Ухвала суду № 135524024, 08.04.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/646/26

провадження №1-кс/136/101/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Липовець

Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , дізнавача ОСОБА_3 , в розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, клопотання про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000023 від 06.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, яке погоджене начальником Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та мотивоване тим, що до 06.04.2026 до ч/ч ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області зі служби «102» надійшло звернення ст.оперуповноваженого УКР ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , який повідомив про те, що на земельній ділянці, з кадастровим номером 0523487800:01:002:0113, суміжній до неї земельній ділянці без кадастрового номера та ще одній земельній ділянці без кадастрового номера, що розташовані за межами с. Кулешів, Погребищенської ТГ, Вінницького району, Вінницької області, які перебувають у комунальній власності Погребищенської міської ради, проводяться сільськогосподарські роботи (дискування та внесення добрив), без відповідних дозвільних документі.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРД за ч.1 ст.197-1 ч.1 КК України.

Так 06.04.2026 року під час огляду місця події було тимчасово вилучено трактор колісний марки JOHN DEERE 6135B 2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 обладнаний розкидачем добрива марки BOGBALLE Trail 107 2018 року, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником якого являється ППА «Вікторія» ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_6 . Крім того на полі було зафіксовано наявність трактора марки «Fendt» д.н.з. НОМЕР_3 із дисковою бороною «TERRADISC 6001» червоного кольору який зникнув з місця події, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником якого являється ППА «Вікторія» ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_6 . Також з місця події було вилучено зразок речовини білого кольору з розкидача добрива та зразки земельної ділянки з речовиною білого кольору.

07.04.2026 року вилучене майно було визнане речовими доказами в кримінальному провадженні № 12026025060000023, про що було винесено вмотивовану постанову, тобто наявна підстава для накладання арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України.

Метою накладання арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України є збереження речових доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої було вилучено.

Можливість розпоряджатись, відсутність обмежень в розпорядженні та обов`язку збереження саме по собі є ризиком пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна, що в свою чергу не забезпечить збереження речового доказу та позбавить можливості належного проведення досудового розслідування.

Враховуючи викладене, виникла необхідність у вирішенні питання щодо накладення арешту та подальшого зберігання майна, та призначення судових експертиз.

Дізнавач в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, просив його задовольнити. Вказав, що в ході дізнання встановлено самовільне зайняття земельної ділянки, щодо якої надані документи.

Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши клопотання та матеріали, які додані до нього, встановив, що 06.04.2026 за зверненням страшого оперуповноваженого УКР ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000023 від 06.04.2026 було внесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, відповідно викладу обставин у ньому зазначено, що на земельній ділянці, з кадастровим номером 0523487800:01:002:0113, суміжній до неї земельній ділянці без кадастрового номера та ще одній земельній ділянці без кадастрового номера, що розташовані за межами с. Кулешів, Погребищенської ТГ, Вінницького району, Вінницької області, які перебувають у комунальній власності Погребищенської міської ради, проводяться сільськогосподарські роботи (дискування та внесення добрив), без відповідних дозвільних документів.

Як вбачається із протоколу тимчасового вилучення майна від 06.04.2026 було тимчасово вилучено трактор колісний марки JOHN DEERE 6135B 2017 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 обладнаний розкидачем добрива марки BOGBALLE Trail 107 2018 року, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником якого являється ППА «Вікторія» ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_6 . Крім того на полі було зафіксовано наявність трактора марки «Fendt» д.н.з. НОМЕР_3 із дисковою бороною «TERRADISC 6001» червоного кольору який зникнув з місця події, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником якого являється ППА «Вікторія» ЄДРПОУ 30088241, директор ОСОБА_6 . Також з місця події було вилучено зразок речовини білого кольору з розкидача добрива та зразки земельної ділянки з речовиною білого кольору.

07.04.2026 року вилучене майно було визнане речовими доказами в кримінальному провадженні № 12026025060000023.

Правилами ст.131 КПК України визначено заходи забезпечення кримінального провадження, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, до переліку яких входить зокрема й арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 6 вказаної статті, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Положеннями ч.1 ст.170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Правилами ч.2 ст.170 КПК України визначено завданням арешту майна, в основу яких покладено запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 171 КПК України визначено вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна, де у ч.2 вказаної норми передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, суд, відповідно до ч.1 ст.173 КПК, відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Зі змісту клопотання про арешт майна вбачається, що метою накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК є збереження речових доказів та призначення судових експертиз.

Аналізуючи надані дізнавачем докази, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, є право власності на землю (право володіння і користування землею).

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, виступає конкретна земельна ділянка, під якою треба розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельної ділянки.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні визначено у змісті ч. 1 ст. 91 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 197-1 КК України злочинним є не будь-яке самовільне зайняття земельної ділянки, а лише те, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Проте, ні відомості Єдиного реєстру досудового розслідування, ні інші додані до клопотання матеріали не містять даних щодо завданої шкоди, а тому дізнавачем не доведено вимоги п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, відповідно до якого існувала би обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зі змісту клопотання про арешт майна слідує, що розмір будь-якої шкоди, в тому числі достатній для утворення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, не встановлений.

Таким чином дізнавачем не надано доказів на існування обов`язкової ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України- спричинення значної шкоди.

З наданого витягу з Державного земельного кадастру про самовільно захоплену земельну ділянку а.п. 30, вбачається що її вартість значно менша ніж розмір шкоди, заподіяння якої може становити склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Слідчий суддя вважає, що за встановлених обставин в ході судового розгляду клопотання потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні та застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження будуть порушені права власника та правомірних користувачів майна на мирне володіння майном.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст. 98, 131, 170, 171, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання дізнавача СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025060000023 від 06.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_7