Рішення № 135533139, 06.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22721/24

Провадження № 2-др/344/54/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

за участі:

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСББ «Європейське Сіті» Ленчука Романа Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСББ «Європейське Сіті» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, щодо внесків та платежів, 3% річних, інфляційних втрат, пені та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходилась цивільна справа за позовною заявою ОСББ «Європейське Сіті» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, щодо внесків та платежів, 3% річних, інфляційних втрат, пені та судових витрат.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.03.2026 року позов задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Європейське Сіті» заборгованість у загальному розмірі 17 760,88 грн., яка складається із заборгованості зі сплати щомісячних внесків та платежів у сумі 11 770,50 грн., заборгованості зі сплати одноразових цільових внесків до резервного фонду у розмірі 4 578,24 грн., інфляційних втрат у сумі 1 110,94 грн., 3% річних у сумі 301,20 грн., вирішено питання судового збору, у задоволенні решта вимог відмовлено.

31.03.2026 року представник позивача подав до суду заяву, за змістом якої просив ухвалити додаткове рішення у даній справі та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

06.04.2026 року відповідач подав заперечення щодо заяви, в якому зазначив, що дана заява є безпідставною, оскільки представництво інтересів ОСББ представляв Ленчук Р.І., як громадянин за довіреністю, долученою до позову. Всі докази понесення витрат на правничу допомогу подані між двома юридичними особами, зокрема позивачем та АО «Кай партнерс», при цьому жодних доказів надання від АО «Кай партнерс» повноважень Ленчук Р.І., як адвокату і як наслідок понесення витрат на послуги, до заяви не долучено. Окрім того, у даній справі у період з березня 2025 року по лютий 2026 року була наявне зловживання процесуальними правами та обов`язками зі сторони представника позивача, оскільки судом неодноразово витребовувались докази на підставі клопотань відповідача про підставність нарахування заявленої позивачем суми коштів та надання доказів щодо цього, а також з інших підстав вказаних у запереченні.

Представник заявника (позивача) у судове засідання не з`явився, просив про розгляд заяви без його участі та заяву задовольнити повністю.

Відповідач у судовому засіданні заперечив повністю підстави для задоволення заяви та просив відмовити у її задоволенні як з підстав викладених в запереченні, так і з отриманих пояснень по суті заяви.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дійсно, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.03.2026 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Європейське Сіті» було задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Європейське Сіті» заборгованість у загальному розмірі 17 760,88 грн., яка складається із заборгованості зі сплати щомісячних внесків та платежів у сумі 11 770,50 грн., заборгованості зі сплати одноразових цільових внесків до резервного фонду у розмірі 4 578,24 грн., інфляційних втрат у сумі 1 110,94 грн., 3% річних у сумі 301,20 грн., вирішено питання судового збору, у задоволенні решти вимог відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.3,8 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу, однак мають бути обґрунтованими.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву, зареєстровану судом 20.12.2024 року, від імені юридичної особи ОСББ, було підписано представником Ленчук Р.І., за дорученням на підтвердження представництва довіреність б/н від 16.12.2024 року, видану ОСББ та підписану головою правління М.Походнюк (а.с.70 т.1). На аркуші 7 позову та у прохальній частині вказано про стягнення з відповідача на користь ОСББ витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн..

При цьому, жодного доказу на представництво інтересів позивача саме адвокатом, його ордер та договір, до справи та під час розгляду справи не надавався, а Ленчук Р.І. був встановлений та допущений судом на представництво інтересів позивача виключно за довіреністю, так як справа розглядалася як малозначна у спрощеному провадженні.

Суд зазначає, що за ст.15,58 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За ч.2 ст.60 цього ж кодексу під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Незважаючи, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу була визначена чітко у прохальній частині, а не орієнтовану, а до позову було долучено єдиний доказ понесення таких витрат у сумі 2 500 грн. Акт приймання-передачі наданих послуг між юридичними особами, який не підтверджував понесені позивачем витрати на представництво інтересів саме громадянином Ленчук Р.І., ним було заявлено перед виходом суду для ухвалення судового рішення про намір подати заяву про стягнення витрат на правничу допомогу з дорученням доказів понесення таких і такий намір занесено до протоколу судового засідання.

На підтвердження факту надання правничої допомоги у сумі 5 000грн. надано представником ОСББ - Ленчук Р.І. такі докази: 1) ордер адвоката від 26.11.2025 року, в якому зазначено підстави видачі ордеру договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи) на надання безоплатної правничої допомоги за №2024/04-8 від 17.04.2024 року, ордер підписаний керівником Адвокатського обєднання «Кей партнерс» (без зазначення прізвища) та печаткою; 2) договір №2024/04-8 від 17.04.2024 року укладений між АО «Кей партнерс» в особі керуючого партнера Щадей Н.В. та ОСББ «Європейське Сіті» в особі голови правління Походюк М.Г. на представництво інтересів ОСББ в т.ч. в судах (без вказівки на конкретні справи), від імені Об`єднання можуть діяти в т.ч. адвокати об`єднання (п.1.3 договору); 3) додаток до договору №1 від 17.04.2024 року про вартість послуг, в т.ч. за складання позовної заяви 2 500грн.; 4) додаток №2 до договору від 24.07.2025 року про уповноваження клієнта об`єднанню на представництво інтересів у цивільній справі №344/22721/24 вартістю послуг за 1 судове засідання 500 грн., які оплачуються впродовж 10 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі послуг; 5) Акт приймання-передачі послуг від 16.12.2024 року за проект позовної заяви по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості, кількість годин 3 вартістю послуг 2 500 грн., які оплачуються протягом 5 днів з моменту підписання даного Акту та платіжна квитанція від 17.12.2024 року за договором №2024/04-8 від 17.04.2024 року на суму 2 500 грн.; 6) Акт приймання-передачі послуг, укладений між юридичними особами (в якому вперше вказано представництво інтересів АО «Кей партнерс» в особі адвоката Ленчук Р.І., який діє на підставі довіреності №2025/1 від 17.10.2025 року, однак жодної довіреності на повноваження адвоката Ленчук Р.І. від даного адвокатського об`єднання ні до позову, ні до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу не було долучено) про надання послуг представництва у судових засіданнях протягом 3 годин на суму 1 500 грн. та платіжна квитанція від 20.02.2026 року; 7) аналогічний Акт приймання-передачі наданих послуг від 27.03.2026 року за участь у судових засіданнях протягом 2 годин на суму 1 000 грн. та платіжна квитанція на цю суму (а.с.90-102 т.2).

Однак, зважаючи на те, що представник ОСББ «Європейське Сіті» громадянин Ленчук Р.І., який діяв протягом розгляду цивільної справи та був допущений судом у спрощеному провадженні за довіреністю (без номера) від 16.12.2024 року виданого саме ОСББ, на підтвердження наданих ним послуг за даною довіреністю доказів не надав, суд приходить до ствердного висновку про недоведеність вимог за заявою про стягнення витрат на правничу допомогу за результатами розгляду даної цивільної справи.

Доказів того, що Ленчук Р.І. у даній цивільній справі будучи представником позивача як адвокат Адвокатського об`єднання «Кей партнерс» та представляв інтереси позивача саме за виданим вищезгаданими ордером від 26.11.2025 року та договором від 17.04.2024 року з додатками №1,2, долученими після завершення розгляду справи та ухвалення судового рішення, суду не надано.

Інші доводи стосовно пропорційності і справедливості витрат, частково задоволення вимог та неналежне використання процесуальних прав сторони позивача про завчасне надання доказів на підтвердження вимог, не потребують деталізації та не впливають на висновок суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 58, 60, 133, 263, 270, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСББ «Європейське Сіті» Ленчука Романа Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСББ «Європейське Сіті» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, щодо внесків та платежів, 3% річних, інфляційних втрат, пені та судових витрат.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08 квітня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА