Ухвала суду № 135487802, 07.04.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

07.04.2026

ЄУН №337/2189/26

Провадження № 1-кс/337/160/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 проарешт майна у кримінальному провадженні № 12026087070000058 від 01.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України

в с т а н о в и в:

06.04.2026 року дізнавач ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, вказавши, що досудовим розслідуванням встановлено, що 31.03.2026 приблизно об 16:45 год., невстановлена особа, представившись працівником банку «Монобанк» з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонувала ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначив, що її банківську карту необхідно перевипустити у зв`язку зі спробою виведення коштів, та перерахувати кошти на іншу банківську карту, на що остання погодилась, та перерахувала кошти з власної банківської карти «монобанк» № НОМЕР_2 на банківську карту АТ «Кредит Дніпро» № НОМЕР_3 31.03.2026 о 17:07 год. суму в розмірі 48900грн., але в подальшому дізналась, що банківська карта не перевипущена на її ім`я, не належить їй, тим самим була ошукана на зазначену суму.

Відомості за вказаним фактом 01 квітня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026087070000058 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Допитана потерпіла ОСОБА_5 , зазначила, що 31.03.2026р. о 16:45год. їй зателефонували з номера телефону НОМЕР_4 , представились службою безпеки «Монобанку», та повідомили, що з телефону «Самсунг S25» в м. Дніпро було здійснено вхід на її банківську карту «Монобанку» та здійснена спроба виведення коштів та зміни ліміту. Чоловік зазначив, що карту заблоковано, та щоб уникнути подальших дій шахраїв з карткою, начебто є спроба зняття коштів треба її заблокувати та перевипустити нову. Повідомив, що нова картка буде направлена у найближче відділення банку або Новою поштою за рахунок банку протягом трьох днів. У неї запитала скільки коштів на картці вона відповіла що 283 грн., не кажучи що є кредитна карта. Їй зазначили, що є ще карта з кредитним лімітом у розмірі 120 000 грн. та корегував, що на картці загальна сума 120 283 грн. В додаток вона зайшла з власного мобільного телефону. Він задиктував мені спочатку перші 4 цифри карти (4211) та останні 4 цифри картки (7950) повідомивши, що це буде її нова картка.

Вона в подальшому, за наполяганням розмовника, в додатку почала вводити картку, яку той диктував, а саме № НОМЕР_3 , паралельно записуючі до щоденника. Ввівши картку він надиктував мені суму 48900 грн., запитав яка сума комісії. Вона відповіла 1944,67грн. Власник даної банківської карти не відображався в додатку при перерахуванні коштів. Потім під тиском слів «швидше нажимайте на червону кнопку перерарухувати» все таки натиснула на кнопку перерахувати, то списання з її картки відбулося перерахування коштів о 17:07 год. 31.03.2026. Коли платіж провівся телефонуючий сказав, що ще треба зробити далі перекази. Наполягав знов набрати той же номер карти, як і при першій транзакції. Але вона переглянула свою банківську картку, та зрозуміла що це перераховуються саме кредитні кошти, що вони не блокуються. Зайшов на свою картку та розгорнула квитанцію на перерахуванні кошти (48900грн) і коли прочитала отримувача, який не вказувався в квитанції, то зрозуміла що це шахраї. Отже під впливом шахраїв 31.03.2026р. о 17:07 год. вона зробила поповнення картки АТ «Кредит Дніпро» № НОМЕР_3 та сума збитку, по моїй картці склала: 48900грн. - з урахуванням комісії сума 50844,67 грн.

Враховуючи вищевикладене, у дізнання є достатні підстави вважати, що невстановлена особа, шляхом використання банківської карти АТ «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_3 , яка перебуває у володінні юридичної особи вчиняє шахрайські дії з метою заволодіння грошовими коштами.

З метою повного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, необхідно встановити всі обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, об`єктивно їх дослідити та прийняти законне рішення, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти на банківському рахунку, до якого прив`язана банківська карта АТ «Кредит Дніпро» № НОМЕР_3 ,

ЄДРПОУ - 14352406, розташоване за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32.

В судове засідання дізнавач та прокурор не прибули, подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, клопотання підтримують, просять його задовольнити.

Власник майна та володілець рахунку про розгляд не повідомлялись відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Виходячи із положень ст. 131 КПК України арешт майна є окремим видом заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Згідно п. 1, п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 171 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З`ясувавши та оцінивши обставини справи, додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання дізнавача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В даному випадку слідчий суддя виходить з того, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлені обґрунтовані підстави вважати, що невстановлена особа шляхом вчинення шахрайських дій, набули право на грошові кошти потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 48900 грн, які були перераховані на рахунок, відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро» до якого прив`язана банківська картка № НОМЕР_3 , тобто ці грошові кошти є предметом кримінально протиправних дій, мають значення для встановлення суттєвих обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Підстав вважати, що грошові кошти на вказаному слідчим рахунку містять ознаки, передбачені абз.4 ч.3 ст. 170, ч.1 ст. 173 КПК України не встановлено, а накладення арешту необхідне для збереження майна потерпілого.

Слідчий суддя вважає, що незастосування в даному випадку арешту грошових коштів на вказаному рахунку в межах суми спричиненої потерпілому матеріальної шкоди, може призвести до їх подальшої втрати, використання, передачі, що в свою чергу суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.

На підставі викладеного клопотання дізнавача слід задовольнити.

Керуючись ст. 98, 170-173,309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотанняпро арешт майна у кримінальному провадженні № 12026087070000058 від 01.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в межах суми у розмірі 48900 грн. на банківському рахунку, до якого прив`язана банківська карта ПАТ АТ «Кредит Дніпро» № НОМЕР_3 , ЄДРПОУ - 14352406, розташоване за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1