Ухвала суду № 135514817, 06.04.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"06" квітня 2026 р. Справа № 363/6859/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря Галай О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 березня 2026 року у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

25.03.2026 року до Вишгородського районного суду Київської області від ОСОБА_1 , надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 березня 2026 року у справі №363/6859/25, яким було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суми заборгованості за договором № 445451-КС-001 про надання кредиту від 25.01.2022 року та судові витрати у розмірі 2422 гривні 40 копійок, а всього стягнути 13906 гривні 56 копійок строком на 6 місяців, шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 2317 гривень 76 копійок, оскільки він не має постійні джерела доходів, перебуває у пошуках постійного місця роботи, у зв`язку із чим не в змозі виконати рішення суду шляхом одноразового платежу.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Від ОСОБА_1 надійшла до суду заява про розгляд заяви за без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10.03.2026 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» суму заборгованості за договором № 445451-КС-001 про надання кредиту від 25.01.2022 року у загальному розмірі 11 484 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 16 копійок, яка складається з: 9 443 (дев`ять тисяч чотириста сорок три гривні 52 копійки заборгованість за тілом кредиту, 2 040 (дві тисячі сорок) гривень 64 копійки заборгованість за відсотками та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.03.2026 року встановлено, що у ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по червень 2025 року та за період з серпня 2025 року по січень 2026 року відсутні доходи.

Згідно з довідки № 84 від 18.03.2026 року виданої начальником відділу працевлаштування Вишгородської філії Київського обласного центру зайнятості Бойко Н. убачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Вишгородській філії Київського обласного центру зайнятості з 18.03.2026 року,як такий, що шукає роботу.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування ст. ст. 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

З аналізу викладених норм убачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у cправі №906/1035/23 зазначив, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Проаналізувавши обставини справи та врахувавши намір ОСОБА_1 , який є безробітнім і не має стабільного доходу, виконати рішення суду та погасити заборгованість, зважаючи на те, що стягнення з нього всієї суми заборгованості одноразово становитиме для нього надмірний тягар, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду у цій цивільній справі строком на 6 місяців зі сплатою коштів рівними частинами у розмірі 2 317,76 щомісячно.

На підставі викладеного, керуючись ст.259-261, 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 березня 2026 року у цивільній справі №363/6859/25, терміном на 6 (шість) місяців з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 2 317 (дві тисячі триста сімнадцять) гривень 76 копійок.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення ухвали.

Суддя Д.А. Свєтушкіна