Постанова № 13548611, 13.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2011                                                                                           № 6/32

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюх Б.В.

суддів:           Михальська Ю.Б.

          Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача           Акуленко О.В. – за дов. № 27/11-82 від 10.01.2011,

Божков Т.І. – за дов. № 27/11-81 від 10.01.2011

від відповідача не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корпорації "Науково-виробниче об"єднання "Небо України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.05.2010

у справі № 6/32 (Ковтун С.А. .....)

за позовом                               Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"

до                                                   Корпорації "Науково-виробниче об"єднання "Небо України"

про                                                   стягнення 195780 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Корпорації «Науково-виробниче об’єднання «Небо України» 195780,00 доларів США штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору комісії № 4/191-Д від 11.09.2008, в тому числі 141180,00 доларів США пені в розмірі 0,1 % від вартості робіт за кожен день прострочення, 54600,00 доларів США штраф у розмірі 7% від вартості робіт.

У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач 28.04.2010 подав заяву, відповідно до якої змінив предмет позову та просив стягнути з відповідача 1 563 596,97 грн. штрафних санкцій, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позву становить 195780,00 доларів США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 у справі № 6/32 позов Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» задоволено.

Стягнуто з Корпорації «Науково-виробниче об’єднання «Небо України» на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» 420420,00 грн. штрафу, 1 074 577,452 грн. пені, 1 871,65 доларів США державного мита та 225,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 у справі № 6/32 мотивовано тим, що позивачем доведений належним чином, а відповідачем не спростований факт наявності порушень умов договору, а тому заявлені до стягнення з відповідача 1 563 586,97 грн. штрафних санкцій підлягають задоволенню у сумі 420420,00 грн. штрафу (54600 доларів США за курсом Національного банку України станом на 16.01.2009) та1 074 577,452 грн. пені (141180 доларів США за курсом Національного банку України станом на 15.06.2009).

У задоволенні вимог про стягнення 15 642,9 грн. штрафу та 52 956,618 грн. пені судом відмовлено.

          Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Корпорація «Науково-виробниче об’єднання «Небо України» звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 у справі № 6/32 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з невірним застосуванням норм матеріального права, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за зобов’язаннями, які втратили силу, не мають правових підстав і не підлягають задоволенню, оскільки в правовідносинах між сторонами фактично мала місце новація, також судом безпідставно стягнуто судовий збір у доларах США, а тому рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду вважає обґрунтованим, прийнятим після повного та всебічного розгляду справи, що цілком відповідає чинному законодавству та таким, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду 12.01.2011 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю надання додаткових документів, а саме довідки органу державного казначейства про зарахування державного мита та неможливістю прийняти участь у судовому засіданні представника юридичного відділу Корпорації, яке колегією суддів не задоволено з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

У разі неможливості прийняти участь у судовому засіданні одного представника, відповідач мав можливість вжити інші заходи щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме: направити в судове засідання іншого представника.

Крім того, представником Корпорації «Науково-виробниче об’єднання «Небо України» до заяви про відкладення розгляду справи було подано належні докази сплати та зарахування мита до державного бюджету.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, судова колегія встановила наступне:

11.09.2008 між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (позивач у справі, комісіонер) та Корпорацією «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» (відповідач у справі, комітент) був укладений Договір комісії № 4/191-Д (надалі - Договір), відповідно до умов якого комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента за комісійну плату укласти від свого імені за рахунок та в інтересах комітента контракт з інозамовником (покупцем) на постачання авіаційних засобів ураження (надалі - виробів), по кількості та номенклатурі, які визначаються у додатках до Договору, відповідають вимогам Договору та складають його невід'ємну частину.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що платежі за вироби, які поставляються за Договором, можуть здійснюватися як у валюті контракту з іноземним замовником (долари США), так і в національній валюті України (гривні), або частково - в доларах США, частково - в гривневому еквіваленті (за курсом міжбанківської валютної біржі на день перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комітента).

Додатком № 2 до Договору передбачено, що комітент приймає на себе зобов'язання провести підготовку виробів до продажу та виконати роботу з продовження призначення терміну їх служби до 2013 року (пункт 1 Додатку). Загальна вартість робіт за додатком складає 780000,00 доларів США (пункт 3 Додатку), 50 % суми додатку, що складає 390 000,00 доларів США, комісіонер перераховує комітенту протягом п'яти банківських днів з моменту підписання додатку сторонами (пункт 5 Додатку); остаточний розрахунок здійснюється після підписання акту приймання виконаних робіт (пункт 6 Додатку), строк виконання робіт складає 90 днів з моменту отримання комітентом попередньої оплати (пункт 7 Додатку).

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням від 16.09.2008 № 3491 комісіонер з власних коштів сплатив комітенту 1 862 250,00 грн., що складало 390000,00 доларів США за курсом 4,775 грн. Української міжнародної валютної біржі на день перерахування.

Таким чином, кінцевий термін виконання робіт – 15.12.2008.

У передбачений Договором строк комітент зобов’язання з проведення підготовки виробів до продажу та з продовження призначення терміну їх служби до 2013 року не виконав.

01.07.2009 листом № 27/4-6990 комісіонер виставив комітенту претензію про сплату пені за порушення зобов’язання у розмірі 195780,00 доларів США.

15.07.2009 листом № 27/4-5737 комісіонер просив комітента, у зв’язку з невиконанням робіт, повернути суму попередньої оплати, однак вимога була залишена без задоволення.

У передбачений Договором строк комітент умови Договору не виконав.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який регулює відносини між сторонами як комісії, так і підряду. Зокрема, зобов’язання відповідача щодо проведення підготовки виробів до продажу та виконання роботи з продовження призначення терміну їх служби до 2013 року є підрядними зобов’язаннями.

Згідно частини 1 статті 827 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, або припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом.

Відповідно до пункту 10.3. Договору майнова відповідальність сторін, у частині, що неврегульована даним Договором, регулюється чинним законодавством України.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущене прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» відноситься до державного сектору економіки, що підтверджується наданими у матеріалах справи документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу є обґрунтованою, однак підлягає частковому задоволенню, згідно розрахунку суду у розмірі 141180,00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 15.06.2009 становить 1 074 577,452 грн. пені та штрафу у розмірі 54600,00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 16.01.2009 становить 420420,00 грн. У задоволенні вимог про стягнення 15 642,9 грн. штрафу та 52 956,618 грн. пені слід відмовити .

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо того, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за зобов’язаннями, які втратили силу, не мають правових підстав і не підлягають задоволенню, оскільки в правовідносинах між сторонами фактично мала місце новація, колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Оскільки принцип свободи договору є одним з основних принципів зобов'язальних правовідносин, сторони вправі припинити існуюче між ними зобов'язання за домовленістю. Одним із способів припинення зобов'язання за домовленістю сторін є новація зобов'язання, тобто заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.

За загальним правилом, підписання договору про новацію припиняє не тільки основне зобов'язання, але й інші додаткові зобов'язання, пов'язані із основним. Причому таке припинення має місце автоматично, незалежно від вказівки на це в договорі, а для того щоб залишити додаткове зобов'язання чинним, сторони мають прямо зазначити про це в договорі про новацію або погодити це будь-яким іншим чином.

05.11.2009 та 11.11.2009 між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду № 1 та Додаткову угоду № 2 до Договору, якими було зменшено кількість виробів, по яких комісіонер зобов'язався провести підготовку виробів до продажу та виконати роботу з продовження призначеного терміну їх служби до 2013 року.

Тобто, сторони внесли зміни до Договору щодо кількості виробів та продовження терміну їх служби, а тому підстави вважати укладання додаткових угод новацією відсутні.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо стягнення з останнього витрат по сплаті державного мита у доларах США колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.

10 грудня 2009 року Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Корпорації «Науково-виробниче об'єднання «Небо України» 195780,00 доларів США штрафних санкцій за прострочення виконання робіт.

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Оскільки позовні заяви оплачуються державним митом, то державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Сума державного мита розраховується відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 і становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З позовів, що подаються до господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті.

Ціну позову вказує позивач (стаття 55 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позов було заявлено у доларах США, оскільки такою є валюта договору.

Як зазначено у Роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України від 17.02.1994 № 02-5/114 «Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита» ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України (гривні) відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Позивач в подальшій поданій заяві про уточнення позовних вимог уточнив вимоги шляхом визначення їхньої суми в національній валюті України - гривні, при цьому сума визначалась на підставі офіційного курсу долара США до гривні Національного банку України на день звернення до господарського суду.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд повинен виходити з того, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, при задоволенні позову у повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані із сплатою державного мита, покладається на відповідача.

Отже, суд першої інстанції на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України правомірно поклав обов'язок сплати державного мита на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було прийнято вірне рішення про часткове задоволення позовних вимог (про що зазначено в мотивувальній частині рішення), однак у резолютивній частині було допущено описку, а саме у абзаці першому зазначено про задоволення позовних вимог, а тому судова колегія вважає за необхідне викласти абзац перший резолютивної частини рішення в іншій редакції та доповнити абзацем третім.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача - Корпорації «Науково-виробниче об’єднання «Небо України» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Корпорації «Науково-виробниче об’єднання «Небо України» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 у справі № 6/32 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 у справі № 6/32 залишити без змін.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 у справі № 6/32 викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Корпорації «Науково-виробниче об’єднання «Небо України» (01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4 літ. Б, код 31747539) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» – Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код 14281072) 420 420 грн. штрафу, 1 074 577,452 грн. пені, 1 871,65 доларів США державного мита та 225,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити».

Матеріали справи № 6/32 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Отрюх Б.В.

Судді                                                                                          Михальська Ю.Б.

                                                                                          Тищенко А.І.