Рішення № 135523169, 08.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 р. № 520/29239/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у нерозгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 02.09.2025 щодо внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки суду.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана бездіяльність відповідачів, яка полягає у нерозгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 02.09.2025 щодо внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 10.12.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у щорічній відпустці.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи

Ухвалою суду від 08.04.2026 року прийняти до розгляду уточнену позовну заяву представника позивача. Ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням уточненої позовної заяви, поданої до суду 27.03.2026 року.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , з 07.11.2007 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями з військового квитка серія НОМЕР_1 .

07.08.2025 позивачем сформовано військово-обліковій документ через веб-портал «Дія» у системі «Оберіг», згідно якого ОСОБА_1 до теперішнього часу перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 і з військового обліку не виключений, що не заперечується відповідачем по справі.

Також судом встановлено, що з початком повномасштабного вторгнення, ОСОБА_1 перебував у місті Одеса, де 23.11.2022 року став на облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 та пройшов військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якої отримав довідку ВЛК від 23.11.2022 за №39/1521.

Згідно вищевказаної довідки ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 61-А графи ІІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 за №402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Положення №402), про що зроблено відповідні відмітки у його військовому квитку серії НОМЕР_1 у паперовій формі.

Однак, у мобільному додатку «Резерв+» позивачем виявлено, що 25.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся до Національної поліції для його доставки для складання протоколу за фактом неприбуття за повісткою та оголошення у розшук за порушення правил військового обліку.

З огляду на викладене, з метою приведення у відповідність даних щодо ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у належний стан представником позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 адвокатський запит від 02.09.2025, а також до ІНФОРМАЦІЯ_3 - заяву від 02.09.2025 з відповідним пакетом документів, в якій просив зокрема внести дані про виключення з військового обліку з військового обліку з паперового військового квитка серії НОМЕР_1 від 13.11.2007, що виданий ІНФОРМАЦІЯ_7 на ім`я ОСОБА_1 та довідки ВЛК № 39/1521 від 23.11.2022, що видана ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім`я ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

ІНФОРМАЦІЯ_9 листом від 15.09.2025 за №17119 повідомив зокрема, що заява до ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.09.2025 року щодо бездіяльності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_10 , за дорученням, опрацьована. Перевіркою облікових даних, які наявні у електронній базі Реєстру (АІТС ОБЕРІГ) ІНФОРМАЦІЯ_11 встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_12 , не перебуває на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_13 . Тим самим, ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_14 .

З огляду на вищезазначене повідомлено, що викладенні у заяві обставини щодо бездіяльності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_11 , не знайшли свого підтвердження. Враховуючи викладене та вимоги заяви, підстави щодо визначених дій у ІНФОРМАЦІЯ_10 відсутні.

Однак від ІНФОРМАЦІЯ_3 відповіді на заяву позивача від 02.09.2025 надано не було. Доказі зворотного суду не надано.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцієюта законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із ч.ч. 1, 3ст. 1 Закону №2232-ХІІзахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон,Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1ст. 3 Закону №2232-XII).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено і який триває дотепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон №3543-XII (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У розумінні ст.1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Ст. 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями абз. 1-5 ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII передбачено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із ч. 10ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Приписами п. 11 ст. 38 згаданого вище Закону №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Відповідно до п. 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Водночас, відповідно до ч. 10ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністерства оборони України затверджено Положення № 402 (далі Положення №402, в редакції, чинній на час видачі довідки ВЛК про непридатність позивача до військової служби).

Згідно з абз. 1 п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Так, приписами абзацу 2 підпункту "б" пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ згаданого вище Положення передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймається постанова такого змісту: «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Як вже було встановлено судом вище, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби та визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Так, позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 61-А графи ІІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 за №402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Положення №402), про що зроблено відповідні відмітки у його військовому квитку серії НОМЕР_1 .

Положеннями ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку.

Так, відповідно до п. 3 ч. 6ст. 37 Закону № 2232-XIIвиключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Суд зазначає, що на час виключення позивача з військового обліку був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921(далі - Порядок № 921).

Відповідно до п. 56 Порядку № 921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством. Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Інформацію про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 внесено до військового квитка серії НОМЕР_1 .

У подальшому Порядок №921 втратив чинність у зв`язку з прийняттям Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Отже, визначена Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» підстава для виключення позивача з військового обліку, а саме визнання його непридатним до військової служби ВЛК, була дотримана.

Таким чином суд дійшов висновку, що процедура виключення позивача з військового обліку завершена у повній відповідності до чинного на той момент законодавства, і запис про виключення з в/о внесено у військово-обліковий документ здійснено правомірно.

Крім того, відповідно до ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції станом на час визнання позивача непридатним до військової служби) передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):

приписані до призовних дільниць;

які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць;

звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов`язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку;

2) на військовий облік військовозобов`язаних:

звільнені з військової служби в запас;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;

які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;

які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі;

3) на військовий облік резервістів:

які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві;

які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;

які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

2. Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.

3. Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

4. У воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).

5. Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:

1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України;

які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних;

які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

які виконали обов`язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

2) з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;

які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України;

3) з військового обліку резервістів:

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на нове місце проживання;

які прийняті на службу до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, податкової міліції, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;

які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Вищенаведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік, однак у разі виключення з військового обліку повторне його взяття не передбачено. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24.

Суд наголошує, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 02.09.2025 щодо внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Однак у встановлений законом строк відповідач не розглянув подану заяву по суті, не прийняв жодного рішення та не надав мотивованої відповіді.

Натомість звернення позивача було формально перенаправлено до іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що не є належним виконанням обов`язку щодо розгляду звернення по суті.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідач, не розглянувши по суті заяву позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді заяви позивача по суті.

А отже задля належного захисту прав позивача, відповідача слід зобов`язати розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 02.09.2025 щодо внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 02.09.2025 та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.