Постанова № 13548745, 18.01.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р.Справа № 22/53-10-1767

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Бахчеван Х.М.

за участю представників сторін в судових засіданнях від 21.12.2010р. та 18.01.2011р.:

від позивача: Блонський П.Ю., довіреність №1 від 04.03.2009р. (18/19);

від відповідача: не зявилися;

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області

від 26 травня 2010 року

по справі № 22/53-10-1767

за позовом Дочірнього підприємства „Фірма Леда”

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 25944,98 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 18.01.2011р..

В судовому засіданні 18.01.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2010р. по справі №22/53-10-1767 (суддя Торчинська Л.О.) задоволено позов ДП „Фірма Леда” до ФО-П ОСОБА_3 про стягнення 25944,98 грн.: стягнуто з ФО-П ОСОБА_3 на користь ДП „Фірма Леда” 25944,98 грн. заборгованості, 259,45 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що відповідачем не було виконано умов договору поставки товарів №1/08 від 01.01.2008р. щодо повної оплати поставленого у 2008 році ДП „Леда” відповідачу товару на суму 25944,98 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулась ФО-П ОСОБА_3 з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2010р. по справі №22/53-10-1767, мотивуючи це тим, що позивачем не було поставлено товар у повному обсязі, частину накладних відповідачка не підписувала, що може підтвердити експертиза, до того ж відповідачка перерахувала 02.03.2010р. 5000 грн., проте вказана сума не була врахована позивачем під час розрахунку боргу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2010р. по справі №22/53-10-1767 апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_3 задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2010р. по справі №22/53-10-1767 скасовано, позов ДП „Фірма Леда” залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010р. касаційну скаргу ДП „Фірма Леда” задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2010р. по справі №22/53-10-1767 скасовано, а справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції.

22.11.2010р. справа №22/53-10-1767 надійшла до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2010р. по справі №22/53-10-1767 апеляційна скарга була прийнята судом до провадження.

13.12.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ДП „Леда” надійшла заява, в якій позивач уточнив розмір заборгованості на момент розгляду справи в господарському суді першої інстанції, та до якої надав документи, витребувані господарським судом апеляційної інстанції.

ФО-П ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не зявилися, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, при цьому, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся апеляційним господарським судом належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.11.2010р. та копія реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції від 21.12.2010р..

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ФО-П ОСОБА_3, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду частково скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 01.01.2008р. між ДП „Фірма „Леда” (постачальник) та ФО-П ОСОБА_3 (покупець) укладено договір поставки товару № 1/08 рц 4181, відповідно до умов якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю продукцію (товар), а покупець зобовязався прийняти та оплатити отриманий товар.

Згідно з п. п. 6.1, 6.3 та 6.4 договору поставки товару №1/08 рц 4181 оплата за товар проводиться один раз у місяць за фактично реалізований товар у попередньому місяці, розрахунок проводиться у гривнях та містить у собі суму ПДВ, у розмірі встановленому чинним законодавством України, поставлений товар оплачується на підставі накладних, в яких вказується кількість та ціна поставленого товару; при цьому сторони не рідше одного разу у квартал здійснюють звірку взаєморозрахунків, постачальник не рідше одного разу у квартал надає на розгляд покупця акт звірки (форма акту звірки наведена у додатку до договору).

Пунктом 11.1 договору сторонами встановлено строк дії договору: з моменту його підписання та до 15.01.2009р..

ДП „Фірма „Леда” у період з травня по вересень 2008 року поставило ФО-П ОСОБА_3 товар на суму 25944,98 грн. за накладними № 8372М від 30.05.2008р., №8373М від 30.05.2008р., №8374М від 30.05.2008р., №8375М від 30.05.2008р., №8376М від 30.05.2008р., №8377М від 30.05.2008р., №8378М від 30.05.2008р., №8379М від 30.05.2008р., № 8380М від 30.05.2008р., № 9374М від 12.06.2008р., № 9373М від 12.06.2008р., № 9372М від 12.06.2008р., № 9371М від 12.06.2008р., № 9897М від 19.06.2008р., № 9896М від 19.06.2008р., № 9895М від 19.06.2008р., № 9894М від 19.06.2008р., № 9893М від 19.06.2008р., № 9892М від 19.06.2008р., № 10122М від 23.06.2008р., № 10121М від 23.06.2008р., № 10120М від 23.06.2008р., № 10119М від 23.06.2008р., № 10118М від 23.06.2008р., № 10117М від 23.06.2008р., № 10116М від 23.06.2008р., № 10115М від 23.06.2008р., № 10482М від 26.06.2008р., № 10481М від 26.06.2008р., № 10480М від 26.06.2008р., № 10479М від 26.06.2008р., № 10478М від 26.06.2008р., № 10477М від 26.06.2008р., № 10476М від 26.06.2008р., № 10475М від 26.06.2008р., № 10474М від 26.06.2008р., № 10473М від 26.06.2008р., № 10472М від 26.06.2008р., № 10471М від 26.06.2008р., № 10585М від 28.06.2008р., № 10586М від 28.06.2008р., № 10587М від 28.06.2008р., № 10921М від 03.07.2008р., № 10920М від 03.07.2008р., № 10919М від 03.07.2008р., № 10918М від 03.07.2008р., № 10917М від 03.07.2008р., № 10916М від 03.07.2008р., № 10915М від 03.07.2008р., № 10914М від 03.07.2008р., № 10913М від 03.07.2008р., № 12425М від 21.07.2008р., № 12446М від 21.07.2008р., № 12445М від 21.07.2008р., № 12444М від 21.07.2008р., № 12443М від 21.07.2008р., № 13432М від 31.07.2008р., № 13431М від 31.07.2008р., № 13430М від 31.07.2008р., № 13429М від 31.07.2008р., № 13428М від 31.07.2008р., № 13427М від 31.07.2008р., № 13426М від 31.07.2008р., № 13425М від 31.07.2008р., № 13424М від 31.07.2008р., № 13422М від 31.07.2008р., № 13421М від 31.07.2008р., № 13420М від 31.07.2008р., № 13423М від 31.07.2008р., № 15556М від 28.08.2008р., № 15555М від 28.08.2008р., № 15554М від 28.08.2008р., № 15553М від 28.08.2008р., № 15552М від 28.08.2008р., № 15551М від 28.08.2008р., № 15550М від 28.08.2008р., № 15549М від 28.08.2008р. (арк. спр. 12-89 т. І).

Між тим, як свідчать матеріали справи, ФО-П ОСОБА_3 належним чином умов договору поставки від 01.01.2008р. щодо оплати вартості поставленого товару не виконала, що стало підставою для звернення ДП „Фірма „Леда” до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ФО-П ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 25944,98 грн..

За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 663, п. п. 1, 2 ч.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу, обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обовязок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами п. п. 6.1, 6.3 та 6.4 договору поставки товару №1/08 рц 4181 передбачено, що оплата за товар проводиться один раз у місяць за фактично реалізований товар у попередньому місяці, розрахунок проводиться у гривнях та містить у собі суму ПДВ, у розмірі встановленому чинним законодавством України, поставлений товар оплачується на підставі накладних, в яких вказується кількість та ціна поставленого товару; при цьому сторони не рідше одного разу у квартал здійснюють звірку взаєморозрахунків, постачальник не рідше одного разу у квартал надає на розгляд покупця акт звірки (форма акту звірки наведена у додатку до договору).

Апеляційним господарським судом в судовому засіданні, яке відбулося 21.12.2010р., оглянуто оригінали накладних, копії яких доданих до позовної заяви.

Дослідивши вказані документи (накладні), апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ФО-П ОСОБА_3 отримала за вказаними накладними товар на суму 25944,98 грн., про що свідчать відбитки печатки ФО-П ОСОБА_3 на вказаних накладних та підписи осіб, відповідальних за прийняття товару, оскільки умовами договору (п.п. 4.1., 2.5 та додаток №1 до договору) передбачено прийняття товару уповноваженим представником покупця у магазині покупця.

Про факт отримання покупцем товару також свідчить копія платіжного доручення №392 від 02.03.2010р., надана відповідачем до апеляційної скарги, за яким ФО-П ОСОБА_3 сплачено на рахунок ДП „Фірма „Леда” 5000 грн. - „За косметичну продукцію згідно договору №1/08 РЦ від 01.01.2008р.”.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд встановив, що ДП „Фірма „Леда” поставила ФО-П ОСОБА_3 за договором поставки від 01.01.2008р. у період з травня 2008 року по серпень 2008 року товар на суму 25944,98 грн., між тим, ФО-П ОСОБА_3 належним чином не виконала умов вказаного договору щодо оплати вартості товару, сплативши постачальнику лише 5000 грн., отже заборгованість відповідача перед відповідачем на момент подання позовної заяви становила 20944,98 грн., що є підставою для часткового скасування рішення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовної заяви ДП „Фірма „Леда” до ФО-П ОСОБА_3 та стягнення з відповідача на користь позивача 20944,98 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_3 слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2010р. по справі №22/53-10-1767 скасувати частково.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2010р. по справі №22/53-10-1767 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (65062, АДРЕСА_1, р/р №НОМЕР_2 в АКБ „Укрсіббанк”, МФО №351005, код ОКПО НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства „Фірма „Леда”, (юридична адреса: 65038, м. Одеса, проспект Шевченка, 31, р/р №26009315527 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО №328209, код ЄДРПОУ №24761695) суму заборгованості у розмірі 20944 (двадцять тисяч девятсот сорок чотири)грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 209 (двісті девять) грн. 44 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 190 (сто девяносто) грн. 52 коп..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Фірма „Леда” (юридична адреса: 65038, м. Одеса, проспект Шевченка, 31, р/р №26009315527 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО №328209, код ЄДРПОУ №24761695) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (65062, АДРЕСА_1, р/р №НОМЕР_2 в АКБ „Укрсіббанк”, МФО №351005, код ОКПО НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 25 (двадцять пять) грн..

Зобовязати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 20.01.2011р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.