Рішення № 135521299, 08.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 рокусправа № 380/1859/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( 79016, Львівська обл., місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення від 08.08.2025 №1 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з квітня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мають спільну дитину. 26.02.2022 ОСОБА_2 був мобілізований та брав безпосередню участь у бойових діях, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер; причину смерті визнано такою, що пов`язана із захистом Батьківщини. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 26.11.2024 у справі №944/1152/24, яке набрало законної сили, встановлено факт їх спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ОСОБА_1 також надано статус члена сім`ї загиблого Захисника України. Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ, однак рішенням від 08.08.2025 №1 їй відмовлено з підстав відсутності зареєстрованого шлюбу, попри наявність судового рішення про встановлення факту сімейних відносин. Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою судді від 4.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що пенсійне забезпечення в Україні регулюється, зокрема, Законом України №1058-IV та Законом України №2262-ХІІ. Відповідно до Закону №2262-ХІІ право на пенсію у разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї загиблого військовослужбовця, які перебували на його утриманні, або які відповідають визначеним законом критеріям (зокрема, є подружжям). Разом із тим, обов`язковою умовою підтвердження статусу дружини (чоловіка) є документ, що підтверджує шлюб (свідоцтво про шлюб), відповідно до встановленого порядку подання документів. У поданих матеріалах відсутні відомості про зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , що підтверджується й вимогами статті 21 Сімейного кодексу України, згідно з якою лише зареєстрований шлюб породжує відповідні права та обов`язки подружжя. Отже, з огляду на відсутність підтвердженого факту перебування у зареєстрованому шлюбі, правові підстави для призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону №2262-ХІІ відсутні. Відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 .

26.02.2022 ОСОБА_2 був мобілізований на військову службу у військову частину НОМЕР_2 .

25.07.2022 настала смерть ОСОБА_2 , який перебував на лікуванні у в с. Перемога, Баштанського р-ну, Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3

Згідно з витягом з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол №1898 від 05.12.2022 року), захворювання солдата ОСОБА_2 «Гостра серцево-судинна недостатність. Ішемічна хвороба серця», підтверджене витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.08.2022 №218, матеріалами службового розслідування (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 29.07.2022 №708), довідкою про безпосередню участь у бойових діях №4600 від 02.08.2022 начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_4 , повідомленням начальника Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 02.08.2022, виданого виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Львівської області, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - захворювання і причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 26.11.2024 у справі № 944/1152/24 позов задоволено; встановлено факт, спільного проживання однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з квітня 2019 по 25 липня 2022 року, суд не приймає до уваги, оскільки проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Рішенням від 8.08.2025 №1 ГУ ПФУ у Львівській області було відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника у зв`язку з відсутністю підстав для призначення пенсії по втраті годувальника. Зазначено, що у пакеті документів відсутні відомості про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Водночас, надано копію рішення Яворівського районного суду Львівської області від 26.11.2024 у справі №944/1152/24, яким встановлено факт спільного проживання однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу. Згідно з ст.21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Позивач вважає таку відмову протиправною, відтак звернувся із вказаним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 pоку №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 статті 16 Закону №1058-IV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно ч. 1 статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 статті 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Члени сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, зокрема:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ст. 37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного члена сім`ї, зазначеного у частині другій статті 36 цього Закону, - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше членів сім`ї, зазначених у частині другій статті 36 цього Закону, - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками".

Дітям-сиротам пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника має право на таку пенсію згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Спірним питанням у цій справі є обґрунтованість рішення від 8.08.2025 №1 про відмову у призначенні пенсії в різі втрати годувальника ОСОБА_1 .

Так, стаття 21 Сімейного кодексу України визначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, виключно шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків у подружжі.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем не було подано жодного документів, тобто свідоцтва про шлюб, ані рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування позивача на утриманні загиблого.

Посилання позивачки на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 26.11.2024 у справі № 944/1152/24, яким позов задоволено; встановлено факт, спільного проживання однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з квітня 2019 по 25 липня 2022 року, суд не приймає до уваги, оскільки проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Факт спільного проживання позивача та ОСОБА_2 не свідчить про те, що позивач має офіційний статус дружини.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 (справа №461/3169/17; пункти 42, 43) на підставі аналізу норм Закону №1058-IV та норм Сімейного кодексу України дійшов таких висновків:

"У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттю подружжя, позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб`єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу.

У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать.

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус подружжя чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.".

З урахуванням наведеного висновку, Верховний Суд у постанові від 24.02.2025 у справі №240/12904/23 зазначив, що у розумінні статті 30 Закону №2262-XIІ та статті 36 Закону №1058-IV право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 10.03.2015 (справа №21-615а14) та Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 (справа №804/1501/18).

Відтак з матеріалів справи встановлено те, що позивач та ОСОБА_2 не перебували зареєстрованому шлюбі на дату смерті ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії у разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону №2262-ХІІ.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позов слід відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович