Ухвала суду № 135489801, 07.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2026 Справа №607/20319/24 Провадження №6/607/32/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною заявою, в обґрунтування якої посилається на те, що 10.12.2025 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі №607/20319/24 видано виконавчий лист.

За змістом вказаного виконавчого листа змінено спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми встановлений постановою Тернопільського апеляційного суду від 09.12.2022 у справі за №607/13888/21 та встановлено новий спосіб участі батька, ОСОБА_2 , з синами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме: кожної суботи тижня з 14 до 15 години за київським часом шляхом спілкування батька з сином ОСОБА_5 в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, соціальних мереж та/або інших застосунків через мережу Інтернет, з урахуванням стану здоров`я та розпорядку дня дитини; кожної неділі тижня з 14 до 15 години за київським часом шляхом спілкування батька з сином ОСОБА_6 в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, соціальних мереж та/або інших застосунків через мережу Інтернет, з урахуванням стану здоров`я та розпорядку дня дитини.

Однак, рішення суду від 01.07.2025 по справі №607/20319/24, на виконання якого судом було видано вищевказаний виконавчий лист від 10.12.2025, не стосується будь-якого з рішень немайнового характеру, за яким передбачено можливість примусового виконання судового рішення. Якщо припустити, що вказане судове рішення стосується зобов`язання ОСОБА_1 вчинити певні дії або утриматись від вчинення будь-яких дій, то слід зазначити, що у судовому рішенні відсутні будь-які приписи щодо відповідача. Якщо припустити, що вказане рішення стосується побачень з дитиною або усунення перешкод щодо побачень з дитиною, то у судовому рішенні також відсутні будь-які приписи щодо ОСОБА_1 відносно побачень ОСОБА_2 з дітьми чи усунення стягувачу перешкод у побаченнях з дітьми.

Таким чином, рішення від 01.07.2025 по справі №607/20319/24 не підлягає примусовому виконанню, адже примусове виконання відповідного рішення не передбачене ні Законом України «Про виконавче провадження», ні будь-яким іншим підзаконним нормативно-правовим актом, у зв`язку з чим виконавчий лист від 10.12.2025 у вказаній справі було видано помилково і такий виконавчий лист не підлягає примусовому виконанню.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Її представник ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи без участі сторони заявника.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Згідно з його письмовими поясненнями у задоволенні заяви просить відмовити. Вважає, що рішення у справі №607/20319/24 має зобов`язальний характер і підлягає примусовому виконанню. Боржник ОСОБА_1 тривалий час не виконує судове рішення, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження та стало підставою для внесення Тернопільським РУ поліції ГУНП в Тернопільській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та дані з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Суд встановив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2022 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 . У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визначено спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом надання йому можливості бачитися з дітьми в присутності матері ОСОБА_1 та за бажанням дітей за місцем проживання (перебування) батька або за місцем проживання (перебування) дітей, в громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, та інших громадських місцях), що призначені для їх повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров`я дітей, у такі дні: кожного понеділка, середи та п`ятниці з 18.00 год. до 20.30 год.; кожні перші, треті вихідні місяця з 11.00 год. суботи до 20.00 год. неділі; спільний відпочинок та проведення часу з батьком ОСОБА_2 відбувається за бажанням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері протягом половини літніх, зимових шкільних канікул за місцем проживання (перебування) батька або місцем проживання (перебування) дитини.

Зобов`язано ОСОБА_1 не перешкоджати батькові ОСОБА_2 брати участь у вихованні дітей та спілкуванні з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 09.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Дячук С.І. на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.06.2022 задоволено частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.06.2022 в частині визначення ОСОБА_2 порядку участі у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінено, надано можливість ОСОБА_2 бачитися з дітьми у присутності матері ОСОБА_1 у перших шість місяців, з моменту набрання рішенням законної сили, в подальшому, самостійно, без присутності матері ОСОБА_1 .

Спільний відпочинок та проведення часу з батьком ОСОБА_2 відбувається за бажанням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності матері ОСОБА_1 кожного року у період літніх канікул із 01 серпня по 31 серпня та у період зимових канікул із 09 січня до 14 січня, без обмеження місця проведення та з правом поїздок по території України.

В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.06.2022 залишено без змін.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.07.2025 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про зміну способу участі батька у вихованні дітей задоволено частково. Змінено спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми встановлений постановою Тернопільського апеляційного суду від 09.12.2022 у справі за № 607/13888/21 та встановлено новий спосіб участь батька ОСОБА_2 з синами, а саме:

- кожної суботи тижня з 14 до 15 години за київським часом шляхом спілкування батька з сином ОСОБА_5 в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, соціальних мереж та/або інших застосунків через мережу Інтернет, з урахуванням стану здоров`я та розпорядку дня дитини;

- кожної неділі тижня з 14 до 15 години за київським часом шляхом спілкування батька з сином Максимом в режимі відеозв`язку за допомогою телефонного зв`язку, соціальних мереж та/або інших застосунків через мережу Інтернет, з урахуванням стану здоров`я та розпорядку дня дитини.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 13.11.2025 дане рішення суду залишено без змін.

10.12.2025 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області виданий виконавчий лист № 607/20319/24.

ОСОБА_2 звернувся до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання виконавчого листа за № 607/20319/24, внаслідок чого державним виконавцем 30.12.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 79895108, в якій боржнику зазначено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Відповідно ст. 432 ЦПК України, суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

В силу вимог ч. 1 ст. 3 даного Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, у тому числі, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Порядок примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначено нормами ст. 64-1 в поєднанні зі статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Відтак, положеннями цієї статті передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

При цьому, поняття «побачення з дитиною», яким оперує стаття 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», має більш широке тлумачення, тобто законодавець передбачає, що норми цієї статті Закону мають застосовуватися при виконанні судових рішень, зокрема, про встановлення побачення з дитиною, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, про визначення способу участі у вихованні дитини.

Рішення про усунення перешкод у побаченні (спілкуванні) з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 583/1254/21 (провадження № 61-11531св21).

Звертаючись із заявою про визнання виконавчого листа №607/20319/24 виданого 10.12.2025 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області, таким, що не підлягає виконанню, заявник вказала, що судовим рішенням її не зобов`язано вчиняти будь-які дії. Дане рішення суду не стосується будь-якого з рішень немайнового характеру, за яким передбачена можливість примусового виконання згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суд вважає, що вказані доводи не заслуговують на увагу, оскільки «побачення з дитиною», яким оперує стаття 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», має більш широке тлумачення, тобто законодавець передбачає, що норми цієї статті Закону мають застосовуватися при виконанні судових рішень, зокрема, про встановлення побачення з дитиною, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, про визначення способу участі у вихованні дитини.

Як вбачається із вищевказаних судових рішень саме ОСОБА_1 зобов`язано не перешкоджати батькові ОСОБА_2 брати участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними. Подальша зміна способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, встановленого постановою Тернопільського апеляційного суду від 09.12.2022 у справі за № 607/13888/21 стосувалась лише зміни порядку у спілкуванні ОСОБА_2 із його дітьми та не звільняла ОСОБА_1 від обов`язку не перешкоджати у даному спілкуванні з огляду на те, що місце проживання дітей визначено з матір`ю, яка несе обов`язок, як боржник, з виконання судового рішення в даній справі, а саме щодо належного забезпечення спілкування дітей із батьком до досягнення дітьми повноліття чи у зв`язку із скасуванням судового рішення.

Отже, доводи боржника ОСОБА_1 не дають підстав для визнання виконавчого листа №607/20319/24 виданого 10.12.2025 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області, таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 261, 273, 431, 432 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено та підписано 07.04.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук