Рішення № 135490244, 07.04.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/503/2026

Справа № 679/188/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 квітня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючої судді Гавриленко О. М.,

секретар судового засідання Дмітрієва О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі по тексту ТОВ «Факторинг партнерс») звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8322863 від 15.02.2022 у розмірі 22416,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.02.2022 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір № 8322863, згідно з яким кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 60,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 6000,00 грн, які нараховуються за ставкою 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Проте, відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплачує.

За вказаним кредитним договором за позичальником утворилася заборгованість у розмірі 22416,00 грн, з яких: 20000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 2416,00 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги.

25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу № 25-07_24, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Факторинг партнерс» належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором № 8322863.

Таким чином, позивач вважає, що набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 22416,00 грн, яка виникла в зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за кредитним договором № 8322863.

Оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором позивач звертається до суду за даним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за вищевказаним кредитним договором у розмірі 22416,00 грн, стягнувши з відповідача судові витрати.

23.02.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

07.04.2026 ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи.

Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому у прохальній частині позову просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного вирішення справи, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не надав.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час, дату і місце проведення судових засідань, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Будь-яких інших заяв та клопотань сторони до суду не подавали.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та питання про їх витребування перед судом не порушувалося.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

15.02.2022 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 8322863.

Судом встановлено, що на підтвердження укладення кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 позивачем надана копія договору про споживчий кредит № 8322863 від 15.02.2022 (а. с. 8-13), графік платежів за договором про споживчий кредит № 8322863 від 15.02.2022 (а. с. 13 зворот), згідно з якими товариство надало позичальнику грошові кошти в сумі 20000,00 грн, загальним строком на 90 днів з 15.02.2022, пільговий період складає 30 днів, що наступає з дати видачі кредиту та завершується 17.03.2022, поточний період складає 60 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 16.05.2022, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Також умовами договору визначено порядок сплати і розмір відсотків за користування кредитом: проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 60,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 6000,00 грн, які нараховуються за ставкою 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Обставини укладення договору та перерахування кредитних коштів підтверджуються довідкою про ідентифікацію клієнта від 15.02.2022 (а. с. 21) та квитанцією про переказ коштів від 15.02.2022, ID операції: 1915927646; Order ID: 20759a0b-8502-4ece-af93-3da740e2205c_637805445143190337 (а. с. 22).

25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу № 25-07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Факторинг партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг партнерс», відповідно до акту від 26.07.2024 приймання-передачу Реєстру боржників та самого Реєстру боржників від 26.07.2024, прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором № 8322863 на суму 22416,00 грн (а. с. 25-35, 36, 37, 38-39, 40).

За вказаним кредитним договором за позичальником утворилася заборгованість у розмірі 22416,00 грн, з яких: 20000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 2416,00 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с. 23).

Наведене підтверджується матеріалами справи.

З кредитного договору вбачається, що його укладено в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору, зокрема пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладений з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач не надала відзив на позов, не подала суду будь-яких клопотань, не заперечувала факту укладання кредитного договору, отримання та користування кредитними коштами, не спростовувала розрахунок та розмір заборгованості, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, а фактор має право вимоги за такими договорами, суд приходить до висновку, що позивач має право вимагати повернення всієї суми боргу, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи встановлено що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

На підтвердження витрат з професійної правничої допомоги представник позивача надав суду договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 (а. с. 47-50), прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» ( а. с. 51-52), заявку на надання юридичної допомоги № 769 від 01.01.2026 (а. с. 52 зворот), витяг з акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 (а. с. 53), відповідно до яких адвокатським бюро надано позивачу професійну правничу допомогу на суму 13000,00 гривень.

Так, відповідно до наданих представником позивача документів, на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачу надано правничу допомогу на 13000,00 грн.

Відповідачем будь-яких клопотань про зменшення витрат на правову допомогу суду не направлялось.

З огляду на те, що позов задоволено, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн, а всього 15662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 206, 258 - 260, 263 265, 280, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» суму заборгованості за кредитним договором № 8322863 від 15.02.2022 у розмірі 22416 гривень 00 копійок та судові витрати у розмірі 15662 гривні 40 копійок, а всього 38078 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», юридична адреса: індекс 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Повне судове рішення складено 07.04.2026.

Суддя О. М. Гавриленко