Рішення № 135492365, 06.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Справа№200/885/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Єфімік Олена Олександрівна (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернулася через підсистему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.10.2025 року № 056230001795, зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.01.2022, на підставі положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до загального трудового стажу період роботи з 25.04.2022 по 01.02.2023, зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою №202 періоди з 01.09.1992 по 29.05.1995 (провідна посада), з 05.06.1995 по 13.11.1995 (провідна посада), з 20.12.1995 по 13.05.1997 (провідна посада), з 23.06.1998 по 23.11.2001 (провідна посада), з 22.01.2008 по 30.10.2014 (провідна посада), з 25.04.2022 по 01.02.2023 (провідна посада), застосувавши Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, не врахувавши окремі періоди пільгового стажу, які підтверджені записами трудової книжки та іншими документами.

Позивач зазначає, що оскільки у трудовій книжці є відповідні записи про працю повний робочий день на посадах, що відносяться до посад на підземних роботах за Постановою № 202, вказані періоди мають бути зараховані до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою № 202.

Крім того, позивач вважає, що має право на призначення пенсії відповідно до положень підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не з дня подання заяви про призначення пенсії, а з дня набуття права.

Також, позивачем зазначено, що при вирішенні спору підлягає застосуванню Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Ухвалою від 13.02.2026 позовну заява заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

На підтвердження сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн надана квитанція від 16.02.2026.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено таке.

28.09.2025 позивач звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.10.2025 №056230001795 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.

Підтверджений страховий стаж позивача з урахуванням роботи за Списком №1 становить 53 роки 5 місяців 12 днів.

До пільгового стажу позивача зараховано 24 роки 6 місяців 28 днів, в тому числі: на підземних і відкритих гірничих роботах (Постанова №202) 14 років 5 місяців 12 днів; робота за Списком №1 10 років 1 місяць 16 днів.

Зазначаючи про протиправне не зарахування періоду роботи з 25.04.2022 по 01.02.2023 до загального трудового стажу, періодів з 01.09.1992 по 29.05.1995, з 05.06.1995 по 13.11.1995, з 20.12.1995 по 13.05.1997, з 23.06.1998 по 23.11.2001, з 22.01.2008 по 30.10.2014, з 25.04.2022 по 01.02.2023 до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою №202, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 1058-ІV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України Постановою № 202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі Список, Постанова №202).

Пунктом І зазначеного списку передбачені, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток№ 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Щодо періоду з 05.06.1995 по 13.11.1995 суд зазначає таке.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 наявні, зокрема, записи:

№2 05.06.1995 про прийняття токарем 3 розрядку на підприємство шахта «Південнодонбаська №1»,

№3 13.11.1995 про звільнення у зв`язку із призовом у ВСУ.

Позивач вважає, що такий період роботи підлягає зарахуванню до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою №202.

Суд не погоджується з таким твердженням та зазначає, що трудова книжка не містить відомостей про те, що в цей період позивач працював «повний робочий день у шахті (під землею)».

Крім того, трудова книжка не містить відомостей про те, що виконувані позивачем роботи належать до Списку робіт, що затверджені Постановою №202. Будь-які докази, що підтверджують пільговий характер виконуваної роботи в цей період в матеріалах пенсійної справи відсутні.

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині зобов`язання зарахувати період роботи з 05.06.1995 по 13.11.1995 до підземного стажу на провідній професії є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо періоду навчання з 01.09.1992 по 29.05.1995 суд зазначає таке.

На підтвердження зазначеного періоду позивачем долучено диплом серії НОМЕР_4 про навчання у вищому професійному училищі №67 в період з 01.09.1992 по 29.05.1995 за спеціальністю «верстатник широкого профілю оператора верстатів з ПУ».

З розрахунку стажу вбачається, що період з 01.09.1992 по 29.05.1995 зараховано до страхового стажу позивача.

Спірним є не зарахування періоду роботи до пільгового підземного стажу на провідній професії.

Згідно з п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна за змістом вимога, міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач після навчання за спеціальністю «верстатник широкого профілю оператора верстатів з ПУ» працював «токарем» і перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує трьох місяців.

Разом з цим, враховуючи те, що період роботи 05.06.1995-13.11.1995 не підлягає зарахуванню до пільгового підземного стажу за Постановою №202, суд дійшов висновку, що період навчання з 01.09.1992 по 29.05.1995 також не підлягає зарахуванню до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою №202, в т.ч. як провідна професія.

Щодо періоду проходження військової служби з 20.12.1995 по 13.05.1997 суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 вказаного Закону, одним з видів військової служби є строкова військова служба.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язковою умовою для зарахування періоду проходження строкової військової служби є навчання особи за фахом у професійно-технічному навчальному закладі або робота за професією чи на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на момент призову на строкову військову службу.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12 вересня 2019 року№185/6958/16-а та від 05 грудня 2019 року справа №513/1195/16-а.

Відповідно до записів трудової книжки позивача, останній працював на посаді токаря 3 розряду з 05.06.1995 по 13.11.1995 та був звільнений у зв`язку з призовом до ЗСУ.

Відповідно до записів військового квитка серії НОМЕР_5 , позивач проходив службу в ЗСУ в період з 20.12.1995 по 13.05.1997.

Разом з цим, враховуючи те, що період роботи 05.06.1995-13.11.1995 не підлягає зарахуванню до пільгового підземного стажу за Постановою №202, суд дійшов висновку, що період військової служби з 20.12.1995 по 13.05.1997 також не підлягає зарахуванню до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою №202 (як провідна професія).

Щодо періодів роботи з 23.06.1998 по 23.11.2001, з 22.01.2008 по 30.10.2014 суд зазначає таке.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 наявні, зокрема, записи:

№7 23.06.1998 про зарахування до посаду респіраторника взводу Оперативного воєнізованого гірничо-рятувального загону м.Донецька,

№8 01.05.2001 про переведення на посаду командира відділення цього ж взводу,

№9 23.11.2001 про звільнення,

№12 22.01.2008 про прийняття на посаду респіраторника взводу Оперативного воєнізованого гірничо-рятувального загону м.Донецька,

№13 29.09.2008 - про переведення на посаду командира цього ж взводу,

№14 31.10.2014 про звільнення.

Виконання гірничих робіт повний робочий день у Оперативному воєнізованому гірничо-рятувальному загоні м.Донецька в періоди:

з 23.06.1998 по 23.11.2001 та з 22.01.2008 по 31.10.2014 за професією респіраторник, яка передбачена Списком №1, що затверджений Постановою КМУ від 16.01.2003 №36,

з 01.05.2001 по 23.11.2001 на посаді командира відділення, що передбачена Списком №1, що затверджений Постановою КМУ від 11.03.1994 №162,

з 29.09.2008 по 31.10.2014 на посаді командира взводу, що передбачена Списком №1, який затверджений Постановою КМУ від 16.01.2003 №36 підтверджені також відомостями довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.11.2014 №196 виданої Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном. В довідці, зокрема зазначено, що ОСОБА_1 у період з 04.03.2009 по 18.03.2008 та з 21.10.2014 по 31.10.2014 користувався відпусткою без збереження заробітної плати за сімейними обставинами.

З розрахунку стажу вбачається, що періоди з 23.06.1998 по 23.11.2001, з 22.01.2008 по 03.03.2009, з 19.03.2009 по 20.10.2014, 31.10.2014 зараховані до страхового стажу та до пільгового стажу (Список №1), періоди з 04.03.2009 по 18.03.2009, з 21.10.2014 по 30.10.2014 зараховані до страхового стажу та не зараховані до пільгового.

Згідно наказу Десятого воєнізованого гірничорятувального загону від 14.04.2014 №130 професія «респіраторника» відноситься до робіт з особливо важкими умовами праці у відповідності зі Списком №1 розділу «гірничі роботи» підрозділу 5 «Гірничорятувальні частини».

Згідно з розділом ІІІ Списку, що затверджений Постановою № 202 право на пенсію незалежно від віку мають респіраторники, командири відділень і взводів, їх заступники (помічники) гірничорятувальних частин, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом, зайняті протягом повного робочого дня терміном не менше 25 років.

Отже, за Постановою №202 передбачено право на пенсію незалежно від віку особам зайнятих протягом повного робочого дня терміном не менше 25 років за професією респіраторники, командири відділень і взводів, їх заступники (помічники) гірничорятувальних частин.

Враховуючи те, що у періоди з 23.06.1998 по 23.11.2001, з 22.01.2008 по 03.03.2009, з 19.03.2009 по 20.10.2014, 31.10.2014 позивач працював за професією респіраторником, та на посадах командира відділення та взводу, які передбачені Списком, що затверджений Постановою №202, суд висновує що управлінням безпідставно не враховано ці періоди до підземного стажу.

Щодо днів відпусток без збереження заробітної плати, які визначені у довідці від 28.11.2014 №196 суд зазначає таке.

Згідно ст. 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки» працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як вбачається із ст. 4 Закону України «Про відпустки», відпустки без збереження заробітної плати є одними із видів відпусток.

Відповідно до статей 25 та 26 Закону України «Про відпустки» відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін.

У листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 зазначено, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Цим листом Міністерство соцполітики роз`яснило, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відпустки без збереження заробітної плати у період з 04.03.2009 по 18.03.2009, з 21.10.2014 по 30.10.2014 не пов`язані із виробничою необхідністю, оскільки таким правом позивач скористався у зв`язку із сімейними обставинами, про що зазначено у довідці.

З огляду на викладене, періоди відпустки без збереження заробітної плати з 04.03.2009 по 18.03.2009, з 21.10.2014 по 30.10.2014 правомірно не зараховані до пільгового стажу.

Щодо періоду роботи з 25.04.2022 по 01.02.2023 суд зазначає таке.

В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 наявний запис №15 від 01.11.2014 про прийняття по переводу командиром взводу на умовах контракту в Десятий воєнізований гірничорятувальний відділ (код ЄДРПОУ 00159462). Запис про звільнення відсутній.

Згідно довідки Десятого воєнізованого гірничорятувального загону від 31.08.2023 №01/163 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 у період з 01.11.2014 по 24.04.2022 виконував гірничі роботи (Список №1). З 25.04.2022 призупинено дію трудового договору на підставі наказу від 25.04.2022 №65/к.

Судом встановлено, що період роботи з 01.11.2014 по 24.04.2022 зараховано до страхового та пільгового (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1) стажів позивача, а період з 01.12.2022 по 31.01.2023 зараховано до страхового стажу, про що свідчить розрахунок стажу. Також з розрахунку вбачається, що період з 25.04.2022 по 30.11.2022 не зараховано а ні до страхового стажу, а ні до пільгового.

За встановлених судом обставин, вимога позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу період з 01.12.2022 по 31.01.2023 задоволенню не підлягає, як безпідставна, оскільки такий період вже зараховано до страхового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Ч. 2ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 1ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.

З Індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача (довідка форми ОК-5), вбачається, що у період травень 2022 року листопад 2022 року (включно) відсутні відомості про отриману від страхувальника з кодом ЄДРПОУ 00159462 заробітну плату для нарахування пенсії, та відсутні позитивні позначки щодо сплати страхових внесків.

Суд звертає увагу, що відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.

Отже, період з 01.05.2022 по 30.11.2022 не підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Водночас, вимога позивача про зарахування до страхового стажу періоду з 25.04.2022 по 30.04.2022 підлягає задоволенню, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача наявні відомості як про отриману заробітну плату у квітні 2022 року так і позитивна позначка про сплату страхових внесків за квітень 2022 року.

Вимога позивача про зарахування до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою №202 періоду роботи з 25.04.2022 по 01.02.2023 (провідна посада) задоволенню не підлягає, оскільки згідно довідки Десятого воєнізованого гірничорятувального загону від 31.08.2023 №01/163 з 25.04.2022 призупинено дію трудового договору укладеного з позивачем на підставі наказу від 25.04.2022 №65/к.

Будь-які докази на підтвердження виконання позивачем гірничих робіт у цей період сторонами не надано, а в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку що під час прийняття спірного рішення відповідачем не забезпечено всебічний, повний і об`єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів, не зараховано до страхового та пільгового стажу визначені періоди роботи.

Враховуючи наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.10.2025 № 056230001795 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а спірні періоди частковому зарахуванню.

Щодо вимог зобов`язального характеру про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Обрахунок стажу, що враховується у призначенні (перерахунку) пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 28.09.2025, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

Вимоги позивача про призначення пенсії з 27.01.2022 з посиланням на вимоги підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.

Згідно з пунктом 14-6.2 «Прикінцеві положення» Закону № 1058 тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (…).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (…).

Відповідно до розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 23.12.2022 за № 1668/39004 з наступними змінами (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Волноваська міська територіальна громада Донецької області визначена як тимчасово окупована з 10 березня 2022 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач мав реєстрацію за адресою: Донецька область, м. Вугледар, вул. Молодіжна, буд. 17, кв. 26, тобто на тимчасово окупованій Російською Федерацією території. Звернувся із заявою про призначення пенсії в період дії військового стану.

Разом з цим, позивач просить призначити пенсію з 27.01.2022, тобто з дати, що передує даті початку дії воєнного стану (24.02.2022), що в свою чергу суперечить умовам, визначеним в п. 14-6.2 «Прикінцеві положення» Закону № 1058 (а саме: пенсія призначається за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року).

Отже позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач працював "гірником очисного забою" у періоди 04.08.1997 08.06.1998, 28.11.2001 18.01.2008.

За приписами ч.3 ст.114 Закону №1058 робота гірником очисного забою відноситься до провідної професії, а працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на таких підземних роботах мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 20 років.

Крім того, позивач працював респіраторщиком гірничо-рятувального загону, командиром загону та відділення у періоди 23.06.1998 23.11.2001, 22.01.2008 31.10.2014, 01.11.2014 22.04.2022. За приписами ч.3 ст.114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на таких підземних роботах мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Отже, позивач має стаж, як такий, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку, набутий на провідних професіях (право на пенсію за наявності 20 років стажу на цих роботах) так і на інших підземних роботах (право на пенсію за наявності 25 років стажу на цих роботах).

При розгляді заяви про призначення пенсії управлінням визначено кількісний еквівалент пільгового стажу на рівні 24 роки 6 місяців 28 днів, в т.ч. на підземних роботах (Постанова №202) 14 років 5 місяців 12 днів, за Списком №1 10 років 1 місць 16 днів.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 №1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення населення України від 20.01.1992 № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

Згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.

Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У листі Міністерства соціальної політики України №12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року №1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв`язку з тим, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV враховують роз`яснення №8.

Із зазначеного слідує те, що роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 підлягає врахуванню органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058.

Так, умовою для застосування цієї норми щодо додаткового зарахування певної роботи, відповідно до її змісту, є наявність 10-тирічного стажу роботи за частиною 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте, дане роз`яснення не містить застереження щодо того, що воно застосовується виключно за наявності відповідної кількості стажу за провідною професією і не застосовується за наявності цього стажу за професіями, визначеними Списком №1.

Таким чином, роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20 січня 1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" може бути застосовано при призначенні пенсії позивачу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи, пільговий стаж позивача становить більше 10 років на роботах, що дають право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (аналогічні положення ч. 3 ст. 114 Закону № 1058), при цьому за провідною професією (гірничий очисного забою) позивач працював у періоди 04.08.1997 08.06.1998, 28.11.2001 18.01.2008, а тому в даному випадку роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20 січня 1992 року щодо додаткового зарахування за кожний повний рік роботи за провідною професією за 1 рік роботи 3 місяці підлягають застосуванню, в частині розрахунку періодів роботи.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що фактично, позовні вимоги задоволенні, оскільки скасовано рішення про відмову у призначенні, а вимога про зобов`язання вчинити певні дії є похідною, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача, сплачений ним судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.10.2025 року № 056230001795 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 28.09.2025 із зарахуванням періоду роботи з 25.04.2022 по 30.04.2022 до страхового стажу, а до пільгового стажу роботи по Списку № 1 підземні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 23.06.1998 по 23.11.2001, з 22.01.2008 по 03.03.2009, з 19.03.2009 по 20.10.2014, 31.10.2014 та обрахувати пільговий стаж з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 та висновків суду у даній справі.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош