Рішення № 135492216, 09.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 рокуСправа №160/36405/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, Військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірним обліку, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради (вул. Електрометалургів, 3, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53213, код ЄДРПОУ 04052198), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро (вул. Феодосіївська, буд. 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 08004581), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якій позивач просить:

- визнати неправомірним облік Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро та Військовою частиною НОМЕР_1 в якості службової квартири АДРЕСА_3 , а саму квартиру АДРЕСА_3 , - не службовою;

- зобов`язати Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро та Військову частину НОМЕР_1 виключити з обліку службових жилих приміщень квартиру АДРЕСА_3 в якій проживає сім`я ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підполковник ОСОБА_1 зареєстрований і проживає сім`єю в квартирі АДРЕСА_3 на підставі службового ордера № 84 від 21.01.2010 р. виданого виконавчим комітетом Нікопольської міської ради зв`язку з проходженням військової служби, що підтверджується доданими копіями витягу та службового ордера. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 30.04.2011 р. № 116 підполковника ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я. На дату звільнення з військової служби мав календарну вислугу більше 20 років, направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується доданою копією відповідного наказу та послужного списку. У зв`язку з тим, що в позивач набув право на забезпечення його сім`ї постійним житлом шляхом виключення наданої квартири з числа службових, відповідно до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України №737 від 30.11.2011 р. (далі- Інструкція №737, яка діяла до 01.10.2018 р.), за його зверненням, згідно доданої копії витягу з протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 14.07.2016 р. № 93 погоджено виключення з числа службових кв. АДРЕСА_3 для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом. Відповідно до доданої копії Протоколу засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України № 187 від 05.09.2018 р. (далі-Протокол) погоджено Список військовослужбовців квартири, яких пропонується виключити з числа службового житла Міністерства оборони України в Нікопольському гарнізоні (далі-Список), пунктом 1 якого зазначено квартиру АДРЕСА_3 для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом. Натомість, після оформлення вищевказаних документів щодо забезпечення сімі ОСОБА_1 постійним житлом шляхом виключення вказаної квартири з числа службових, КЕВ м. Дніпро не завершив вирішення цього питання шляхом звернення до виконавчого комітету Нікопольської міської ради з відповідним клопотанням. Вважаючи таку позицію відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

16.01.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Квартирно експлуатаційним відділом міста Дніпро подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. 09.12.2025 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро листом вих. №525/4410 повідомив представника Позивача про неможливість передачі житла у комунальну власність та відсутності правових підстав для звернення з клопотанням до Нікопольської міської ради про виключення вказаного житла з числа службового. Відповідно до пункту 11 Порядку № 1081 житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирноексплуатаційного органу. Зазначають, що на на момент розгляду заяви про виключення його квартири з числа службового облікова (квартирна) справа Позивача разом з витягом з протоколу засідання житлової комісії та наказом командира про надання житла для постійного проживання на адресу відповідача-2 не надходили. Разом з цим звертають увагу суду, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обв`язок квартирно-експлуатаційних органів за зверненням військовослужбовця змінювати статус службового приміщення (квартири) та/або звертатись до органів виконавчої влади з відповідним клопотанням. В свою чергу, згідно п.6, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Тобто, відповідно до даних пунктів необхідною умовою для подання клопотання щодо виключення жилого приміщення з числа службових перш за все є з`ясування у власника майна (оскільки статтею 319 ЦК України визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а статтею 321 цього Кодексу передбачено принцип непорушності цього права), чи відпала потреба у використанні такого приміщення, адже подання клопотання щодо виключення з числа службового до відповідного органу означатиме, відмову від даного майна. Так, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро є установою яка підпорядковується Міністерству Оборони України, а майно, яке знаходиться на балансі у КЕВ належить на праві оперативного управління. З огляду на вищевикладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

20.01.2026 року Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив проти позову, в якому зазначають, що позивачем не було конкретизовано та не розкрито юридичні підстави позову, тобто не зазначено, які саме конкретні НПА порушені саме військовою частиною НОМЕР_1 . При цьому житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу (п.11 порядку №1081). Отже, законодавством, чинним на момент звернення ОСОБА_1 з позовом до суду про надання постійного житла, передбачений позасудовий порядок надання житлових приміщень для постійного проживання, а у разі виникнення спірних питань, рішення щодо відмови (наданні) у наданні житла для постійного проживання, підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. Таким чином, оскільки документи, а саме витяг з протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) зі списоком надання житлової площі для постійного проживання ОСОБА_1 передавалися військовою частиною НОМЕР_1 до КЕВ м. Дніпро відповідно військовою частиною НОМЕР_1 не вчинено жодних протиправних дій, які порушують права позивача і відповідно позовні вимоги до військової частини НОМЕР_1 є безпідставними необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, позивач не зазначає в чому полягає протиправність в дії чи рішенні військової частини НОМЕР_1 .

23.01.2026 року ОСОБА_2 подано відповідь на відзив відповідача-2 та відповідача-3 в яких зазначає, що в порядку підготовки позову, на адвокатське звернення до виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 20.11.2025р. отримав листа від 01.12.2025р. вих. №2654/25, в якому повідомлено, що квартиру АДРЕСА_3 було розподілено на підставі ордеру на службове жиле приміщення від 21.01.2010р. №84, згідно поіменного списку громадян. Повідомлено також, що виконавчим комітетом Нікопольської міської ради рішення про визнання службовим жилим приміщенням ( включення до числа службових) квартири АДРЕСА_4 не приймалось. Зазначає, що в даному випадкту, виключення спірної квартири просто з обліку службових повинно здійснитись у зв`язку з відсутністю правових підстав для такого обліку (відсутності події його включення до службового).

12.02.2026 року Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради надано пояснення у справ, згідно з якими відповідно до відомостей з журналу обліку службового житла квартира АДРЕСА_3 (далі- Квартира) зазначена в переліку службового житла, а саме запис під № 95 (додаток 5). Таким чином, квартира дійсно обліковується як службова. Листом Виконавчого комітету від 01.12.2025 року № 2654/25 (наявний в матеріалах справи) надавалась відповідь представнику позивача, що Квартиру було розподілено громадянину ОСОБА_1 на підставі ордеру на жиле приміщення від 21.01.2010 № 84, згідно до поіменного списку громадян, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України. Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради рішення про визнання службовим жилим приміщенням Квартири не приймалось. Отже, серед підстав, що були зазначені в ордері на жиле приміщення № 84 від 21.01.2010 року, також відсутнє посилання на рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради, що дає підстави вважати, що Квартира визнана службовою згідно з зазначених нормативно-правових актів. Пунктом 3 Порядку розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 р. № 1300, далі Порядок), передбачено, що квартири, що розподіляються між працівниками державних органів, а також військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, що проходять службу у військових формуваннях, підпорядкованих таким органам, мають статус службових. Таким чином, Порядок не передбачав необхідність прийняття окремого рішення виконавчим комітетом про включення квартири до числа службових, адже є пряма норма про службовий статус таких квартир. Пунктом 2 затвердженого розпорядженням КМУ від 13.01.2010 року № 56-р Поіменного списку громадян, яким надаються квартири, що придбані Державною іпотечною установою, у м. Нікополі (додаток 6) передбачено надання квартири за адресою АДРЕСА_5 (службова) та членам його сім`ї. Зазначене стало підставою для видачі ордеру на жиле приміщення № 84 громадянину ОСОБА_1 на право зайняття жилого приміщення: квартира АДРЕСА_3 . Таким чином, не погоджуємося з твердженням позивача про неправомірність обліку Квартири та вважаємо правомірним облік виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Квартири в якості службової. Відповідно до витягу № 462855638 з Державного реєстру речових прав (додаток 7) власником Квартири є Держава Україна в особі Міністерства оборони України.

17.02.2026 року ОСОБА_1 подано відповідь на відзив проти позову відповідача-1, в якому зазначають про безпідставність заперечень відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав, що викладені у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 зареєстрований і проживає сім`єю в квартирі АДРЕСА_3 на підставі службового ордера № 84 від 21.01.2010 р. виданого виконавчим комітетом Нікопольської міської ради зв`язку з проходженням військової служби, що підтверджується доданими копіями витягу та службового ордера.

Відповідно до ордеру на жиле приміщення № 84 від 21.01.2010 року підставами видачі ордера зазначено: постанова КМУ від 18.11.2009 р. № 1300 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. № 1037»; розпорядження КМУ від 29.12.2009 р. № 1675-р «Питання надання громадянам квартир, що придбані Державною іпотечною установою, у м. Нікополі»; розпорядження КМУ від 13.01.2010 р. №56-р .

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 30.04.2011 р. № 116 підполковника ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я. На дату звільнення з військової служби мав календарну вислугу більше 20 років, направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується доданою копією відповідного наказу та послужного списку. Наразі перебуває на квартирному обліку в військовій частині НОМЕР_1 , ветеран війни-учасник бойових дій, що підтверджується доданими копіями відповідних довідок та посвідчення.

Відповідно до доданої копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2022 р. № 43 підполковника ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини по мобілізації. Наразі календарна вислуга становить 24 повних роки.

У зв`язку з тим, що в позивач набув право на забезпечення його сім`ї постійним житлом шляхом виключення наданої квартири з числа службових, відповідно до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 737 від 30.11.2011 р. (далі- Інструкція №737, яка діяла до 01.10.2018 р.), за його зверненням, згідно доданої копії витягу з протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 14.07.2016 р. № 93 погоджено виключення з числа службових кв. АДРЕСА_3 для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом.

Відповідно до доданої копії Протоколу засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України № 187 від 05.09.2018 р. (далі-Протокол) погоджено Список військовослужбовців квартири, яких пропонується виключити з числа службового житла Міністерства оборони України в Нікопольському гарнізоні (далі-Список), пунктом 1 якого зазначено квартиру АДРЕСА_3 для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом із зняттям з квартирного обліку.

20.11.2025 року до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро надійшов адвокатський запит в якому представник Позивача адвокат Коваль А.П. у своєму запиті просив КЕВ м. Дніпро подати до виконавчого комітету Нікопольської міської ради клопотання про виключення з числа службової квартири АДРЕСА_3 .

09.12.2025 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро листом вих. № 525/4410 повідомив представника Позивача про неможливість передачі житла у комунальну власність та відсутності правових підстав для звернення з клопотанням до Нікопольської міської ради про виключення вказаного житла з числа службового.

Відповідно до відомостей з журналу обліку службового житла квартира АДРЕСА_3 (далі- Квартира) зазначена в переліку службового житла, а саме запис під № 95. Таким чином, квартира дійсно обліковується як службова.

Листом Виконавчого комітету від 01.12.2025 року № 2654/25 (наявний в матеріалах справи) надавалась відповідь представнику позивача, що Квартиру було розподілено громадянину ОСОБА_1 на підставі ордеру на жиле приміщення від 21.01.2010 № 84, згідно до поіменного списку громадян, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України. Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради рішення про визнання службовим жилим приміщенням Квартири не приймалось.

Не погоджуючись з такою позицією, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2482-XII до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Частиною другою статті 2 Закону № 2482-XII установлено, що не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Приписами частини першої статті 3 Закону № 2482-XII визначено, що приватизація здійснюється, зокрема, шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2482-XII приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Частиною першою статті 6 Закону № 2482-XII визначено, що незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними:

однокімнатні квартири;

квартири (будинки), одержані у разі знесення або відселення всіх сімей з будинків (частин будинків), які належали їм на праві власності, якщо колишні власники не одержали за ці будинки (частини будинків) грошової компенсації;

квартири (будинки), в яких мешкають громадяни, котрим встановлена ця пільга Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

квартири (будинки), в яких мешкають громадяни, удостоєні звання Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, ветерани Другої світової війни, воїни-інтернаціоналісти, особи з інвалідністю I і II груп, особи з інвалідністю з дитинства, ветерани праці, що пропрацювали: не менше 25 років - жінки, 30 років - чоловіки, ветерани Збройних Сил та репресовані особи, реабілітовані згідно із Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

квартири (будинки), в яких мешкають сім`ї загиблих при виконанні державних і громадських обов`язків та на виробництві;

квартири (будинки), в яких мешкають військовослужбовці, котрим встановлена пільга Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

квартири (будинки), в яких мешкають багатодітні сім`ї (сім`ї, що мають трьох і більше неповнолітніх дітей).

Частиною третьою статті 9 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII /надалі - Закон №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з абзацами першим, третім та четвертим пункту 1 статті 12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей врегульовано Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 (далі - Порядок № 1081).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1081 військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Пунктом 11 вказаного порядку передбачено, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей), визначено Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року за № 1020/32472 /надалі - Інструкція № 380, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/.

Відповідно до п. 10 розділу VІІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу. Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Отже, військовослужбовці, які мають право на виключення житла з числа службового реалізують це право у порядку, встановленому законодавством та на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що сама по собі видача службового ордеру на вселення сімї позивача у вказану квартиру та її облік виконавчим комітетом Нікопольської міської ради, КЕВ м. Дніпра та військовою частиною НОМЕР_1 в якості службової, такого правового статусу цій квартирі не надають. Тобто, в 2010 році сім`я позивача фактично отримала для постійного проживання звичайну квартиру, яка не потребує виключення з числа службових, оскільки, такого статусу не має. Таким чином, для захисту житлових прав позивача достатньо визнати її облік виконавчим комітетом Нікопольської міської ради, квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро та військовою частиною НОМЕР_1 в якості службової КЕВ м. Дніпро, неправомірним, а саму квартиру не службовою.

Однак, суд зауважує, що відповідно до витягу № 462855638 з Державного реєстру речових прав власником Квартири є Держава Україна в особі Міністерства оборони України.

Таким чином позовні вимоги щодо визнання неправомірним облік Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро та Військовою частиною НОМЕР_1 в якості службової квартири АДРЕСА_3 , а саму квартиру АДРЕСА_3 , - не службовою не підлягає задоволенню, оскільки правовстановлюючими документами встановлено наявність речових прав на даний об`єкт нерухомості у Міністерства оборони України.

20.11.2025 року до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро надійшов адвокатський запит в якому представник Позивача адвокат Коваль А.П. у своєму запиті просив КЕВ м. Дніпро подати до виконавчого комітету Нікопольської міської ради клопотання про виключення з числа службової квартири АДРЕСА_3 .

09.12.2025 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро листом вих. № 525/4410 повідомив представника Позивача про неможливість передачі житла у комунальну власність та відсутності правових підстав для звернення з клопотанням до Нікопольської міської ради про виключення вказаного житла з числа службового.

На час розгляду справи, відсутні законодавчі норми, які б обмежували встановлену пунктом 10 Інструкції та частиною 3 пункту 3 Порядку можливість реалізації права військовослужбовців в запасі на виключення його квартири з числа службових.

Згідно зі статтями 5 та 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів Збройних Сил України, як у воєнний, так і в мирний час. Учасникам бойових дій надається, зокрема, така пільга, як першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).

При вирішення справи суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.03.2020 у справі №636/1514/19, в якій зазначено, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для задоволення позовних вимог (визнання права на виключення житла з числа службового та зобов`язання подання відповідного клопотання КЕВ м. Дніпро) є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 30.04.2011 р. № 116 підполковника ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я. На дату звільнення з військової служби мав календарну вислугу більше 20 років, направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується доданою копією відповідного наказу та послужного списку.

Наразі позивач перебуває на квартирному обліку в військовій частині НОМЕР_1 , як ветеран війни-учасник бойових дій, що підтверджується доданими копіями відповідних довідок та посвідчення.

Відповідно до доданої копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2022 р. № 43 підполковника ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини по мобілізації. Наразі календарна вислуга становить 24 повних роки.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

У зв`язку з тим, що в позивач набув право на забезпечення його сім`ї постійним житлом шляхом виключення наданої квартири з числа службових, відповідно до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України № 737 від 30.11.2011 р. (далі- Інструкція №737, яка діяла до 01.10.2018 р.), за його зверненням, згідно доданої копії витягу з протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 14.07.2016 р. № 93 погоджено виключення з числа службових кв. АДРЕСА_3 для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом.

Відповідно до доданої копії Протоколу засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України № 187 від 05.09.2018 р. (далі-Протокол) погоджено Список військовослужбовців квартири, яких пропонується виключити з числа службового житла Міністерства оборони України в Нікопольському гарнізоні (далі-Список), пунктом 1 якого зазначено квартиру АДРЕСА_3 для забезпечення сім`ї ОСОБА_1 постійним житлом.

Згідно вказаного Протоколу, у вказаному засіданні комісії взяли участь начальник Нікопольського гарнізону та начальник КЕВ м. Дніпро, які і доповідали комісії вказаний Список.

Водночас, незважаючи на погодження заяви позивача про зміну статусу службової квартири, у якій позивач проживає разом із сім`єю, відповідач не вчинив дій щодо направлення клопотання про виключення з числа службового житла квартири за адресою: квартира АДРЕСА_3 .

Відповідно до вимог пунктів 5-7 розділу VII Інструкції № 380, КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району лише готує список надання житлової площі для постійного проживання, а питання щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення квартири з числа має вирішуватися Комісією контролю службового Міністерства оборони України, що оформлюється протоколом.

Таким чином, судове рішення має на меті ефективний захист прав позивача та не вплине на черговість надання житлової площі для постійного проживання.

Органом, уповноваженим приймати рішення про виключення житлових приміщень з числа службових, є виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради (частина 2 пункту 11 Порядку №1081). Відповідач лише повинен подати клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд цього питання.

Відповідна бездіяльність відповідача свідчить про обмеження права позивача на забезпечення житлом, гарантованого Законом №2011-XII та статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічні правові висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року по справі №640/10473/19, від 03 лютого 2021 року по справі №636/1480/19, від 04 березня 2020 року по справі №636/1514/19, від 16 червня 2021 року по справі №636/5008/19, від 04 листопада 2021 року по справі №636/2897/19, від 23 лютого 2022 року по справі №953/17339/20, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту», у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).

З огляду на наведені судом норми законодавства, які передбачають, що виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком, отже у спірних правовідносинах Інструкцією №380 відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним військової служби.

Враховуючи викладене суд зазначає, що неподаючи відповідне клопотання, відповідач порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в той час як чинним законодавством не встановлено підстав для відмови квартирно-експлуатаційного органу у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради.

Таким чином, з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання клопотання про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_5 з числа службових та зобов`язати відповідача подати до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровській області клопотання про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_5 з числа службових.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, Військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірним обліку, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпро щодо неподання клопотання про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_5 з числа службових.

Зобов`язати Квартирно - експлуатаційний відділ м. Дніпро подати до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровській області клопотання про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_5 з числа службових.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна