Ухвала суду № 135495186, 07.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/3838/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2026 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, у якій позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

2) стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.07.2025 по 16.01.2026.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частин 7, 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Позивачем не надано до суду доказу надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншому учаснику справи відповідачу Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області.

У позові позивач просить стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 954992,20 грн.

Відтак, позовна вимога носить майновий характер, за яку слід сплачувати судовий збір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 викладено висновок щодо застосування норм права, за змістом якого середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб - 3328 гривень.

З огляду на викладене вище, позивач повинен сплатити за подання цієї позовної заяви майнового характеру судовий збір у розмірі 7639 грн. 94 коп. (954992,20 грн.*1%*0,8).

Позивачем не надано до суду документа про сплату судового збору в розмірі 7639 грн. 94 коп.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

З огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах положень статті 233 КЗпП України.

Таким чином, з цим позовом до суду позивач мав звернутися в місячний строк з моменту, коли дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 24.03.2026 у справі № 580/9441/23 та від 10.12.2025 у справі № 560/18255/24.

У постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) і не входить до структури заробітної плати. Таким чином, спір про стягнення такого відшкодування не є спором про оплату праці, а тому на нього не поширюються приписи статті 233 КЗпП, тоді як застосуванню підлягають положення частини п`ятої статті 122 КАС України.

Предметом спору у справі є стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців в сумі 954992,20 грн., нарахованої на виконання рішення суду у справі №440/16376/21 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020.

Як слідує зі змісту позовної заяви, наказом Полтавського районного суду Полтавської області від 15.07.2025 №10/ос.с суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату суду.

Позивач у позові зазначає, що станом на дату відрахування зі штату Полтавського районного суду Полтавської області у зв`язку зі звільненням з посади у відставку 15 липня 2025 року ТУ ДСА в Полтавській області не виплатило йому суддівську винагороду за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №440/16376/21, про що позивач дізнався 15 липня 2025 року.

Позивач у позовній заяві пояснює, що знав про невиплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв`язку з чим і звернувся до ТУ ДСА в Полтавській області із заявою, на яку 09 грудня 2025 року листом вих. № 03/5413/2025-вих ТУ ДСА в Полтавській області відмовлено у задоволенні заяви про виплату середнього заробітку.

Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 02 квітня 2026 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем не додано до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів залишити без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- доказу надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншому учаснику справи відповідачу Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області;

- документа про сплату судового збору в розмірі 7639 грн. 94 коп. (сім тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень дев`яносто чотири копійки) на номер рахунку - UA078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Роз`яснити позивачу, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Копію ухвали надіслати особі, які подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.С. Сич