Рішення № 135514863, 02.04.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4798/25

Провадження №2/367/3237/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.

за участю:

секретаря судових засідань Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Бучанської міської ради поданої в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із вказаним вище позовом, який обґрунтовує тим, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Матір дітей ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, веде бродячий спосіб життя. Батьки перебувають у шлюбі, але матір проживає з іншим чоловіком, від якого має малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначено, що 11.12.2024 року громадянка ОСОБА_4 виявлена разом зі своїм співмешканцем та молодшим сином за адресою: АДРЕСА_1 , де вони орендують частину будинку. Старші діти перебувають у громадянки ОСОБА_6 , яка є їх двоюрідною бабусею. З матір`ю проведена профілактична бесіда щодо відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, недопущення жебракування з малолітніми дітьми , зловживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів. 19.12.2024 року гр. ОСОБА_4 вигнали з орендованого житла за асоціальний спосіб життя.

Батько малолітніх ОСОБА_3 не працює, веде асоціальний спосіб життя, вживає алкогольні напої та наркотичні засоби. Умови проживання не придатні для проживання дітей.

На підставі зазначеного просили позбавити батьківських прав громадян ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Та стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 усіх видів доходів щомісяця з кожного.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 листопада 2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце були повідомлені належним чином. Через канцелярію суду подано заяву, де просили прийняти по справі заочне рішення, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошенням на сайті «Судова Влада України». Будь-яких клопотань/заяв до суду не надходило. Причину своєї неявки не повідомили, відзив на позов не подали.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Через відсутність від відповідачів клопотань та відзиву на позов, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради міста Ірпеня Київської області від 15.01.2016 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками є ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради міста Ірпеня Київської області від 22.10.2019 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками є ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 .

Як вбачається із звернення ОСОБА_7 від 25.10.2024 року, остання повідомила, що ОСОБА_4 , разом з чоловіком ОСОБА_3 та дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в сел. Ворзель. Приблизно у березні 2022 року ОСОБА_4 разом з дітьми евакуювалася до Польщі, та в травні того ж року повернулася в Ірпінь , де винаймала житло з співмешканцем ОСОБА_9 . У 2023 році ОСОБА_10 народила третього хлопчика ОСОБА_11 (зі слів ОСОБА_4 від співмешканця ОСОБА_9 ), але у вересні 2024 року їх вигнали з квартири у зв`язку з поганим способом життя. Заявниця повідомила, що спілкуючись по телефону з ОСОБА_4 їй стало відомо, що остання разом з дітьми ночують по підвалах або в коридорі місцевого готелю. Також повідомила, що і ОСОБА_10 і її співмешканець ОСОБА_9 мають алкогольну/наркотичну/іншу залежність, а тому не можуть створювати належних побутових умов для утримання трьох дітей, не забезпечують їх законне право на освіту, не приділяють увагу вихованню дітей.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 11.12.2024 року, умови проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та їх малолітньої дитини ОСОБА_5 - задовільні. В помешканні неохайно, розкидані речі, тяжке запекле повітря. Меблі в обмеженій кількості, продукти харчування також. З готової їжі тільки вермішель. Продукти харчування - крупи. Дитина спить з батьками. Є одяг та памперси. Засоби гігієни в обмеженій кількості.

ОСОБА_4 зобов`язалася привести будинок в належний стан, забезпечити дитину належним харчуванням і лікуванням. Попереджена про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків, зобов`язалася виконати всі рекомендації соціальних служб. Не вживати алкоголь та наркотичні засоби, виконувати батьківські обов`язки в повному обсязі.

Встановлено, що 19.12.2024 року головним спеціалістом сектору з питань соціально-правового захисту дітей відділу служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради була проведена профілактична бесіда ОСОБА_3 , який повідомив, що не працевлаштований, веде асоціальний спосіб життя, вживає алкоголь. Ознайомлений, що його малолітні діти влаштовані тимчасово в сім`ю його тітки, про що не заперечує. Зобов`язався виконати всі рекомендації соціальної служби.

Також встановлено, що Наказом №08 від 8.01.2025 року поставлено на облік дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що батьки неналежним чином виконують батьківські обов`язки.

Наказом №09 від 08.01.2025 року, малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано до родини двоюрідної бабусі гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , терміном на 6 місяців з 08.01.2025 по 07.07.2025 року.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_6 від 15.03.2025 року, відповідно до якої остання не заперечує проти порушення питання щодо доцільності розгляду порушення ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей. Зазначено, що мати дітей веде бродяжницький спосіб життя, місце її перебування невідоме, вживає наркотичні засоби. Батько дітей веде асоціальний спосіб життя, не працює, дітей не забезпечує, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Бучанської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Бучанської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не забезпечують належних умов для нормального виховання та розвитку дітей, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу, що свідчить про відсутність інтересу до дітей та свідомого нехтування батьківськими обов`язками відповідачами.

Вирішуючи питання щодо вимог позивача про позбавлення відповідачів батьківських прав, суд виходить з такого:

Пунктом 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Згідно з ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин мас здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст.153 СК мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно із статтею 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Встановлені судом обставини у даній справі та дослідження докази, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, є підставою для позбавлення відповідачів батьківських прав. Факти прямого ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачами щодо виховання дитини прямо підтверджуються зібраними доказами та документами, які знаходяться у матеріалах справи та показами свідків, допитаними у судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до 6 принципу Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного та гармонійного розвитку особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, у випадку такої можливості, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові та духовного і матеріального забезпечення.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц).

Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 07.12.2006 по справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111).

Суд вважає висновок органу опіки та піклування обґрунтованим, у ньому наведено достатньо підстав та аргументів, які вказують на доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси дитини. Самі відповідачі не з`явилися ані до суду для розгляду цієї справи, ані до комісії з питань захисту прав дитини. На думку суду, така їх поведінка свідчить про байдуже ставлення до долі дитини.

При розгляді цього спору суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України», яким встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

З наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч.1 ст.164 СК України для позбавлення відповідачів батьківських прав щодо їх доньки, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дітьми, водночас ухилення від виконання батьківських обов`язків є в силу закону підставою для позбавлення батьківських прав.

Судом роз`яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до частини третьої статті 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Так, ч.2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки відповідачі ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , будучи батьками малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зловживають алкогольними напоями, не бажають ставати на шлях виправлення, не займаються вихованням, належним забезпеченням та здоров`ям дітей, ухиляються від здійснення батьківських обов`язків, суд вважає, що наявні підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав стосовно малолітніх дітей, у зв`язку з чим позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

При цьому, з урахуванням інтересів дітей, суд вважає за необхідне задовольнити і вимогу позивача про стягнення аліментів та стягнути з відповідачів на користь установи чи особи на утриманні (під опікою) якої перебуватиме дитина аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 164-166, 180, 243-244 СК України, ст. 12, 13, 76, 81-82, 141, 206, 247, 259, 263-265, 268, 280, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Органу опіки та піклування Бучанської міської ради поданої в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадян ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягнути з громадянки ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 усіх видів доходів щомісяця на дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку з моменту подання заяви на користь державного виховного закладу, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, у родину яких будуть влаштовані діти.

Стягнути з громадянина ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 усіх видів доходів щомісяця на дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку з моменту подання заяви на користь державного виховного закладу, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, у родину яких будуть влаштовані діти.

Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Органу опіки та піклування Бучанської міської ради, код ЄДРПОУ 04360586, адреса: 08292, Київська обл., Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 12.

В інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: Д.С. Кухленко