Ухвала суду № 135520408, 07.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі

07 квітня 2026 року № 320/22372/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Вісьтак М.Я., розглянувши в місті Києві заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

20 серпня 2025 року Київським окружним адміністративним судом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було винесено рішення у справі № 320/22372/25 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.03.2023 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/5531/с від 21.04.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Київського окружного адміністративного суду суду вступило в законну силу 22 вересня 2025 року, оскаржень з боку Відповідача не було.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення у справі № 320/22372/25

23.03.2026 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду.

Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що рішення суду від 20.08.2025 у справі №320/22372/25 відповідачем виконано лише частково, а саме проведено перерахунок пенсії з 01.03.2023, однак фактична виплата перерахованих сум не здійснена, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 38 023,80 грн. Позивач зазначає, що сам відповідач визнав наявність цієї заборгованості та підтвердив її розрахунок, а також факт проведення перерахунку, проте вказав, що виплата буде здійснюватися лише після виділення бюджетних коштів та у порядку, передбаченому постановою КМУ №821. На думку ОСОБА_1 , така позиція фактично означає самовільну розстрочку виконання судового рішення без відповідного рішення суду, що призводить до невизначеного строку його виконання та порушує право на виконання судового рішення у розумні строки. Відповідна постанова КМУ вже визнана судом протиправною та нечинною, а відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання рішень суду. Позивач вказує, що наявні обставини унеможливлюють виконання рішення у визначений судом спосіб (зобов`язання вчинити дії), а тому існують підстави для зміни способу його виконання на стягнення грошових коштів, що забезпечить реальне відновлення його права на отримання належних пенсійних виплат.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду зазначеної заяви 25.03.2026 визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дану позовну заяву фактично передано судді для розгляду 26.03.2025 року.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Судом встановлено, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №320/22372/25 відповідачем виконано частково, а саме проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2023, однак виплату перерахованих сум не здійснено, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 38 023,80 грн .

Відповідачем самостійно визначено та підтверджено суму зазначеної заборгованості, а також факт проведення перерахунку пенсії, водночас виплату заборгованості поставлено у залежність від виділення бюджетних коштів та здійснення фінансування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №821 .

Відповідач фактично визнав неможливість виконання судового рішення у повному обсязі у спосіб, визначений рішенням суду, посилаючись на обмеженість бюджетних асигнувань та необхідність здійснення виплат у межах фінансування .

Судом встановлено, що застосований відповідачем порядок виплати заборгованості фактично призводить до невизначеності строків виконання рішення суду, що свідчить про наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання у визначений спосіб .

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає виконанню виконавчих дій), державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.

Згідно зі ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, який розглядав справу, може за заявою сторони встановити або змінити спосіб чи порядок виконання рішення.

Також відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження, за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду має забезпечувати дотримання та захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також гарантувати його виконання без потреби повторного звернення до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та виключати подальші протиправні дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має забезпечити поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Рішення, що не призводять до реальних змін у обсязі прав та їх примусової реалізації, не відповідають цій нормі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 840/3112/18, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

За таких обставин, оскільки станом як на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, так і на день її розгляду, відповідачем не забезпечено виконання рішення суду у справі №320/22372/25, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Письмову заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року у справі №320/22372/25.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованих та невиплачених за період з 01.12.2025 по 28.02.2026 пенсійних виплат в сумі 38 023,80 грн (тридцять вісім тисяч двадцять три грн. 80 коп).

Учасникам справи направити копію ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Вісьтак М.Я.