу № 22012025/2, за яким до товариства перейшло право вимоги до відповідачки на суму 7 855, 20 грн, з яких:

- 2 640, 00 грн сума заборгованості по кредиту;

- 1 782, 00 грн заборгованості по відсотках;

- 3 433, 20 грн штрафних санкцій.

З Реєстру боржників до договору вбачається, що розрахунок заборгованості здійснено за 66 днів прострочення.

02 серпня 2024 року між ТОВ »Маніфою» та відповідачкою був укладений кредитний договір № 7786239.

За умовами договору відповідачці був наданий кредит у розмірі 4 000, 00 грн строком на 78 днів під 1, 50000% на день.

Загальні витрати за позикою становлять 311, 20 грн.

Про це ж зазначно і в розрахунку за Догвоором, який є Додатком №1.

11 січня 2024 року між позивачем та ТОВ «Маніфою» був укладений договір факторингу №11-012024, за умовами якого до ТОВ`ЄАПБ`перейшло право вимоги до відповідачки на суму 11 488, 80 грн, з яких:

- 4 000. 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 3 668, 80 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 3 820, 00 грн- сума заборгованості за процентами на прострочену позику.

10 липня 2024 року між ТОВ »1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою був укладений договір позики № 79155697.

Відповідно до пункту 2.1 сума позики становить 4 000, 00 грн строком на 30 днів під 1,00% на день.

Орієнтовна загальна вартість позики становить 5 200, 00 грн.

Така ж сума за договором визначена і в Додатку №1 до договору.

Така ж загальна сума кредиту визначена і в паспорті споживчого кредиту.

27 березня 2025 року між позивачем та ТОВ » 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір факторингу №2п7/03/25.

Відповідно до реєстру боржників №4 від 23 квітня 2025 року до позивача право вимоги до відповідачки на 10 917, 15 грн, з яких:

-4 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-1 780, 00 грн - сума заборгованості за відсотками;

-5 137 15, 00 грн - заборогованість за пенею.

Звертаючись до суду позивач зазначив, що після укладення договорів факторингу відповідачка будь-яких дій, направлених на виконання умов укладених кредитних договорів та договорів позики не вчиняла, заборгованість не погасила.

Відповідачка, не подавши до суду відзив, вимог позивача не спростувала, доказів виконання грошового зобов`язання за умовами укладених договорів не надала.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З матеріалів справи вбачається, що укладені з відповідачкою договори відповідають вимогам закону, умови договорів з боку кредитодавців та позикодавців виконані, грошові кошти відповідачці надані.

В свою чергу, відповідачка умови договору не виконує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачкою умов кредитних договорів та договорів позики, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Щодо суми до стягнення.

За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що на суму кредиту за умовами кредитного договору від 10 липня 2024 року № 79155697 позивачем нараховано проценти як за умовами договору за користування коштами, так і 3 820, 00 грн заборгованості за процентами на прострочену позику.

Згідно із статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 зазначено, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням цього, підстави для стягнення процентів на прострочену суму кредиту відсутні.

Крім того, за змістом статей 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язанням.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Відповідно до статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір установлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У разі, якщо розмір неустойки перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд може його зменшити.

Виходячи з даної норми закону, суд приходить до висновку про зменшення суми пені за договором позики №79155697 до суми позики.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, часткового задоволення вимог позивача, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 838, 19 грн судового збору.

Керуючись статтями 3, 6, 15, 16, 512, 514, 525-526, 536, 610, 611, 626- 629, частиною 1 статті 634, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»:

- 48 819, 73 грн заборгованості за кредитним договором № 8067373 від 09 липня 2024 року;

- 7 855, 20 грн заборгованості за кредитним договором № 10142-08/2024 від 10 серпня 2024 року;

- 7 668, 80 грн заборгованості за кредитним договором № 7786239 від 02 серпня 2024 року;

- 9 780, 00 грн заборгованості за договором позики №79155697 від 10 липня 2024 року;

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 838, 19 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: К.В.Машкевич