Ухвала суду № 135514794, 08.04.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

08 квітня 2026 року м. ХарківСправа № 922/394/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА-ДРУК", 33016, м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", 64107, Харківська обл., м. Златопіль, вул. Учительська, буд. 1а про стягнення 747 041,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА-ДРУК" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" про стягнення заборгованості у сумі 747 041,86 грн., з яких 561 214,96 грн. основна сума боргу, 13 975,27 грн. 3% річних, 27 790,89 грн. інфляційних збитків, 144 060,74 грн. сума пені.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Крім того, позивачем у 1 пункті прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №33 поставки друкованої продукції від 16.12.2019 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою суду від 11.02.206 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. У задоволенні клопотання позивача викладеного у пункті 1 прохальної частини позовної заяви про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - відмовлено. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25 лютого 2026 року о 13:40 год.

25.02.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 4641/26) про проведення засідання за відсутності учасника справи.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року заяву позивача (вх. № 4641/26 від 25.02.2026 року) про проведення підготовчого засідання суду без участі представника - задоволено. Продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Підготовче засідання у справі відкладено на 18 березня 2026 року о 11:40 год. Явку часників справи у підготовче засідання визнано обов`язковою.

17.03.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 6394/26) про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, у якому останній, просить суд, визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву у справі № 922/394/26 та поновити цей строк. Відкласти підготовче засідання, призначене на 18.03.2026 о 11:40 год., на іншу дату для надання відповідачу можливості реалізувати право на захист та підготувати відзив. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву тривалістю 15 календарних днів.

18.03.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 6470/26) у якому останній зазначає, що із урахуванням права відповідача на подання відзиву, позивач не заперечує проти клопотання відповідача в частині відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року клопотання відповідача (вх. № 6394/26 від 17.03.2026 року) в частині поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено частково. Відповідно до вимог статті 119 Господарського процесуального кодексу України поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву, та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву тривалістю 5 календарних днів до 23.03.2026 року (включно). Клопотання відповідача (вх. № 6394/26 від 17.03.2026 року) в частині відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) - задоволено. Підготовче засідання у справі відкладено на "08" квітня 2026 р. о(б) 11:15 год.

23.03.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6928/26).

24.03.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6999/26).

08.04.2026 року від представника позивача Ручка Олександра Сергійовича через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 5358/26) у якій останній, просить суд, залучити у справу в якості представника відповідача. Надати доступ до електронної справи №922/394/26 в підсистемі «Електронний суд». Надати дозвіл на участь представника позивача у судовому засіданні 08.04.2026 року в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Розглянувши заяву представника позивача Ручка Олександр Сергійович (вх. № 5358/26 від 08.04.2026 року), суд зазначає наступне.

Статтею 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Як вбачається із поданої до суду заяви (вх. № 5358/26 від 08.04.2026 року), її підписано представником позивача за довіреністю - Ручка Олександром Сергійовичем. У якості доказі у підтвердження повноважень представника, останнім було надано копію довіреності від 17.03.2026 року вих. № 33.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 11.02.206 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

При цьому, частинами 3, 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Зазначеними змінами в Основному Законі України було закріплено особливе місце адвокатури в системі органів правосуддя та нові засади функціонування інституту представництва особи в суді.

Так, відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (частини 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала касаційну скаргу, є лише довіреність або ордер (ухвали КГС ВС від 31.05.2018 року у справі № 922/699/17, від 18.06.2018 року у справі № 910/15163/17, від 25.06.2018 року у справі № 924/326/17, від 13.08.2018 року у справі № 910/2152/18, від 28.09.2018 року у справі № 910/2396/18, від 13.04.2018 року у справі № 927/675/17, постанова КГС ВС від 21.04.2020 року у справі № 910/10156/17 та ін.).

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку Верховного Суду, викладеного в раніше ухваленій постанові від 24.04.2018 року у справі № 914/2414/17 про те, що довіреність, на підставі якої адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у суді, повинна обов`язково мати вказівку, що представник є адвокатом.

Також, суд враховує правові висновки ОП КГС ВС викладені у постанові від 12.10.2018 року у справі № 908/1101/17, що особа, яка здійснює представництво за довіреністю, в якій зазначено, що вона видана фізичній особі/ громадянину, повинна мати статус адвоката та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Аналогічні висновки викладені в постановах КГС ВС від 04.11.2020 року у справі № 910/6421/19 та від 28.04.2020 року у справі № 910/8331/19.

У своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 26.03.2018 року у справі № 915/907/17, від 27.07.2018 року у справі № 910/9224/17) Верховний Суд з посиланням на частини першу та третю статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішення Ради адвокатів України від 07.04.2017 року № 54 "Про затвердження роз`яснення щодо деяких питань представництва адвокатом юридичної особи" дійшов висновку, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладання з такою юридичною особою договору про надання правової допомоги згідно із зазначеним Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

З аналізу вищевикладеного слідує, що представником юридичної особи в порядку загального позовного провадження може бути лише адвокат або законний представник (батьки, опікуни), чи юридична особа яка може брати участь через самопредставництво (керівника або іншої уповноваженої особи за законом/статутом/трудовим договором).

При цьому, суд звертає увагу позивача, що Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 року у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи довірителя, а не в порядку самопредставництва.

З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 року у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 року у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 року у справі № 910/22324/16.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, заяву (вх. № 5358/26 від 08.04.2026 року) її підписано представником позивача за довіреністю Ручка Олександром Сергійовичем, та у якості доказів у підтвердження повноважень представника позивача, було надано до суду копію довіреності від 17.03.2026 року вих. № 33.

При цьому, до заяви (вх. № 5358/26 від 08.04.2026 року) не надано належного доказу, що представник позивача Ручка Олександр Сергійович є адвокатом, або має право здійснювати представництво (самопредставницво) інтересів позивача у відповідності до вимог законодавства та Господарського процесуального кодексу України в межах розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, позивачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не надано до суду належних та допустимих доказів, щодо повноважень представника позивача Ручка Олександра Сергійовича на участь у підготовчому засідання у тому числі і в режимі відеоконференції.

Окрім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА-ДРУК" зазначено Сідлецька Олена Ярославівна (відповідно до статуту).

Будь-яких інших відомостей, щодо осіб, які мають право здійснювати представництво юридичної особи, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні заяви представника позивача Ручка Олександра Сергійовича за вх. № 5358/26 від 08.04.2026 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 170, 197, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Ручка Олександра Сергійовича за вх. № 5358/26 від 08.04.2026 року.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею, а саме 08 квітня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвалу підписано 08 квітня 2026 року

СуддяО.О. Ємельянова