Рішення № 135516033, 26.03.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/614/25

Провадження № 2/529/48/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

за участю секретаря с/з Єфременко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

ТОВ Таліон Плюс" звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії №808523204 від 10.05.2024 у розмірі 18400,71 грн, в якому також просить стягнути з відповідача судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 10.05.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії №808523204, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 5700,00 грн.

22.10.2024 між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ Таліон Плюс укладено договір факторингу № МВ-ТП/5, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 18400,71 грн, з яких 5688,03 грн. - за тілом кредиту, 12712,68 грн. - за процентами.

23.07.2025 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність та вказав про відсутність заперечень проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Матюх О.В. у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, відзиву на позов або інших клопотань до суду не подали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.05.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 808523204, згідно якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена не пізніш дії договору в порядку, передбаченому п. 7.2.1 або дострокового припинення дії договору п. 7.2.2. Кінцева дата повернення кредиту 09.06.2029. Процентна ставка за користування кредитом складає 1,5 відсотків в день від суми залишку кредиту.

Відповідно до п. 9.1.1.2 кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, зокрема, у разі прострочення сплати нарахованих процентів позичальником. Згідно п. 9.1.1.7 у разі затримання позичальником сплати процентів щонайменше на 1 місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав.

Також відповідачем в електронній формі підписано паспорт споживчого кредиту.

Згідно інформації, наданої АТ "Універсал Банк", на платіжну карту, емітовану на ім`я ОСОБА_1 , 10.05.2024 зараховано грошові кошти у сумі 5700,00 грн.

22.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТР/5, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до вищезгаданого договору факторингу ТОВ Таліон Плюс набуло права грошової вимоги за договором №808523204 від 10.05.2024 до відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 10977,87 грн., з яких 5688,03 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 5289,84 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ "Про електронну комерцію" (далі - Закон).

Згідно зі ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 (кредит) і не впливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що заборгованість відповідача за договором № 808523204 від 10.05.2024 складає 5688,03 грн. за тілом кредиту, 12712,68 за процентами.

Із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 10.05.2024 по 22.10.2024 вбачається, що відповідач здійснював погашення заборгованості у загальній сумі 10488,00 грн., з яких 11,97 грн. зараховано в погашення тілу кредиту, 7631,52 грн за процентами, 2844,51 грн. зараховано в оплату неустойки.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 12.3 спірного договору передбачено, що за порушення будь-якого з платежів, передбачених договором на 14 і більше календарних днів позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000 % від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми кредиту, одержаної споживачем за договором.

Разом з тим, згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває донині.

Враховуючи, що первісним кредитором сплачені відповідачем кошти у сумі 2844,51 грн. зараховано в рахунок неустойки, яка підлягає списанню кредитодавцем, вказану суму слід віднести в рахунок сплати за тілом кредиту.

Крім того, з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, вбачається погашення боргу за основним зобов`язанням у сумі 11,97 грн.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 2843,52 грн. (5700 11,97 2844,51).

Крім того, пунктом 8.3 спірного договору встановлено, що на момент укладення договору та отримання першого траншу за договором базова процентна ставка складає 1,5 відсотків в день від суми залишку кредиту.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Згідно п. 11 ч. 1 ст.1 ЗУ "Про споживче кредитування" (далі - Закон № 1734-VIII) споживчий кредит (кредит) - це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до спірного договору (п. 2.5) кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника.

Отже до вказаних правовідносин застосовуються вимоги Закону № 1734-VIII, яким визначаються загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

22.11.2023 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, яким внесено зміни до ст. 8 Закону №1734-VIII, та доповнено вказану статтю ч. 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Договір кредитної лінії № 808523204 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено 10.05.2024, тобто після внесення зазначених змін до Закону № 1734-VIII, отже розмір процентної ставки за вказаним договором не може бути більшим ніж 1 %.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до п. 17 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ №1734-VIII тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Водночас за одночасної чинності двох різних норм закону, які регулюють одні й ті самі правовідносини, враховуючи, що спірний договір укладено після набрання чинності змін до ЗУ № 1734-VIII, суд застосовує найбільш сприятливу для особи норму, з огляду на принцип верховенства права та ст. 3 Конституції України, відповідно до якої утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом, нараховані у період з 10.05.2024 по 17.01.2025 (що становить 253 дні), отже враховуючи вимоги ч. 5 ст. 8 Закону № 1734-VIII, відповідач мав сплатити проценти у розмірі 14421 грн. (5700:100х1х253). З розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, вбачається, що відповідачем в рахунок сплати відсотків здійснено платежі на суму 7631,52 грн., таким чином борг ОСОБА_1 зі сплати процентів за спірним договором становить 6789,48 грн. (14421-7631,52).

З огляду на викладене з ОСОБА_1 за кредитним договором підлягає стягненню заборгованість у сумі 2843,52 грн. грн. - за основною сумою боргу та 6789,48 грн. - за відсотками, а в загальній сумі 9633 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

В той же час, вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. не відповідає критерію розумності, не є співмірною з ціною позову, виконаним об`ємом та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 2000 грн., що відповідатиме критерію співмірності та справедливості таких витрат.

Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (справа Схід/Захід Альянс Лімітед проти України, заява № 19336/04).

Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відсоток задоволеності позовних вимог складає 52,35 %, тому з відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 1268,13 грн (2422,40 грн * 52,35 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс заборгованість за кредитним договором №808523204 від 10.05.2024 у загальному розмірі 9633 (дев`ять тисяч шістсот тридцять три) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 1268 грн. 13 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп., а всього в сумі 3268 (три тисячі двісті шістдесят вісім) грн 13 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс, місце знаходження: м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, код ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий: К.В. Чуб