Постанова № 13549152, 25.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25.01.2011 р. справа №2а-14839/10/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов

Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В :

Ізюмська обєднана державна податкова інспекція Харківської області (далі - Ізюмська ОДПІ Харківської області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення на користь бюджету заборгованості по зобовязанню платника податків ФОП ОСОБА_1 перед бюджетами у розмірі 7240,40 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог послався на Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 року, в редакції що діяла на час виникнення правовідносин (далі Закон України №265/95-ВР), а саме внаслідок допущення відповідачем порушень вищенаведених норм права при здійсненні господарської діяльності та несвоєчасної сплати сум штрафних санкцій до бюджету у ФОП ОСОБА_1 виник перед бюджетом борг у сумі 7240,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 24.01.2011 року до кацелярії суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями про поштове вручення. До початку судового засіднання заперечень та клопотань не надав. Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів.

У зв'язку з неявкою учасників судового засідання, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України суд розглянув адміністративну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України справа підлягає розгляду у письмовому провадженні на основі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 10.07.2007 року Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області.

З довідки Ізюмської ОДПІ Харківської області вбачається, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Ізюмській ОДПІ Харківської області в якості платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2010 року фахівцями ДПА у Харківській області була проведена перевірка господарської одиниці ФОП ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з питань дотримання вимог Закону України №265/95-ВР, Закону України №98/96-ВР. За результатами перевірки було складено акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 14.05.2010 року №3943/20/40/23/НОМЕР_1. Згідно вказаного акту встановлено ряд порушень, зокрема встановлено: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій суму у розмірі 515,00 грн. - фінансова санкція - 2575,00 грн., а саме: (515,00 грн.*5 = 2575,00грн.); здійснення реалізації товарів на суму 2162,70 грн., які не обліковані у встановленому порядку - фінансова санкція - 4325,40 грн., а саме: (2162,70 грн.*2 = 4325,40 грн., що не менше ніж 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); не встановлення цінників на товар у кількості 20 цінників - фінансова санкція - 340,00 грн., а саме: (20,00 грн.*17 = 340,00грн.).

На підставі акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 14.05.2010 року №3943/20/40/23/НОМЕР_1 Ізюмською ОДПІ Харківської області було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2010 року №000672310 на загальну суму 7240,40 грн. Вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було отримано відповідачем 03.06.2010 року особисто, відповідно до розпису у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Судом не встановлено факт оскарження рішеня Ізюмської ОДПІ Харківської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2010 року №000672310 у адміністративному чи судовому порядках, відомості про його скасування або визнання недійсними в матеріалах справи відсутні, акт перевірки підписаний особисто відповідачем без зауважень. З огляду на наведене, сума штрафних санкцій є узгодженою відповідачем та підлягає стягненню до бюджету.

Згідно із ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, який діяв на час виникнення правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Пунктом 11 статті 10 Закону України №509-XІІ визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Стаття 11 Закону України №509-XІІ передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно з ст.1 Закону України №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 8, 12 ст.3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Пунктом 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР передбачено за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Судом встановлено, що Ізюмською ОДПІ Харківської області за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій суму у розмірі 515,00 грн. правомірно застосовано фінансову санкцію до ФОП ОСОБА_1 у розмірі 2575,00 грн., а саме: 515,00 грн.*5 = 2575,00грн.

Відповідно до ст.20 Закону України №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, здійснення реалізації товарів на суму 2162,70 грн., які не обліковані у встановленому порядку правомірно потягло застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансової санкції у розмірі 4325,40 грн., а саме: 2162,70 грн.*2 = 4325,40 грн.

Згідно зі ст.23 Закону України №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону. За умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності згідно з законом.

З огляду на наведене, встановлення Ізюмською ОДПІ Харківської області факту порушення ФОП ОСОБА_1 щодо не встановлення цінників на товар у кількості 20 цінників правомірно потягло за собою застосування фінансової санкції у розмірі 340,00 грн., а саме: 20,00 грн.*17 = 340,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.15 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 25 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Судом встановлено, що відповідно до довідки Ізюмської ОДПІ Харківської області №282/10/23-044 від 20.01.2011 року відповідач має заборгованість по сплаті штрафних санкцій у розмірі 7240,40 грн. на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.06.2010 року №000672310, вказане рішення є узгодженим, доказів погашення відповідачем зазначеної суми до суду не надано.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь бюджету заборгованості по зобовязанню платника податків ФОП ОСОБА_1 перед бюджетами у розмірі 7240,40 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, адреса: 62310, АДРЕСА_2 на користь бюджету (одержувач: Ізюмське УДК ГУДКУ, код за ЄДРПОУ 24134350, банк отримувача ГУДКУ в Харківській обл., МФО 851011, код бюджетної класифікації 21080900, р/р 31110104700012) заборгованість по зобовязанню платника податків ФОП ОСОБА_1 перед бюджетами у розмірі 7240.40 грн. (сім тисяч двісті сорок гривень) 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.01.2011 року.

Суддя Біленський О.О.