Ухвала суду № 135533226, 08.04.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1209/26

Провадження № 2/345/1353/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення заборгованості, а саме просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 468,16 грн за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2020 року до квітня 2021 року, а також судовий збір 1331,20 грн.

06.04.2026 представником позивача подано суду клопотання про долучення доказів, в якому зазначає, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2593,63 грн, які просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача. Просить суд долучити до матеріалів справи: акт №559 від 06.04.2026 здачі - приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №14/01 від 14.07.2025р.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідачі в судове засідання не прибули, однак відповідач ОСОБА_2 подав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі. Щодо правової допомоги, то просить суд зменшити її до 200,00 грн. У зв`язку з визнанням позову просить суд повернути позивачу з державного бюджету половину суми судового збору. До даної заяви долучена квитанція про сплату на користь позивача 1133,76 грн (в тому числі боргу в сумі 468,16 грн та 665,60 грн судового збору).

06.04.2026 судом отримано від представника позивача заяву про закриття провадження у справі. В заяві представник позивача просить суд: закрити провадження у справі у зв`язку із відмовою позивача від позову внаслідок задоволення вимог відповідачами після пред`явлення позову; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 2593,63 грн за професійну правничу допомогу; повернути позивачу 50% від суми сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн. за платіжною інструкцією №1089 від 09.02.2026.

Представник позивача в судове засідання не прибула, однак подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованостіпро стягнення заборгованості необхідно закрити та вирішити питання про розподіл судових витрат, виходячи з наступного.

Частина третя статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Так, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц, Верховний Суд зазначив, що частина 3 статті 142 ЦПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує права та законних інтересів інших осіб, наслідки закриття провадження у справі позивачу зрозумілі, наявна заява відповідача про визнання позову, тому у суду є підстави для прийняття відмови від позову позивача та закриття провадження по справі з поверненням позивачу 50% судового збору у розмірі 665,60 грн. (50% від 1331,20 грн), сплаченого ним при поданні позову, згідно платіжної інструкції № 1089 від 26.02.2026.

Також суд зазначає, що інші 50% судового збору у розмірі 665,60 грн добровільно оплачено одним з відповідачів на користь позивача, тому суд не має підстав для стягнення цієї суми з відповідачів.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правової допомоги, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Юлії Біжко» було укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 14/01 від 14.07.2025 р. Додатком № 1 від 14.07.2025 р. до договору про надання професійної правничої допомоги визначено права, які надаються адвокату. Додатком № 2 від 14.07.2025 визначено, що година праці адвоката становить 2000,00 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: акт № 559 від 06.04.2026 здачі - приймання до договору про надання професійної правничої допомоги № 14/01 від 14.07.2025р., згідно якого загальна вартість адвокатських послуг становить 2593,63 грн.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 2593,63 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 450,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачів. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу буде достатнім, пропорційним і справедливим, а також не становитиме надмірного тягаря для відповідачів.

Оскільки провадження у справі закривається у зв`язку із відмовою позивача від позову внаслідок задоволення вимог відповідачами після пред`явлення позову, то з відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати за надання правничої допомоги на загальну суму 450,00 грн, а саме з кожного по 150,00 грн, оскільки солідарне стягнення судових витрат не передбачено діючим законодавством.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 137, 141, 142, 255, 256, 260, 353-354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В :

заяву представника позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Пігулевської Євгенії Максимівни про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості- закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову внаслідок задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) - 150,00 грн витрат за надання правничої допомоги.

Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) - 150,00 грн витрат за надання правничої допомоги.

Стягнути із ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) - 150,00 грн витрат за надання правничої допомоги.

Повернути з рахунку отримувача коштів Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області з державного бюджету (Отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Калуш/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN): 738999980313151206000009614) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 50% судового збору у розмірі 665,60 грн (50% від 1331,20 грн), сплаченого при поданні позову, згідно платіжної інструкції № 1089 від 26.02.2026.

Роз`яснити сторонам, що у відповідності до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Головуючий: