Ухвала суду № 13549869, 13.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 р.Справа № 22-а-1428/08 Категорія:2. 11.10Головуючий в 1 інстанції: Фаєр Ю.Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Золотнікова О.С.,

Кравця О.О.,

за участю секретаря:Баязітової Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 18 липня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Невада»звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення №0000952360 від 12 лютого 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36580,63 грн., посилаючись на їх неправомірність, внаслідок відсутності порушення позивачем вимог ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23 березня 1996 року.

Постановою Господарського суду Одеської області від 18 липня 2007 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»задоволені у повному обсязі. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0000952360 від 12 лютого 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, 27 липня 2007 року подав заяву про апеляційне оскарження, а 16 серпня 2007 року - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 18 липня 2007 року та прийняти нову постанову про відмову у позові ТОВ «Невада», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»та представник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2007 року працівниками Державної податкової адміністрації у м. Суми проведена перевірка господарської одиниці - залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Набережна р. Стрілки /зупинка тролейбуса №7/, який належить Сумській філії ТОВ «Невада», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складений акт перевірки №333/234/26532740/181900652304.

В ході проведення перевірки ДПА у м. Суми було встановлено, що в залі гральних автоматів позивача здійснюються операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів, на час перевірки знаходиться шість гральних автоматів типу «Містер Твістер», які мають по чотири окремих гральних поля (місця) кожен, тобто на 6 автоматах 24 гральних місця, без одержання торгових патентів на 18 гральних місць цих гральних автоматів, у вязку з чим перевіряючими зроблений висновок щодо порушення позивачем ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23 березня 1996 року (із змінами та доповненнями). При цьому податковий орган виходив з тієї обставини, що гральний автомат «Містер Твістер», в розумінні вказаної норми закону має чотири гральних місця, оскільки на ньому можуть грати одночасно чотири гравця.

За наслідками перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12 лютого 2007 року №0000952360 на суму 36580, 63 грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності зазначеного рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23 березня 1996 року.

Вимогами частин 1 і 2 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»передбачено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Ліцензійними умовами провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року №40/374, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 року за №622/12496, визначено поняття «грального автомата»як механічного, електричного, електронного обладнання або пристрою, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використання генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Відповідно до абзацу 11 п. 1.2 Ліцензійних умов гральний автомат типу рулетки - це один гральний автомат (окреме гральне місце), у якому має можливість брати участь у грі один або кілька гравців одночасно і який має ігрове поле у вигляді кола рулетки та декілька екранів, що розміщенні в цьому корпусі грального автомата, і всі елементи такого грального автомата діють під єдиним програмним забезпеченням.

Таким чином, гральний автомат «Містер Твістер», що використовувався позивачем, відповідає усім вищенаведеним ознакам і являє собою єдиний гральний автомат.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанцій, відповідно до дослідженої ним технічної документації, наявної в матеріалах справи (а.с. 25-75), гральний автомат «Містер Твістер» є одним гральним автоматом.

Частиною 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»визначено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі для використання саме грального автомата, незалежно від кількості одночасно наданих на ньому послуг. Вказана норма Закону не передбачає встановлення вартості торгового патенту для використання гральних полів одного грального автомата.

Тобто, з правового аналізу наведених положень вбачається, що Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»встановлений обов'язок придбання торгового патенту на гральний автомат, а не на окремі гральні місця на ньому.

А тому придбання одного торгового патенту на гральний автомат «Містер Твістер», що має чотири гральних поля, відповідає як нормам права, так і технічним характеристикам цього автомату.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач, придбавши шість торгових патентів на шість гральних автоматів «Містер Твістер», що має декілька гральних полів кожен, не порушив вимог статті 5 вищеназваного Закону, а тому до нього неправомірно застосовані штрафні санкції згідно з рішенням №0000912360 від 12 лютого 2007 року

Стосовно правомірності проведення перевірки позивача посадовими особами органу державної податкової служби, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції що перевірку не можно вважатися незаконною з підстав ненадання під розписку субєкту, що перевіряється направлень на перевірку та копії наказу на проведення перевірки.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення наведені в ст.ст. 11-1 та 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 зазначеного Закону встановлено такі види перевірок: документальні невиїзні, планові та позапланові виїзні.

Законом України від 25 березня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2005 рік», який набув чинності з 31 березня 2005 року, спрощено процедуру допуску до проведення перевірок, у звязку з чим ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»доповнено ч. 7, зміст якої зводиться до того, що окрім обставин для проведення позапланових перевірок, передбачених ч. 6 названої статті, позаплановими вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольного напоїв та тютюнових виробів, а в інших випадках за рішенням суду

Таким чином, згідно зі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вважаються позаплановими перевірками.

Після внесення змін в п. 2 ч. 1ст. 11-2 Закону умовами допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення стали такі документи: направлення на перевірку та копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, які надаються платнику податків під розписку.

Ненадання під розписку платнику податків направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки або їх надання з порушенням вимог, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 11- 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Однак позивач таким правом не скористався, перевірка була проведена, про що свідчить акт про її проведення, підписаний оператором - касиром залу гральних автоматів, тому невручення позивачу згаданих документів при фактичному допуску до проведення перевірки не може бути підставою для скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних санкцій.

В даному випадку підставою для скасування прийнятого за наслідками перевірки рішення є відсутність правопорушення, передбаченого чинним законодавством.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Невада»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законними і обґрунтованим.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Враховуючи вищенаведене і керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 18 липня 2007 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: О.С. Золотніков

О.О. Кравець