Рішення № 135486184, 07.04.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/100/26

Номер провадження 2/719/87/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 квітня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Тартус І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новодністровськ, Чернівецької області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича та Новодністровського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2026 року засобами електронного зв`язку (система - «Електронний суд») в суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ТзОВ «ВЕЛЛФІН», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. та Новодністровського відділу ДВС у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №24396, відповідно до якого нотаріусом звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ВЕЛЛФІН» за кредитним договором № 232585 від 28.07.2017, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «ВЕЛЛФІН», в загальному розмірі 255939,60 грн., у тому числі 900,00 грн. за вчинення виконавчого напису. На підставі вказаного виконавчого напису старшим державним виконавцем Новодністровського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Бояндієм Д.І. в межах виконавчого провадження №68231246 від 21.01.2022р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та внесено позивача в реєстр боржників.

Вважає, що виконавчий напис виконаний без достатніх правових підстав, оскільки на момент вчинення спірного виконавчого напису існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами. Так, до заяви стягувача не долучено докази направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості у зазначеному розмірі із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги. Окрім того, зазначає, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Зауважує, що виконавчий напис нотаріуса може оспорюватися як із підстав порушення нотаріусом процедури, так і з підстав неправомірності вимог стягувача.

Враховуючи вищенаведене, просить визнати виконавчий напис №24396 від 02.09.2020р., вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., таким, що не підлягає виконанню; стягнути з ТзОВ ««ВЕЛЛФІН»» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8320,00 грн.

Ухвалою суду від 18.02.2026р. відкрито спрощене позовне провадження; призначено судове засідання на 16 березня 2026 року о 09 год. 00 хв. та надано учасникам справи строк для подачі заяв по суті спору.

Ухвалою суду від 16.03.2026р. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів; зобов`язано приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. надати суду в строк до 26 березня 2026 року належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи, на підставі яких було здійснено виконавчий напис №24396 від 02.09.2020р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №232585 від 28.07.2017р.; судове засідання відкладено на 30 березня 2026 року о 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 30.03.2026р. застосовано заходи процесуального примусу щодо третьої особи приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у зв`язку із невиконання без поважних причин процесуальних обов`язків згідно з ухвалою суду від 16.03.2026р.; відкладено судове засідання на 07 квітня 2026 року о 10 год. 00 хв.

31 березня 2026 року засобами електронного зв`язку (система - «Електронний суд») надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_4 про доручення доказів, а саме копію договору позики №232585 від 28.07.2017р. з додатком.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 73-75), не з`явилися.

При цьому, в матеріалах справи є заява представника позивача Батракова М.Ю. від 13.03.2026р. про розгляд справи без участі позивача та його представника; позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити (а.с. 43-44).

Інші учасники справи жодних заяв чи клопотань не подавали, відповідач правом на подачу відзиву, а треті особи - письмових пояснень не скористалися.

Згідно ч. 1, 4 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги положення ст. 223, 240 ЦПК України, суд прийшов до висновку про проведення судового засідання у відсутності учасників справи.

Враховуючи повторну неявку в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і від якого не надійшло ні відзиву на позов, ні клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутності, про причини неявки суд не повідомлено, суд відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280-281 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що згідно з Договором позики №232585 від 28.07.2017р. (надалі - договір №232585 від 28.07.2017р.) (а.с.62-66), який укладено у електронній формі із ТзОВ «ВЕЛЛФІН», з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, Позикодавець надає Позичальникові ( ОСОБА_1 ) позику на загальну суму 6000, 00 грн. строком на 30 днів та умовах зворотності та платності (п. 1.1., 1.3. договору №232585 від 28.07.2017р.).

У п. 1.4. договору №232585 від 28.07.2017р. зазначено, що Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний Позичальником та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до Графіку розрахунків до Договору позики №1453997 від 28.07.2017р. дата погашення кредиту 27 серпня 2017 року, сукупна вартість позики складає 8268,00 грн., проценти за користування позикою складають 2268,00 грн.

У Додатковій угоді №1 від 13.08.2020р. до Договору позики №232585 від 28.07.2017р. (а.с. 67) зазначено, що сторони дійшли згоди зупинити нарахування відсотків та зафіксувати заборгованість станом на 13 серпня 2020 року в сумі 255039,60 грн. Інші умови Договору та Додатків до нього залишаються без змін.

02 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №24396 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №232585 від 28.07.2017р., укладеним з ТзОВ «ВЕЛЛФІН», заборгованості за період з 28 липня 2017 року по 11 серпня 2020 року на загальну суму 255039,60 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 6000,00 грн., простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом 164896,80 грн., строкової заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом 84142,80 грн., а також 900,00 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріусом (а.с. 14).

З тексту Виконавчого напису вбачається, що нотаріус Горай О.С. при його вчиненні керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

21 січня 2022 року старший державний виконавець Новодністровського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боянжій Д.І. відкрив виконавче провадження № 68231246 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №24396, виданого 02.09.2020р. (а.с. 15), а 24 січня 2022 року виніс постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої наклав арешт на грошові кошти/електронні кошти боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 281744,56 грн. (а.с. 16).

Отримати належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи, на підставі яких 02 вересня 2012 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №24396, не виявилося можливим.

При цьому, враховуючи строки розгляду справи, визначені ст. 275 ЦПК України, зважаючи на наявність в матеріалах справи копії кредитного договору та копії виконавчого напису, що достатньо для вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У ст. 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У підпункті 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 (далі - Порядок), визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, що передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016р. скасовано; визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, змін, які вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів шляхом доповнення новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 02 вересня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі № 826/20084/14.

Відповідно до п. 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Укладений між ТзОВ «ВЕЛЛФІН» та позивачем договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічної правова позиція зазначена в постановах ВС від 15.04.2020р. по справі №158/2157/17, від 21.10.2020р. по справі №172/1652/18, в постанові ВП ВС від 21.09.2021р. по справі № 910/10374/17.

Відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, що останній, звертаючись до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, надав останньому для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений без правових підстав, відповідно заборгованість за кредитним договором не є безспірною, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України вказано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

У п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020р. по справі №755/9215/15-ц, ОП КГС ВС у постанові від 03.10.2019р. по справі № 922/445/19.

За звернення до суду із позовом до ТзОВ «ВЕЛЛФІН» позивачем сплачено 1331,20 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією про сплату №M9YB-35SQ-878E від 16.02.2026р. (а.с. 17).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача Батраковим Ю.М. надано суду копії договору № 28/01-01 про надання правничої допомоги від 28.01.2026р., додаткової угоди № 1 від 28.01.2026р. до договору про надання правничої допомоги № 28/01-01 від 28.01.2026р., укладені між ОСОБА_1 та адвокатом Батраковим М.Ю., ордер на надання правничої допомоги серії СЕ №1131374 від 16.02.2026р., копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000084 від 21.10.2016р. (а.с. 5, 7-10).

Так, згідно з п. 1 Додаткової угоди № 1 від 28.01.2026р. до договору про надання правничої допомоги № 1 від 28.01.2026р. сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правничої допомоги становить згідно із погодженим детальним описом робіт (наданих послуг) та їх вартістю: 1.1. зустріч, консультація клієнта, укладення договору, узгодження правової позиції (1 год.) 1664, 00 грн.; 1.2. зібрання доказів, у т.ч. підготовка і подача адвокатського запиту, отримання на нього відповіді, підготовка позовної заяви з додатками (4 год.) 6656, 00 грн.; 1.3. участь у судових засіданнях (захист та представництво інтересів цивільного відповідача) за 1 судове засідання 3328,00 грн.

У п. 2, 3 Додаткової угоди № 1 від 28.01.2026р. зазначено, що За роботу (послуги) зазначені у п. 1.1.-1.2. додаткової угоди Клієнт в день підписання даної угоди сплачує 8320, 00 грн. За участь у судових засіданнях Клієнт сплачує додатково у розрахунку згідно із зазначеним у п.. 1.3. даної угоди безпосередньо у день судового засідання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2021р. по справі №910/12876/19 зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Дослідивши надані представником позивача докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги фактично надані послуги згідно їх детального опису, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8320,00, 00 грн. знайшли своє підтвердження.

Таким чином, з відповідача ТзОВ «ВЕЛЛФІН» на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8320,00 грн.

На підставі ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 39, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. за №282/20595, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, керуючись ст. 2-4, 7-13, 17-19, 76-82, 84, 89, 95, 128, 130, 133, 137, 141, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-275, 279-284, 288-289, 352, 354-355, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ), за підписом представника ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 ), до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса місця знаходження: м.Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, код ЄДРПОУ 39952398), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича (адреса місця праці: Житомирська область, м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35, ідентифікаційний № НОМЕР_3 ) та Новодністровського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», буд. 1В, код ЄДРПОУ 37062193) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис №24396 від 02.09.2020р., вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса місця знаходження: м.Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, код ЄДРПОУ 39952398) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8320,00 грн. (вісім тисяч триста двадцять гривень 00 копійок).

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: