Ухвала суду № 135510008, 08.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3685/26 2/335/2451/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, через систему «Електронний суд», звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Позовна заява повинна відповідати вимогами цивільно-процесуального законодавства України.

Однак, ознайомившись із вказаною позовною заявою та доданими матеріалами, приходжу до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивачем залучено у якості відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому позовна заява не містить належних обґрунтувань звернення до цього відповідача, та не враховано наступне.

Так, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (частини перша, друга статті 80 ЦК України).

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (третя статті 95 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в справі № 760/32455/19 вже звертала увагу філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Також Верховний Суд зазначив, що юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя (пункт 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154).

Раніше Касаційний суд вже вказував, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2024 року в справі № 344/6751/22 (провадження № 61-671св23)).

12 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 524/7691/23, провадження № 61-8386св25 в черговий раз підтвердив, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не мають статусу юридичних осіб, а отже не можуть бути відповідачами в суді в цивільному процесі.

Отже, позивачу необхідно визначитися з колом осіб (сторін) при поданні зазначеної позовної заяви, з урахуванням предмету спору, способу захисту порушених прав, та вищевикладеною правовою позицією Верховного Суду.

Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

Позивач у позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, посилаючись на пп.а п.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи те, що на момент пред`явлення позову він проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Розглянувши клопотання та з`ясувавши фактичні підстави, вважаю, що у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору, слід відмовити з таких підстав.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення сплати та повернення судового збору.

На підставі ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити сплату судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, особам, які подають позовну заяву, зокрема, військовослужбовцям.

Тобто фактичною підставою для відстрочення сплати судового збору є такий майновий стан особи (військовослужбовця), що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.

Зазначеними нормами встановлено, що суд, при відстроченні сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан заявника.

При розгляді клопотання про відстрочення від сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено будь яких доводів скрутного матеріального стану позивача, що перешкоджає сплаті розміру судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Доводи, зазначені у вказаному клопотанні, на які посилається позивач, як на підставу відстрочення сплати судового збору, зводяться лише до того, що позивач є військовослужбовцем, при цьому позивачем не надано жодних доказів скрутного матеріального стану та неможливості сплати судового збору.

Крім того, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Відтак, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Отже, позивачем заявлено вимогу майнового характеру за ціною позову у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2026 рік станом на 01.01.2026 становить 3 328,00 грн.).

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, ураховуючи подачу позову в електронній формі, позивачу за звернення до суду із вказаними позовними вимогами необхідно подати суду документи про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн., за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК у Запорізькій області/

м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101

Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997

Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали, шляхом подання до суду оновленої позовної заяви, з усуненими недоліками. В іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позову терміном 10 (десять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Крамаренко