Рішення № 135521296, 07.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 рокусправа № 380/1689/26Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, Вінницька область, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ: 13322403), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIІI з 05.01.2026 із урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за №02 від 02.01.2026 та №03 від 02.01.2026, виданих виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 із 05.01.2026, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІI, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України«Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIІI, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за №02 від 02.01.2026 та №03 від 02.01.2026, виданих виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач зазначив, що 05.01.2026 він звернувся до територіального управління ПФ України за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, який набув чинності 1 травня 2016 року.

За принципом екстериторіальності його документи були скеровані на розгляд до ГУ ПФУ у Вінницькій області, яким і було прийнято спірне рішення від 09.01.2026 № о/р № 913130142180, мотивоване відсутністю необхідного стажу державної служби станом на 01.05.2016.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вказує, що він має стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016 не менше 10 років держаної служби, а відтак за ним збережено право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 03.02.2025 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що так як з 04.07.2001 особи, які працюють на посадах органів місцевого самоврядування не відносяться до категорії посад державної служби, тому не підлягає зарахуванню до стажу державної служби період роботи позивача на посаді сільського голови с. Довге Дрогобицького району Львівської області з 05.07.2001 по 19.11.2010. Також, як наголошує відповідач, станом на 01.05.2016 позивач не обіймав посади державної служби. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 19.09.2008, отримує пенсію за віком відповідно до «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

З 16.04.1998 до 19.11.2010 позивач працював на посаді сільського голови Довжанської сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

Виконавчим комітетом Східницької селищної ради Львівської області видано позивачу Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №02 та Довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, класифікацію яких було проведено, має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі №03.

З метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», 05.01.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення його на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

За результатами розгляду заяви позивача, 09.01.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення за №913130142180 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що на день набрання чинності Закону України «Про державну службу», позивач не займав посаду державної служби, віднесену до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами КМ України та не має відповідного стажу державної служби.

Таке рішення про відмову в призначенні пенсії позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі також Закон №3723-XI).

01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01.05.2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37 цього Закону, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено «Порядком обчислення стажу державної служби», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), згідно з пунктом 2 якого до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону №2493-III, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Порядок №283 втратив чинність у зв`язку із затвердженням 25.03.2016 постановою Кабінету Міністрів України №229 нового "Порядку обчислення стажу державної служби".

Згідно з пунктом 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III.

Відповідно до статті 14 Закону №2493-IIІ в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема:

- четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

- п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.

У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII від 10.12.2015 визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III. Отже час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III, входить до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17.

Таким чином час перебування позивача на посаді сільського голови Довжанської сільської ради Дрогобицького району Львівської області з 16.04.1998 до 19.11.2010 відноситься до стажу державної служби.

Відповідно до частин 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

1) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

2) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV. При цьому законодавством визначено певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №889-VIII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №889-VIII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Разом з тим, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби, а в разі наявності стажу не менше 10 років на відповідних посадах державної служби перебування на посаді державної служби станом на 01.05.2016.

Як встановив суд, станом на день набрання чинності Законом №889-VIII позивач досягнув визначеного законодавством віку, мав відповідний страховий стаж, мав стаж не менш як 10 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених та актами Кабінету Міністрів України, однак на означений день не займав посади державної служби.

Як вже зазначав суд, незалежно від місця роботи на час досягнення відповідного віку, пенсія відповідно до Закону №889-VIII призначається лише тим особам, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Оскільки, як встановив суд, позивач станом на 01.05.2016 мав менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і не займав жодної посади державної служби станом на 01.05.2016, то з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Підсумовуючи зазначене у цьому рішенні, суд висновує про необґрнутованість позовних вимог, а тому про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не розподіляються

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, Вінницька область, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ: 13322403) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07.04.2026.

Суддя Лунь З.І.