Ухвала суду № 135485025, 07.04.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2026

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Діденко І.Ю.,

Справа № 629/1071/26

Номер провадження 2/629/849/26

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного цивільну справу про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та витребування предмета лізингу з незаконного володіння

у с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та витребування предмета лізингу з незаконного володіння, в якому просив витребувати з незаконного володіння Об`єкт лізингу автомобіль BMW 5281 (бувший у використанні) об`єм двигуна 1997 см3, VIN НОМЕР_1 , 2012 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору, що знаходиться в користуванні відповідача ОСОБА_1 , стягнути з відповідача заборгованість з несплачених лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 270 від 14.02.2022 року в сумі 510516, 00 грн., стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 7657 грн. 74 коп., сплачені за подання майнової вимоги та витрати сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн., сплачені за подання немайнової вимоги.

Ухвалою судді від 18.02.2026 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні з`ясовано, що ухвалою судді відкрито провадження у справі, спір не врегульований, від учасників справи будь-яких інших клопотань з питань передбачених ст. 197 ЦПК України до суду не надходило.

Щодо заяви про уточнення позовних вимог, суд зазначає на таке.

31.03.2026 від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Дослідивши уточнену позовну заяву, суд доходить до такого.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що звертаючись до суду з позовом позивач визначив предметом позову витребувати з незаконного володіння об`єкту лізингу та стягнення заборгованість з несплачених лізингових платежів.

Зі змісту уточненої позовної заяви не зрозуміло які саме вимоги в ній заявляє позивач для вирішення судом, виходячи з її змісту, суд не може розцінити, чи відбулося збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстав позову, уточнена заява не містить прохальної частини.

Частини 5 статті 49 ЦПК України встановлює, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Разом з тим, до суду не були подані докази направлення копії цієї заяви іншим учасникам справи.

Наслідком недотримання вищевказаних вимог закону згідно з частиною 5 ст. 49 ЦПК України є неприйняття судом до розгляду та повернення заявнику відповідної заяви.

З урахуванням вказаного, суд доходить висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 49, 182, 260, 268, ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» про уточнення позовних вимог, - повернути заявнику без розгляду.

Закрити підготовче провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та витребування предмета лізингу з незаконного володіння.

Призначити справу до судового розгляду на 08 годин 30 хвилин 28.04.2026 в приміщенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області

Ухвали окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку згідно ст.ст. 353, 354, 355 ЦПК України.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ