Рішення № 135533137, 07.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22463/25

Провадження № 2/344/2341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

за участю:

представника позивача Милитчук І.М.,

представника відповідача Савка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Милитчук Ігор Михайлович до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про збільшення розміру відшкодування шкоди у зв`язку з каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Милитчук Ігор Ярославович, звернулась у грудні 2025 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» про збільшення розміру відшкодування шкоди у зв`язку із каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки, у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати та просив зобов`язати АТ «Українська залізниця» з 01 січня 2026 року у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати виплачувати позивачу по 43 235 грн. щомісячно матеріальної шкоди у зв`язку із каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки, стягнення всіх витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 08 грудня 1995 року на станції Копиченці Тернопільської області поїздом № 676 Івано-Франківськ - Шепетівка, що належав Львівській залізниці, позивача було травмовано і віднято обидві ноги. 20 травня 1996 року Івано-Франківським бюро МСЕК позивача визнано інвалідом І групи без подальшого перегляду та призначено пенсію. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 1998 року з Львівської залізниці на її користь стягнуто 52 507,08 гривень шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, та 2 550 гривень моральної шкоди, всього 55 057,08 гривень, в тому числі 11 623 гривень на придбання автомобіля з ручним управлінням. Починаючи з 01 листопада 1998 року визначено відшкодування щомісячно по 223,16 гривень, виходячи з середньомісячного заробітку 197,66 гривень. Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.01.2018 року у справі №344/3366/17 було вирішено стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь позивача 96 000 грн. відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку із каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати та зобов`язати з 01.01.2018 року виплачувати ОСОБА_1 по 18 615 грн. щомісячно. У подальшому рішеннями Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.01.2019 року, 29.10.2020 року, 25.05.2022 року, 05.10.2023 року, 09.04.2024 року вирішувались вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди, у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. З 01.01.2026 року мінімальна зарплата збільшилась до 8 647 грн., що є підставою звернення до суду та задоволення позовних вимог.

15.01.2026 року надійшов відзив на позов, в якому вказується, що за рішенням суду від 09.04.2024 року відповідач вже перераховує на користь позивача щомісяця визначену судом суму. Щодо витрат на правничу допомогу, то такі не є належно підтвердженими та обґрунтованими.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі ВКЗ просила суд у задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

08 грудня 1995 року на станції Копиченці Тернопільської області поїздом № 676 Івано-Франківськ - Шепетівка, що належав Львівській залізниці, позивача було травмовано і віднято обидві ноги.

20 травня 1996 року Івано-Франківським бюро МСЕК позивача визнано інвалідом І групи без подальшого перегляду та призначено пенсію.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 1998 року з Львівської залізниці на її користь стягнуто 52 507,08 гривень шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, та 2 550 гривень моральної шкоди, всього 55 057,08 гривень, в тому числі 11 623 гривень на придбання автомобіля з ручним управлінням.

Починаючи з 01 листопада 1998 року визначено відшкодування щомісячно по 223,16 гривень, виходячи з середньомісячного заробітку 197,66 гривень.

З 01 листопада 1998 року мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, постійно зростали, однак Львівська залізниця перерахунок розміру відшкодування не здійснювала.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.01.2018 року у справі №344/3366/17 було вирішено стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь позивача 96 000 грн. відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку із каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати та зобов`язати з 01.01.2018 року виплачувати ОСОБА_1 по 18 615 грн. щомісячно.

У подальшому рішеннями Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.01.2019 року, 29.10.2020 року, 25.05.2022 року, 05.10.2023 року, вирішувались вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди, у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати.

Зокрема, останнім рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.04.2024 року, яке набрало законної сили, було зобов`язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати виплачувати ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року по 35 500 грн. матеріальної шкоди у зв`язку із каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки, щомісячно, а з 01 квітня 2024 року по 40 000 грн. матеріальної шкоди у зв`язку із каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки, щомісячно.

Відповідно до статті 1208 Цивільного кодексу України, за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Отже таке зобов`язання у платника може виникати тільки на підставі судового рішення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8647грн.

Отже, у зв`язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати згідно чинного законодавства розмір відшкодування шкоди здоров`ю повинен бути також збільшений про що просить сторона позивача, а тому доводи відповідача про те, що оскільки ними здійснюється вже виплата за рішенням суду від 09.04.2024 року, то відповідно підстав для задоволення позову немає, є помилковими.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача з 01 січня 2026 року у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати виплачувати позивачу по 43 235 грн. щомісячно матеріальної шкоди у зв`язку із каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки, є належно обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 133 цього ж кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 1 211,20 гривень з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного, відповідно до статей 1195, 1197, 1202, 1208 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 2, 4, 9, 10-13, 76-81,89,133, 141, 259,263-265,268, 273, 279, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України,суд -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Милитчук Ігор Михайлович до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про збільшення розміру відшкодування шкоди у зв`язку з каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815), у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , з 01 січня 2026 року по 43 235 грн. (сорок три тисячі двісті тридцять п`ять гривень) матеріальної шкоди у зв`язку із каліцтвом, завданим джерелом підвищеної небезпеки, щомісячно.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815), на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 08 квітня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА