Постанова № 13548820, 21.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 57/198-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - Задорова Д.В., дов. №25 від 01.11.10 року, Фоміна А.А., дов. №77 від 10.01.11 року.

відповідача - Малахатко І.І., дов. б/н від 22.09.10 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4584 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 06.12.10 року у справі № 57/198-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ,

до Приватного підприємства "БМТ", м. Харків,

про стягнення 68336,14 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", у позовній заяві до господарського суду Харківської області просив стягнути з Приватного підприємства "БМТ", відповідача, 68336,14 грн. додаткової винагороди по укладеному сторонами договору фінансового лізингу транспортних засобів № Єл/Хрк-009/ДЛ від 26.11.2007 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.12.2010р. у справі № 57/198-10 (суддя Аюпова Р.М.) позов задоволено повністю: стягнуто з Приватного підприємства "БМТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" 68336,14 грн. додаткової винагороди, 683,36 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Відповідач не погодився з цим рішенням місцевого господарського суду. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване ним рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що умовами договору лізингу транспортних засобів № Єл/Хрк-009/ДЛ від 26.11.2007 року не встановлено, у який спосіб позивач повинен вносити зміни щодо розміру лізингових платежів, а тому, враховуючи вимоги статтей 526, 654, 632 Цивільного кодексу України, зміни до договору фінансового лізинг повинні були внесені шляхом викладення в новій редакції графіку лізингових платежів та направлення його на юридичну адресу відповідача.

Крім того, на думку відповідача, позивач повинен був одночасно вносити зміни до пункту 5.1 самого договору № ЄЛ/Хрк-0099/ДЛ від 26.11.2007 року, що визначають ціну договору та загальну суму періодичних лізингових платежів, оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»розмір лізингових платежів є істотною умовою договору фінансового лізингу.

Також, зазначає, що відповідно до пункту 3.3.4 додатку №1 до договору лізингу транспортних засобів № Єл/Хрк-009/ДЛ від 26.11.2007 року нові умови договору щодо зміни розміру лізингових платежів (ціни договору лізингу) набувають чинності на п"ятий день з моменту спрямування позивачем письмового повідомлення про внесення змін на юридичну адресу відповідача.

Однак, жодних письмових повідомлень про зміну ціни договору лізингу на юридичну адресу відповідача не надходило, а направлені позивачем рахунки-фактури на сплату додаткової комісії на фактичну адресу відповідача не змінюють умов договору лізингу транспортних засобів № Єл/Хрк-009/ДЛ від 26.11.2007 року, так як не містять нової редакції пункту 5.1.1 договору та графіку лізингових платежів.

При цьому, звертає увагу на те, що існуючого графіку лізингових платежів відповідач дотримується, що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень та актом звірки взаєморозрахунків між стронами даного спору станом на 16.11.2010 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 12.01.2011 року на 10:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні 12.01.2011 року проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.01.2011 року на 14:30 год. у зв"язку з необхідністю витребувати у позивача додаткові докази по справі, а саме: письмові пояснення та докази щодо належного повідомлення відповідача про зміни розміру лізингових платежів по договору фінансового лізингу транспортних засобів № Єл/Хрк-009/ДЛ від 26.11.2007 року.

Представник відповідача в судових засіданнях 12.01.2011 року та 20.01.2011 року підтримав апеляційну скаргу.

Представники позивача в судовому засіданні 20.01.2011 року не спростували доводів апеляційної скарги щодо одностороннього порядку зміни умов вказаного договору лізингу стосовно встановлення додаткової комісії, її розміру та строків внесення. .

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 26.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", лізингодавцем, та Приватним підприємством "БМТ", лізингоотримувачем, було укладено договір лізингу транспортних засобів № Єл/Хрк-009/ДЛ (далі договір лізингу), відповідно до умов якого лізингодавець придбаває у власність предмет лізингу і надає його лізингоотримувачу у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору та Правил (додаток №1 до договору). Найменування предмета і його технічні характеристики вказані у Специфікації (додаток №2 до договору)

Відповідно до пункту 1.1 додатку №1 до договору лізингу лізингооотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов"язався сплатити лізингодавцю лізингові платежі, передбачені додатком №3 до договору "Графік лізингових платежів" та інші платежі, зазначені у пункті 5 договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору лізингу загальна сума договору складає 382781,57 грн., а відповідно до пункту 5.7 вказаного договору строк лізингу –сорок вісім місяців, починаючи з дати акта прийому-передачі предмету лізингу в лізинг .

Пунктом 5.5 договору лізингу встановлено, що ціна договору формується і вказується в національній валюті України –гривні. У випадку зміни курсу гривні до долара США більше, ніж на п’ять відсотків лізінгодавець має право змінити ціну договору в односторонньому порядку. Порядок зміни ціни визначений Загальними правилами фінансового лізингу транспортних засобів. Курс долара США на день підписання договору лізингу складає 5,05 грн. за один долар США. ( 5.5 договору)

Факт передачі предмета лізингу підтверджується актом приймання-передачі, підписаний сторонами 19 грудня 2007 року, згідно з яким, позивач передав, а відповідач отримав транспортний засіб –сідловий тягач MERSEDES-BENZ ACTROS1840, шасі В 9540321К525156, 2000 року виготовлення. Зауважень від відповідача до якості предмету лізингу не було. Таким чином, вказані документи свідчать про те, що відповідач отримав товар належної якості.

У відповідності до пункту 3.1.6 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) відповідач зобов’язався вчасно, відповідно до графіка лізингових платежів (додаток № 3 до договору) оплачувати лізингові платежі.

Згідно з пунктами 3.3.3, 3.3.3.1, 3.3.3.2 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) лізінгодавець вправі переглянути в односторонньому порядку розмір лізингових платежів у випадку: зміни курсу гривні до долара США більш ніж 5%; внесення в законодавство України змін, які спричинили додаткові витрати для лізингодавця, пов’язані із предметом лізингу, а також зміна підтверджених витрат лізингодавця на придбання предмета лізингу.

Згідно з пунктом 3.3.4 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) нові умови договору лізингу набувають чинності на п’ятий день із моменту спрямування письмового повідомлення на юридичну адресу лізингоотримувача .

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав на адресу відповідача рахунки-фактури про оплату додаткової комісії в зв"язку зі зміною лізингових платежів №№ 262,261,260 від 27.01.2009 року, №№ 1126,1125,1752,1754,1753 від 25.06.2009 року, №№ 2139, 2481,2788, від 03.08.2009 року, №№ 2799, 2789, від 29.10.2009 року, №№ 299, 300, № 513, № 512, № 511 від 22.04.2010 року, № 782 від 21.05.2010 року, №№ 1056, 1057 від 29.07.2010 року та рахунки на оплату щомісячної додаткової комісії, у зв’язку зі зміною лізингових платежів № ЭЛ/Рах-0099\ ВК19_11_2008 від 27 січня 2009 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_12_2008 від 27 січня 2009 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_01_2009 від 27 січня 2009 року; ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_02_2009 від 24 березня 2009 року; ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_03_2009 від 24 березня 2009 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 21_04_2009 від 25 червня 2009 року ; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_05_2009 від 25 червня 2009 року ; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_06_2009 від 25 червня 2009 року; № ЭЛРах-0099\ ВК_ 20__07_2009 від 03 серпня 2009 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_08_2009 від 07 вересня 2009 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 21_09_2009 від 29 жовтня 2009 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК 19_10_2009 від 29 жовтня 2009 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_11_2009 від 18 січня 2010 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 21_12_2009 від 18 січня 2010 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19012010 від 24 березня 2010 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19022010 від 24 березня 2010 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_03_2010 від 24 березня 2010 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_04_2010 від 17 травня 2010 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 19_05_2010 від 19 липня 2010 року; № ЭЛ/Рах-0099\ ВК_ 21 _06_2010 від 19 липня 2010 року.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, посилався на частину 1 статті 193, частину З статті 285, статтю 286, частину 1 статті 292 Господарського кодексу України, статті 286, 692, 762, 806 Цивільного кодексу України, статті 2 , 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", пункти 3.1.6 , 3.3.1, , 3.3.2, 3.3.3, 3.3.4 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) вказавши, що направлені позивачем відповідачеві рахунки-фактури, про які було зазначено вище, є письмовим повідомленням відповідача в порядку 3.3.4 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) про внесення позивачем як лізингодавцем в односторонньому порядку згідно з пунктами 3.3.3 та 3.3.3.1, 3.3.3.2, 3.3.3.4 додатку № 1 до договору змін до вказаного договору лізингу щодо встановлення додаткової комісії.

А тому, за висновками місцевого господарського суду, відповідно до умов договору лізингу та вимог статтей 526, 692, 762 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 285, статей 193, 198, частини 3 статті 285, частини 1 статті 292 Господарського кодексу України, статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" відповідач як лізингоотримувач повинен сплатити лізингові платежі з урахуванням встановленої вказаними повідомленнями додаткової комісії.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1.1 додатку №1 до договору лізингу лізингооотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов"язався сплатити лізингодавцю лізингові платежі, передбачені додатком №3 до договору "Графік лізингових платежів" та інші платежі, зазначені у пункті 5 договору.

Згідно з пунктом 5 договору лізингу загальна сума договору складає 382781,57 грн. ( в тому числі 38250,01 грн. - авансовий платіж, 337158,15 грн. - періодичні лізингові платежі, 4823,41 - останній лізинговий платіж, а комісія за передачу предмету лізингу в лізинг складає 2550,00 грн.

Також, пунктом 5 договору лізингу встановлені розміри викупної вартості предмету лізингу (пункт 5.2), комісію за передачу предмету лізингу у власність (пункт 5.3) та комісії за внесення змін до договору лізингу з ініціативи відповідача (пункт 5.4).

Пунктом 5.5 договору лізингу встановлено, що ціна договору формується і вказується в національній валюті України –гривні. У випадку зміни курсу гривні до долара США більше, ніж на п’ять відсотків лізінгодавець має право змінити ціну договору в односторонньому порядку. Порядок зміни ціни визначений Загальними правилами фінансового лізингу транспортних засобів.

Умови та порядоку внесення змін до договору лізингу встановлені пунктами 3.3.3, 3.3.4 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору).

Так, відповідно до пункту 3.3.3 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) лізінгодавець вправі переглянути в односторонньому порядку розмір лізингових платежів у випадку: зміни курсу гривні до долара США більш ніж 5%; внесення в законодавство України змін, які спричинили додаткові витрати для лізингодавця, пов’язані із предметом лізингу, а також зміна підтверджених витрат лізингодавця на придбання предмета лізингу.

Згідно з пунктом 3.3.4 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) нові умови договору лізингу набувають чинності на п’ятий день із моменту спрямування письмового повідомлення на юридичну адресу лізингоотримувача.

При цьому, зі змісту договору лізингу випливає, що цим договором не встановлено, у який саме спосіб позивач повинен вносити зміни щодо розміру лізингових платежів.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною З статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни договору після його виконання не допускається.

Отже, оскільки умовами договору лізингу не встановлено, у який саме спосіб позивач повинен вносити зміни щодо розміру лізингових платежів, то враховуючи вимоги статтей 526, 654, 632 Цивільного кодексу України, зміни до договору фінансового лізингу повинні вноситись шляхом викладення в новій редакції графіку лізингових платежів та направлення його на юридичну адресу відповідача.

Також, графіком лізингових платежів встановлено розмір щомісячних лізингових платежів, що включають в себе відшкодування вартості предмету лізингу та винагороду позивача. Загальна сума лізингових платежів згідно з вказаним графіком становить 380231, 57 грн. та відповідає пункту 5.1.1 договору лізингу.

При цьому, відповідно до статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»розмір лізингових платежів є істотною умовою договору фінансового лізингу.

А тому, для встановлення додаткової комісії позивач повинен був також вносити зміни до пункту 5.1 договору лізингу, який визначає ціну договору та загальну суму періодичних лізингових платежів.

Як вже зазначалося вище, позивач направляв відповідачу із супровідними листами рахунки-фактури про сплату додаткової комісії, однак ці документи не можуть вважатися внесенням змін до договору лізингу, зважаючи на таке.

Рахунок-фактура є бухгалтерським документом для здійснення оплати і не може змінювати умови договору лізингу.

У супровідних листах до направлених рахунків-фактур зазначено про обов'язок відповідача їх сплатити протягом 5-ти днів з моменту направлення без будь-якого повідомлення про внесення змін до договору, тоді як пунктом 3.3.4 Додатку № 1 до договору лізингу передбачено направлення письмового повідомлення про внесення змін до договору.

До того ж, всі рахунки-фактури надсилались позивачем на фактичну адресу відповідача, тоді як згідно пунктом 3.3.4 Додатку № 1 до договору лізингу нові умови договору лізингу набувають чинності на п'ятий день із моменту спрямування письмового повідомлення на юридичну, а не фактичну адресу відповідача;

Крім того, обчислення суми додаткової винагороди здійснено позивачем за формулою, зазначеною у супровідних листах до рахунків фактур, тоді як сторонами договору не погоджувались будь-які формули для здійснення перерахунку розміру щомісячного лізингового платежу.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що договором лізингу взагалі не передбачено такого виду лизингового платежу, як додаткова комісія, у зв"язку з чим визначення позивачем розміру такої комісії є зміною умов договору шляхом встановлення нового виду лізингового платежу, тоді як відповідно до вимог статті 654 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Однак, позивачем вимог зазначених норм при встановлені додаткової комісії дотримано не було.

Окрім цього, слід зазначити, що відповідач повністю та своєчасно сплачує лізингові платежі за договором лізингу згідно з існуючим графіком лізингових платежів , що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень та актом звіряння взаєморозрахунків між стронами станом на 16.11.2010 року.

Отже, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справ и та порушив норми матеріального, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2010р. у справі № 57/198-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Білоконь Н. Д.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови складено 25.01.2011 року.