Рішення № 135497162, 06.04.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/765/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі також - ГУНП в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Чернігівській області № 2086 від 22.12.2025 та № 880 о/с від 26.12.2025, поновлення позивача на службі в поліції з 26.12.2025; зобов`язання ГУНП в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням з 26.12.2025 по день фактичного виконання рішення суду про її поновлення на службі в поліції.

26.01.2026 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач вважає оскаржувані накази протиправними, оскільки на його думку, ГУНП в Чернігівській області, видавши такі накази, перевищило свої повноваження у встановленні винуватості особи у вчиненні відповідної дорожньо-транспортної пригоди, та в оскаржуваному наказі про затвердження висновку службового розслідування безпідставно, не маючи на це права, встановив низку обставин, на підставі яких дійшов хибного висновку про те, що такі факти та обставини виникли внаслідок дій позивача та негативно вплинули на авторитет Національної поліції.

У відзиві відповідач вважає, що поліцейським ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержантом поліції ОСОБА_1 (0158870) під час несення служби в складі наряду ГРПП «ХОР-200», не дотримано вимоги чинного законодавства у зв`язку з чим в її діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме грубе порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2, 4 частини першої та другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, абзаців 2, 3 частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «б» пункту 2.3., підпунктів «б», «г», «д», «е» пункту 2.10, пунктів 3.1., 10.1., 12.1. підпунктів «а», «в» пункту 14.6., пункту 18.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, підпункту 1 пункту 6 розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 вересня 2017 року № 757, пункту 6 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, Присяги поліцейського, пунктів 4, 9 розділу 2 функціональних (посадових) обов`язків, у частині недотримання обов`язків водія, самовпевненого та неуважного керування 10.12.2025 у м. Прилуки, без відповідного дозволу та достатніх практичних навичок, службовим транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», р.н, 25 0712, незабезпечення безпеки дорожнього руху при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу без увімкнення спеціального звукового сигналу, здійсненні маневру обгону вантажного транспортного засобу в умовах обмеженого огляду, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди за наслідком якої спричинено загибель малолітньої дитини та заподіяно тяжкі тілесні ушкодження її матері, а також неповідомлення за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» та до найближчого органу поліції про факт дорожньо-транспортної пригоди, невжиття жодних заходів з надання невідкладної домедичної допомоги потерпілим, збереження слідів, їх огородження, організації об`їзду місця пригоди, а також учиненні дій, які перешкоджали поліцейським виконати їхні службові обов`язки, у зв`язку з повідомленням недостовірної інформації про обставини ДТП та особу, яка перебувала за кермом службового транспортного засобу, тим самим вчинення дій, що призвели до значного суспільного резонансу, підриву довіри та авторитету Національної поліції України.

У відповіді на відзив представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та звертає увагу на безпідставне визнання позивача винуватим у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди без наявності обвинувального вироку суду, який би набрав законної сили.

Ухвалою суду від 03.04.2026 визнано поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву та поновлено такий строк. У задоволенні клопотання представника позивача про відмову у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку для подання відзиву та про відмову у задоволенні заяви про долучення доказів представником відповідача-відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач проходила службу на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, про що зазначено у наказі ГУНП в Чернігівській області від 26.12.2025 № 880 о/с.

10.12.2025 до начальника ГУНП в Чернігівській області звернувся начальник УГІ ГУНП в Чернігівській області майор поліції Богдан Музиченко із рапортом, в якому доповів, що 10.12.2025 до УГГ ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, близько 12:00 год. за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, на перехресті вулиць В. Чорновола та Садова сталась ДТП за участю службового автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 (на синіх номерах) під керуванням поліцейської ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0158870) та пасажира поліцейського ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_2 (0158986). Попередньо встановлено, що екіпаж «ХОР - 200» в складі: водія ОСОБА_1 та пасажира ОСОБА_2 , перебуваючи на службі зі зброєю, рухаючись на виклик (ДТП з травмованими ЄО № 24212 від 10.12.2025) на службовому автомобілі з увімкненими проблисковими маячками у м. Прилуки по вул. В. Чорновола в сторону перехрестя В. Чорновола - Садова, здійснили наїзд на пішоходів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП малолітня ОСОБА_4 отримала травми несумісні з життям та померла на місці, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, закритий перелом нижньої третини правого стегна, забій лівого колінного суглобу, закритий перелом лівого променю. Вказана подія зареєстрована до ІКС «ПІНТІ» (журналу ЄО) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області № 24214 від 10.12.2025. Також зазначив, що П`ятим слідчим відділом з дислокацією в м. Чернігові ТУ ДБР розташованого в м. Києві, інформація внесена до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення частини другої статті 286 КК України № 6202510010005944 від 10.12.2025. У зв`язку з викладеним, з метою повної та всебічної перевірки обставин події за участю поліцейських, просить вирішити питання про призначення службового розслідування.

За фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, на підставі рапорту начальника УГІ ГУНП в Чернігівській області майора поліції Богдана Музиченка від 10.12.2025, наказом ГУНП в Чернігівській області № 1543 від 10.12.2025 призначено службове розслідування, за результатами якого складено висновок, затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області від 19.12.2025.

У висновку службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивачем не дотримано вимоги чинного законодавства у зв`язку з чим в її діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме грубе порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2, 4 частини першої та другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, абзаців 2, 3 частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «б» пункту 2.3., підпунктів «б», «г», «д», «е» пункту 2.10, пунктів 3.1., 10.1., 12.1. підпунктів «а», «в» пункту 14.6., пункту 18.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, підпункту 1 пункту 6 розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 вересня 2017 року № 757, пункту 6 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, Присяги поліцейського, пунктів 4, 9 розділу 2 функціональних (посадових) обов`язків, у частині недотримання обов`язків водія, самовпевненого та неуважного керування 10.12.2025 у м. Прилуки, без відповідного дозволу та достатніх практичних навичок, службовим транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», р.н, 25 0712, незабезпечення безпеки дорожнього руху при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу без увімкнення спеціального звукового сигналу, здійсненні маневру обгону вантажного транспортного засобу в умовах обмеженого огляду, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди за наслідком якої спричинено загибель малолітньої дитини та заподіяно тяжкі тілесні ушкодження її матері, а також неповідомлення за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» та до найближчого органу поліції про факт дорожньо-транспортної пригоди, невжиття жодних заходів з надання невідкладної домедичної допомоги потерпілим, збереження слідів, їх огородження, організації об`їзду місця пригоди, а також учиненні дій, які перешкоджали поліцейським виконати їхні службові обов`язки, у зв`язку з повідомленням недостовірної інформації про обставини ДТП та особу, яка перебувала за кермом службового транспортного засобу, тим самим вчинення дій, що призвели до значного суспільного резонансу, підриву довіри та авторитету Національної поліції України.

У зв`язку з чим дисциплінарна комісія уважала б: службове розслідування вважати закінченим. Факт порушення поліцейськими ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області вважати такими, що підтвердились. За грубе порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1, 2, 4 частини першої та другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, пунктів 1, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року 2337-VIII, абзаців 2, 3 частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, підпункту «б» пункту 2.3., підпунктів «б», «г», «д», «е» пункту 2.10., пунктів 3.1., 10.1., 12.1. підпунктів «а», «в» пункту 14,6., пункту 18.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів У країни від 10 жовтня 2001 року № 1306, підпункту 1 пункту 6 розділу І Порядку використання І зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 вересня 2017 року № 757, пункту 6 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, Присяги поліцейського, пунктів 4, 9 розділу 2 функціональних (посадових) обов`язків, у частині недотримання обов`язків водія, самовпевненого та неуважного керування 10.12.2025 у м. Прилуки, без відповідного дозволу та достатніх практичних навичок, службовим транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_2 , незабезпечення безпеки дорожнього руху при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу без увімкнення спеціального звукового сигналу, здійсненні маневру обгону вантажного транспортного засобу в умовах обмеженого огляду, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди за наслідком якої спричинено загибель малолітньої дитини та заподіяно тяжкі тілесні ушкодження її матері, а також неповідомлення за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» та до найближчого органу поліції про факт дорожньо-транспортної пригоди, невжиття жодних заходів з надання невідкладної домедичної допомоги потерпілим, збереження слідів, їх твердження, організації об`їзду місця пригоди, а також учиненні дій, які перешкоджали поліцейським виконати їхні службові обов`язки, у зв`язку з повідомленням недостовірної інформації про обставини ДТП та особу, яка перебувала за кермом службового транспортного засобу, тим самим вчинення дій, що призвели до значного суспільного резонансу, підриву довіри та авторитету Національної поліції України, до поліцейського ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0158870) застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 22.12.2025 № 2086 вирішено застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 26.12.2025 № 880о/с позивача звільнено зі служби в поліції, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються проходження позивачем публічної служби в органах Національної поліції України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У подібних правовідносинах Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував (зокрема, у постановах від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, від 04.04.2025 у справі № 380/546/23), що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

У постанові від 26.01.2022 у справі № 620/39721 Верховний Суд указав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Спеціальним нормативно-правовим актом, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус посад поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Так, Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-третьої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Пункт 1 розділу ІІ Порядку №893 передбачає, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Пункт 3 розділу V Порядку №893 встановлює, що службове розслідування має встановити, з-поміж іншого, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану (частина перша статті 29 Закону України «Про Національну поліцію).

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Як вже встановив суд, службове розслідування призначено за рапортом начальника УГІ ГУНП в Чернігівській області майора поліції Богдана Музиченка від 10.12.2025 за фактом ДТП на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 (на синіх номерах) під керуванням поліцейської ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_1 (0158870) та пасажира поліцейського ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_2 (0158986), які здійснили наїзд на пішоходів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті якого малолітня ОСОБА_4 отримала травми несумісні з життям та померла на місці, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, закритий перелом нижньої третини правого стегна, забій лівого колінного суглобу, закритий перелом лівого променю. Вказана подія зареєстрована до ІКС «ПІНТІ» (журналу ЄО) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області № 24214 від 10.12.2025. Також інформації про внесення до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення частини другої статті 286 КК України № 6202510010005944 від 10.12.2025.

В ході службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що «… відповідно до службової документації Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області за 10.12.2025, поліцейська ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержант поліції ОСОБА_1 та поліцейський ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержант поліції ОСОБА_2 , з 07:00 10.12.2025 по 07:00 11.12.2025 заступили на добове чергування у складі наряду автопатруля ГРПП «ХОР-200» Прилуцького РВП, в однострої, з табельною вогнепальною зброєю, з визначеною зоною обслуговування - м. Прилуки, Сухополов`янська, Малодівицька ОТГ, на службовому транспортному засобі «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 04.02.2025 № 177 (зі. змінами станом на 10.12.2025), із числа зазначених поліцейських наряду «ХОР-200», право керування службовим транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_2 , визначено за сержантом поліції ОСОБА_2 , котрий о 07:25 отримав зазначений службовий транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, дозвіл на використання спеціальних пристроїв, страховий поліс, про що свідчить його особистий підпис у відповідній службовій документації. В ході несення служби, близько о 10:20, знаходячись в селі Білошапки Прилуцького району, сержант поліції ОСОБА_2 , у зв`язку з поганим самопочуттям (зі слів самого поліцейського), у порушення вимог підпункту 1 пункту б розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07,09.2017 № 757, передав керування службовим транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_2 , сержанту поліції ОСОБА_1 , котра відповідних інструктажів не проходила, дозволу та достатніх практичних навичок на керування даним службовим транспортним засобом не мала, сам при цьому зайняв переднє пасажирське місце.

Близько 12:00, сержант поліції ОСОБА_1 , керуючи без відповідного дозволу та достатніх практичних навичок службовим транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_2 , з використанням спеціальних сигналів, а саме проблискових маячків синього та червоного кольорів, без увімкнення спеціального звукового сигналу, рухаючись по вул. В`ячеслава Чорновола, з боку вул. Гімназичної в напрямку вул. Вокзальної в м. Прилуки та наближаючись до перехрестя вул. В`ячеслава Чорновола. та вул. Садової, проявила неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого перед перехрестям з вул. Садова, позначеного дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід», де почав зупинку транспортний засіб - вантажний автомобіль «МАН 18480» р.н., під керуванням гр. ОСОБА_5 , який рухався попереду в попутному напрямку, не зменшила швидкість, не зупинилась та не переконалась, що на пішохідному переході немає пішоходів, продовживши рух, здійснила обгін вказаної вантажівки на перехресті та ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом, чим не забезпечила безпеку дорожнього руху та здійснила наїзд на пішоходів малолітню ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які переходили проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з права наліво відносно напрямку руху службового автомобіля. Внаслідок ДТП малолітня ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження від яких загинула на місці події, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку. перелому латеральної стінки лівого максилярного синусу, перелому лобного та скроневого відростків лівої виличної кістки, параорбітальної гематоми зліва, забою лівого ліктьового суглобу та зап`ястя, забійних саден та гематоми поперекової ділянки зліва, забійних садна обох колінних суглобів».

Позивач в ході службового розслідування від надання пояснень відмовилась, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

В ході службового розслідування ОСОБА_5 як очевидець події, яка сталася 10.12.2025, пояснив, що 10.12.2025 здійснював робочу поїздку з м. Гребінка Полтавської області до с. Погреби Прилуцького району Чернігівської області через м. Прилуки. Близько 11:57 рухався за кермом свого вантажного автомобіля «МАЙ 18480», р.н. НОМЕР_3 , з напівпричепом «Шмітс» р.н. НОМЕР_4 , рухався по одній із вулиць м. Прилуки від перехрестя з круговим рухом, в напрямку АЗС «Укрнафта». Наближаючись до перехрестя з другорядною дорогою, побачив перед перехрестям на правому узбіччі двох пішоходів, а саме жінку з дитиною, які збирались переходити проїзджу частину по пішохідному переходу. Пішохідний перехід був зі світлофором, але на той час він не працював. Зупинивши свій автомобіль перед дорожнім знаком «Пішохідний перехід», жінка з дитиною вийшли на пішохідний перехід та стали переходити проїзну частину справа на ліво відносно його руху. Жінка з дитиною йшли тримаючись за руки. Коли вони почали виходити за габарит автомобіля, звернув увагу, що жінка поглянувши назад його автомобіля різко зупинилася та потягнула дитину до себе. В цей же час побачив як ліворуч від нього по проїзній частині рухається автомобіль поліції із проблисковими маяками синього та червоного кольору без звукового сигналу. Одразу після їх появи в полі зору автомобіль поліції здійснив наїзд на пішоходів. Удар відбувся між передньою частиною автомобіля ближче до правого краю. Від удару жінку відкинуло в сторону і вона впала на проїзній частині, а дитину автомобіль потягнув за собою. Гальмуючи, автомобіль поліції зупинився біля лівого краю проїзної частини на іншій стороні перехрестя. З місця водія службового автомобіля вийшла жінка у форменому одязі поліції та побігла до жінки. З переднього пасажирського місця вийшов чоловік у форменому одязі та також пішов до жінки. Вийшовши зі свого автомобіля пішов до місця ДТП, куди також підійшли інші люди. Поліцейські стали телефонувати кудись. Спочатку травмована жінка була без свідомості. Опитуваний підійшов до дитини, вона була без ознак життя та бліда. Через декілька хвилин жінка прийшла до тями та прийшла до дитини. Що пояснювали працівники поліції на місці ДТП про його причини і хто був за кермом не чув. Через деякий час проїхав місце ДТП та поїхав за маршрутом. У автомобілі наявний відеореєстратор, на який було здійснено відеозапис події ДТП та який опитуваній зберіг та розповсюдив у мережу Інтернет.

Також, опитуваний у розпорядження дисциплінарної комісії надав копію відеозапису з реєстратора свого автомобіля, який долучено до матеріалів службового розслідування та переглядом якого встановлено відповідність з вищевказаними показами гр. ОСОБА_5 , зокрема переглядом даного відео зі звуком, підтверджуються пояснення ОСОБА_5 про відсутність відповідного звукового сигналу службового транспортного засобу під час здійснення маневру обгону вантажівки та наближення до перехрестя (акт огляду від 12.12.2025, вих. № 78424-2025).

У тому числі переглядом відео встановлено, що після вчинення ДТП та зупинки службового транспортного засобу, поліцейські, виявивши постраждалих на проїзній частині, не увімкнули аварійну сигналізацію, не встановили знак аварійної зупинки, не вжили можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим та для збереження слідів пригоди, огородження місця події, а також не організували об`їзд місця пригоди, внаслідок чого наразили на небезпеку ОСОБА_3 , яка лежала на проїзній частині в безпорадному стані у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

При оцінці обставин враховані службова характеристика сержанта поліції ОСОБА_1 , яка за час служби в НПУ на займаній посаді зарекомендувала себе позитивно.

В ході дослідження попередньої поведінки сержанта поліції ОСОБА_1 та її ставлення до виконання посадових обов`язків, встановлено сержант поліції ОСОБА_1 за період проходження служби в Національній поліції відповідно записів послужного списку не заохочувалась.

Водночас до ОСОБА_6 за час проходження служби у Національній поліції 4 рази застосовувались дисциплінарні стягнення: догана (наказ Прилуцького РВП ГУНП від 12.09.2023 № 473), зауваження (наказ Прилуцького РВП ГУНП від 13.01.2025 № 17), догана (наказ ГУНП області від 26.02.2025 № 309), попередження про неповну службову відповідність (наказ ГУНП області від 25.11.2025 № 1906).

Зокрема, одне із службових розслідувань (наказ ГУНП від 29.10.2025 № 1352) проведено за фактом виявлення в соціальних мережах публікації критичного змісту на адресу працівників поліції Прилуцького РВП у частині вимагання грошей у громадян за недоставляння до ТЦК, з долученням фото причетних поліцейських, на одному з яких зображена сержант поліції ОСОБА_1 . Дана публікація призвела до загострення суспільної напруги серед місцевого населення м. Прилуки та значного суспільного резонансу, про що свідчать коментарі негативного змісту в соціальних мережах на адресу як поліцейських, так і Національної поліції України в цілому. Як наслідок, у зв`язку з тим, що факти, зазначені у критичній публікації частково знайшли своє підтвердження, матеріали зазначеного службового розслідування направлені до ТУ ДБР, для надання правової оцінки діям окремих поліцейських (вих. № 104782-2025 від 25.11.2025).

У тому числі, 16.11.2025 мобільною групою УГІ ГУНП області здійснено перевірку службової діяльності Прилуцького РВП, зокрема під час перевірки добового наряду ГРПП ХОР-ІОО, у складі якого перебувала сержант поліції ОСОБА_1 , виявлено порушення вимог Інструкції № 1026 (доповідна записка начальника УГІ Богдана МУЗИЧЕНКА № 65721-2025 від 17.11.2025). За даним фактом проведено службове розслідування, за результатами якого до сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення не застосовувалось, обмежившись діючим (попередження про неповну службову відповідність).

Також, в ході службового розслідування встановлено, що подія, яка сталася 10.12.2025, викликала суспільний негативний резонанс, і в мережі «Інтернет» були надруковані численні публікації різних видань з даного приводу, зокрема: ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвами - ІНФОРМАЦІЯ_4 (Українські новини).

Дисциплінарною комісією проведено огляд аналогічного відео, яке розповсюджено в мережі інтернет, зокрема в соціальній мережі «Facebook» « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в групі «Новини Чернігівщини» « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Переглядом коментарів до вищезазначеної публікації користувачів соціальної мережі «Facebook» (лише протягом 21 години з моменту ДТП - 223 коментарі та 284 поширення публікації) встановлено, що публікація призвела до загострення суспільної напруги серед місцевого населення м. Прилуки та значного суспільного резонансу щодо протиправних дій працівників поліції. Більшість коментарів негативного змісту адресовані як на адресу поліцейських, котрі є учасниками ДТП, так і на адресу Національної поліції України в цілому. За результатами огляду виконано скріншоти екрану публікації та коментарів користувачів соціальної мережі та скопійовано відеофайл, котрий додано до публікації (акт огляду від 12.12.2025, вих. № 78260-2025). У вказаних публікаціях у негативному контексті висвітлено дану подію за участю саме поліцейських, у зв`язку з чим, сержантом поліції ОСОБА_2 та сержантом поліції ОСОБА_1 завдано шкоди авторитету органів поліції, що у свою чергу, призводить до зменшення довіри громадян до Національної поліції України як державного органу.

Дисциплінарна комісія у висновку зазначила, що при прийнятті на службу в поліцію сержант поліції ОСОБА_1 прийняла Присягу працівника поліції, тим самим взяла на себе зобов`язання неухильно дотримуватись вимог Закону України «Про Національну поліцію», нормативних актів, правил внутрішнього трудового розпорядку, службової дисципліни та законності. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Сукупністю встановлених обставин дисциплінарна комісія дійшла висновку, що сержант поліції ОСОБА_1 , як працівник поліції відповідно до своїх функціональних обов`язків та пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» повинна запобігати вчиненню правопорушень, однак сама вчинила порушення, що не лише суперечить призначенню та завданням правоохоронних інституцій, а й розхитує підвалини державності, викривляє уявлення населення про інтереси та ідеали громадянського суспільства, а також знехтувала інтересами служби, проявив безвідповідальне ставлення до обов`язку з гідністю і чесно поводитися і бути прикладом у дотриманні законності.

З огляду на матеріали службового розслідування, в основу дисциплінарного проступку ввійшли, зокрема, обставини:

неповідомлення позивачем безпосереднього керівника про негайне усунення причин, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського ( погане самопочуття сержанта ОСОБА_2 під час виконання службових обов`язків 10.12.2025 на добовому чергуванні);

під час виконання службових обов`язків керування позивачем транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander», р.н. НОМЕР_2 без відповідних інструктажів, дозволу на достатніх практичних навичок на керування службовим транспортним засобом;

невиконання поліцейським обов`язків, а саме неповідомлення позивачем за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про обставини події, які відбулись 10.12.2025 під час виконання службових обов`язків, не вжиття заходів з надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги постраждалим та забезпечення охорони місця події, а також не сприяння встановленню всіх обставин події (хто саме був за кермом службового автомобіля в момент ДТП 10.12.2025).

У спірних правовідносинах позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків, зокрема недотримання нормативно-правових актів, що стало однією з причин надзвичайної події (10.12.2025) та негативно вплинуло на авторитет Національної поліції.

Так, відповідно до абзаців 2,3 частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами підпунктів «б», «д» пункту 2.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів У країни від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі-Правила № 1306), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно з пунктом 3.1 Правил № 1306, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів & (крім сигналів регулювальника), 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Пунктом 2.10 Правил № 1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди.

Пункт 5.4. Правил № 1306 у разі дорожньо-транспортної пригоди пасажир причетного до пригоди транспортного засобу повинен надати можливу допомогу потерпілим, повідомити про пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції і перебувати на місці до прибуття поліцейських.

Відповідно до частини 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах і (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 №100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) зобов`язаний невідкладно повідомляти про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і ужити заходів щодо запобігання правопорушенню.

Відповідач зазначає, що на виконання до частини 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах і (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 №100, здійснено моніторинг ІКС «ШНП» (довідка від 15.12.2025 вих. № 79331-2025) та встановлено: ОСОБА_1 , 1994 р.н. не зареєстрована в підсистемі ІПК «Особа» ІПНП НПУ як заявник. ОСОБА_1 має у користуванні мобільний термінал з абонентським номером « НОМЕР_5 » та за період часу з 11.09.2017 по 05.10.2025 зафіксовано 19 звернень на «лінію 102». Звернення на лінію «102» з абонентського номеру « НОМЕР_5 » 10.12.2025 відсутні. Крім того моніторингом ІП «Єдиний облік » ІПНП НПУ встановлено, що 10.12.2025 о 12:02:00 зареєстровано картку «Подія 102» № НОМЕР_6 наступного змісту « ЕМД повідомила, що на перехресті вул. Садова та вул. Чорновола збили жінку (30 років) з дитиною (10 років). Більше інформації немає. Викликали з м/т НОМЕР_8. Заявник: ОСОБА_7 тел. НОМЕР_9, контактний тел. НОМЕР_9 (З ОРГАНІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я)».

Також наказом Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 № 507, визначено ряд додаткових заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню поліцейськими правопорушень, зокрема керівникам головних управлінь НПУ в областях застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов`язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з такими ж наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп`яніння, перебуваючи на службі в стані сп`яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.

З викладеного суд встановив, що службове розслідування проведено з дотриманням передбачених законом процедур, а висновки дисциплінарної комісії ґрунтуються на належних, допустимих та достатніх доказах, зокрема документах службового розслідування, службової та загальновідомої інформації. Доводи позивача, наведені у позовній заяві, не спростовують фактичних обставин, встановлених у ході службового розслідування. Отже, твердження позивача про безпідставність застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не знайшли свого підтвердження та не свідчать про порушення відповідачем норм чинного законодавства.

При цьому підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача стало саме порушення службової дисципліни, а також вчинення дій, що компрометують звання поліцейського, підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, застосовного до позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22).

Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Пунктом 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Частиною дванадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Суд звертає увагу на те, що дисциплінарний проступок позивачем було вчинено у період дії воєнного стану.

Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Указані зміни набрали чинності 01.05.2022.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Указаною нормою установлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, від 29.02.2024 у справі № 260/5566/22.

Ураховуючи викладене, Дисциплінарний статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це у свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Як видно із матеріалів службового розслідування, в ході дослідження попередньої поведінки сержанта поліції ОСОБА_1 та її ставлення до виконання посадових обов`язків, встановлено, що до ОСОБА_6 за час проходження служби у Національній поліції 4 рази застосовувались дисциплінарні стягнення: догана (наказ Прилуцького РВП ГУНП від 12.09.2023 № 473), зауваження (наказ Прилуцького РВП ГУНП від 13.01.2025 № 17), догана (наказ ГУНП області від 26.02.2025 № 309), попередження про неповну службову відповідність (наказ ГУНП області від 25.11.2025 № 1906). Одне із службових розслідувань (наказ ГУНП від 29.10.2025 № 1352) проведено за фактом виявлення в соціальних мережах публікації критичного змісту на адресу працівників поліції Прилуцького РВП у частині вимагання грошей у громадян за недоставляння до ТЦК, з долученням фото причетних поліцейських, на одному з яких зображена сержант поліції ОСОБА_1 . Дана публікація призвела до загострення суспільної напруги серед місцевого населення м. Прилуки та значного суспільного резонансу, про що свідчать коментарі негативного змісту в соціальних мережах на адресу як поліцейських, так і Національної поліції України в цілому. Як наслідок, у зв`язку з тим, що факти, зазначені у критичній публікації частково знайшли своє підтвердження, матеріали зазначеного службового розслідування направлені до ТУ ДБР, для надання правової оцінки діям окремих поліцейських (вих. № 104782-2025 від 25.11.2025). 16.11.2025 мобільною групою УГІ ГУНП області здійснено перевірку службової діяльності Прилуцького РВП, зокрема під час перевірки добового наряду ГРПП ХОР-ІОО, у складі якого перебувала сержант поліції ОСОБА_1 , виявлено порушення останніми вимог Інструкції № 1026 (доповідна записка начальника УГІ Богдана МУЗИЧЕНКА № 65721-2025 від 17.11.2025). За даним фактом проведено службове розслідування, за результатами якого до сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення не застосовувалось, обмежившись діючим (попередження про неповну службову відповідність).

Отже, застосування до позивача такого виду стягнення як звільнення із служби в поліції відповідає вимогам частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту.

Щодо відсутності вироку суду про визнання позивача винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, то вказане не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.

Зокрема, в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, а не пункт 10 цієї норми, відповідно до якої поліцейський може бути звільнений у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення, зокрема, кримінального правопорушення.

Згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови у справах №420/241/20, № 420/5700/23, № 420/9503/22, № 420/11778/22, то законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінального та дисциплінарного аспектів.

Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено КПК України. Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правовою позицією Верховного Суду, викладеною в аналогічних справах (притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, у зв`язку з проведенням службового розслідування за фактом порушення кримінального провадження), є те, що предметом оскарження у відповідній адміністративній справі є дії та рішення відповідача щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення, у цьому випадку працівника поліції, до дисциплінарної відповідальності повинна бути зосереджена насамперед на тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях працівника, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення і лише тоді робити висновки про правомірність спірного рішення.

На відміну від звільнення, у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду (якщо такий є), звільнення, зокрема, працівника поліції, у зв`язку з накладенням стягнення в дисциплінарному порядку, не пов`язано із кримінально-правовою кваліфікацією тих самих дій, які водночас стали підставою і для службового розслідування, і для кримінального провадження. Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в межах кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування, надаючи оцінку факту порушення позивачем службової дисципліни, не встановлювала фактів скоєння адміністративних або кримінальних правопорушень, оскільки це не належить до її повноважень.

Суд дослідив матеріали службового розслідування та вважає, що висновок службового розслідування ґрунтується не на матеріалах відомостей, внесених до ЄРДР, що стало підставою для початку службового розслідування, а на самостійному дослідженні дисциплінарною комісією обставин та наявності в діях позивача дисциплінарного проступку за порушення службової дисципліни.

Крім того, суд під час розгляду справи також не надає оцінку фактам щодо можливого скоєння позивачем адміністративних чи кримінальних правопорушень, оскільки до компетенції адміністративного суду належить виключно перевірка дій суб`єкта владних повноважень під час здійснення ним виконання публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Отже, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з доводами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідає характеру, тяжкості та наслідкам вчиненого дисциплінарного проступку.

Водночас позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень при проведенні службового розслідування, які б могли вплинути на прийняття оскаржуваних наказів.

У свою чергу суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до статей 76, 77 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому за висновками ВС, висловленими у постанові від 06.08.2024 у справі № 400/10311/23, Суд вказав: як передбачено частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Крім того, частинами першою, другою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, наведеними положеннями процесуального закону передбачено, що сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом.

Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.

Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності.

Тобто обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається.

При цьому підставу позову повинен довести саме позивач.

Суд зважає на наведену вище позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 06.08.2024 по справі № 400/10311/23 та зауважує, що в межах розгляду цієї справи позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

Суд наголошує, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту частини першої статті 77 та частини другої статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних наказів та наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_7 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області просп. Перемоги, 74,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 40108651.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2026 року.

Суддя І.І. Соломко