Рішення № 135533081, 06.04.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/261/26

Номер провадження 2/341/430/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Васильцової Г.А.,

секретаря судового засідання Габлей А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Токаревої Анастасії Юріївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі по тексту позивач, кредитодавець, ТзОВ «Укр Кредит Фінанс») Токарева А.Ю. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі по тексту відповідачка, позичальниця, ОСОБА_1 ) заборгованість за кредитним договором №1510-9006 від 11.02.2025 року у розмірі 16 244,90 грн, з яких: 3 500,00 грн заборгованість за кредитом, 10 469,90 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1 750,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, 525,00 грн заборгованість за комісією. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Позов обґрунтований тим, що 11 лютого 2025 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , укладено договір про надання кредиту №1510-9006 (далі по тексту кредитний договір) в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у сумі 3 500,00 грн строком кредитування на 365 днів, знижена процентна ставка 1% в день, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, однак відповідачка свої зобов`язання з повернення кредиту не виконала, через що станом на 19.01.2026 року у неї утворилася заборгованість у розмірі 16 244,90 грн, з яких: 3 500,00 грн заборгованість за кредитом, 10 469,90 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1 750,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, 525,00 грн заборгованість за комісією. У зв`язку із чим, позивач змушений звернутися до суду з позовом для захисту порушеного права.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 06 квітня 2026 року.

Заяв та клопотань у справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з`явився, разом із позовною заявою надав клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності представника ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення останній копії ухвали про відкриття провадження 09.03.2026 року (а.с. 46). Відповідачка не повідомила суд про причину своєї неявки; правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене та згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 лютого 2025 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1510-9006 у формі електронного документа, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису позичальниці, шляхом введення одноразового ідентифікатора А6116, за умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 3 500,00 грн, строком кредитування на 365 днів, дата надання\видачі кредиту 11.02.2025 року, дата повернення/виплати кредиту 10.02.2026 року, базовий період, за який настає обов`язок сплати нарахованих процентів 21 календарний день (а.с. 13-23).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення кредиту за стандартною процентною ставкою: 1% в день протягом перших 180 календарних днів з дати укладення кредитного договору; 0,74% в день у період, починаючи з 181 календарного дня дії кредитного договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (п. 4.7. та п. 4.10. кредитного договору)

Згідно п. 5.1. кредитного договору позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування.

Матеріали справи також містять правила відкриття кредитної лінії продукту «CreditKasa» ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», що разом з кредитним договором складають єдиний договір та визначають всі істотні умови договору та надання кредиту.

Укладаючи цей договір, позичальниця підтверджує, що вона попередньо уважно ознайомилася з правилами на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови , зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (п. 12.1. кредитного договору).

Як вбачається з листа ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 20.01.2026 року, через платіжну систему «EASYPAY» 11.02.2025 року ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснив переказ коштів за кредитним договором №1510-9006 у сумі 3 500,00 грн (ID операції №1556539093), маска картки НОМЕР_1 (а.с. 29-31).

Відповідачка не скористалася своїми процесуальним правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не подала свого розрахунку заборгованості та не надала до суду заперечення щодо вимог позивача і доказів на їх спростування.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 16 244,90 грн, з яких: 3 500,00 грн заборгованість за кредитом, 10 469,90 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1 750,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 525,00 грн заборгованість за комісією (а.с.32-36).

Вимоги позивача в частині стягнення тіла кредиту за кредитним договором у сумі 3 500,00 грн та правомірно нарахованих процентів в межах строку кредитування у сумі 10 469,90 грн є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за процентами річних в розмірі 1750,00 грн.

Пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно, позовна вимога позивача про стягнення з відповідачки заборгованості в частині стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає в силу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими встановлено звільнення від такого обов`язку позичальників під час дії воєнного стану в Україні.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки комісії суд зазначає наступне.

Пунктом 4.11. кредитного договору передбачено стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 15% від суми наданого кредиту, що становить суму 525,00 грн.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.

У даній справі умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за надання кредиту.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відтак, позовна вимога позивача в частині стягнення комісії не підлягає задоволенню.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачкою суду надано не було.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість на користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором №1510-9006 від 11.02.2025 року у загальній сумі 13 969,90 гривень, з яких: 3 500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 10 469,90 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

Оскільки позов ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача на відшкодування витрат зі сплати судового збору 2 289,35 грн, виходячи з наступного розрахунку: 13 969,90 грн (розмір задоволених позовних вимог) ? 2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 16 244,90 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Токаревої Анастасії Юріївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, індекс 01133; код ЄДРПОУ: 38548598) суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1510-9006 від 11.02.2025 року у загальному розмірі 13 969,90 (тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 90 копійок, з яких: 3 500,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 10 469,90 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 4070, м. Київ, індекс 01133; код ЄДРПОУ: 38548598) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 289,35 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 35 копійок

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 07.04.2026 року.

СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА