Ухвала суду № 135484318, 06.03.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/14053/25

Номер провадження 1-кс/404/4782/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої суді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть скарги:

ОСОБА_3 звернулася до слідчої судді з вищевказаною скаргою, відповідно до якої просила:

- визнати противправоною бездіяльність керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення;

- зобов`язати уповноважену особу ДБР внсеети до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по її заяві щодо слідчого ОСОБА_5 , у межах кримінального провадження №12025121010001736.

Через канцелярію суду 05.03.2026 ОСОБА_3 подала заяву про уточнення скарги, відповідно до якої просила

- визнати дії керівника Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , протиправними, оскільки відповідь на повідомлення про кримінальне правопорушення надано особою, яка не є процесуальною особою у розумінні КПК України.

- визнати бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, протиправною відповідно до ч.1 ст.214 та п.1 ч.1 ст.303 КПК України

- зобов`язати уповноважену особу органу досудового розслідування відповідно до ч.1 ст.214 КПК України внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

- зобов`язати надати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до ч.1 ст.214 КПК України.

Скарга мотивована тим, що 17 жовтня 2025 року нею було подано клопотання слідчому СВ КРУП ГУНП в Кіровоградскій області ОСОБА_5 , у межах кримінального провадження №12025121010001736 від 25.06.2025 про виклик та допит свідків. Відповідно до вимог ст.220 КПК України, слідчий зобов`язаний розглянути клопотання сторони захисту або іншого учасника кримінального провадження не пізніше трьох днів з моменту його подання та прийняти мотивоване процесуальне рішення. Однак, подане нею клопотання розглянуте не було, постанову про задоволення або відмову у задоволенні клопотання не винесено, про результати його розгляду її не повідомлено. У зв`язку з цим нею було подано скаргу до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві з дислокацією у м.Кропивницькому, у якій викладено обставини можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами органу досудового розслідування. Стверджувала, що зазначена скарга фактично містила повідомлення про кримінальне правопорушення, оскільки у ній були викладені конкретні обставини можливого порушення кримінального процесуального закону посадовою особою органу досудового розслідування. Незважаючи на те, що подана нею скарга містила повідомлення про кримінальне правопорушення, уповноважені особи Третього слідчого відділу ТУ ДБР відомості до ЄРДР не внесли. Натомість, вона отримала лист за підписом керівника Третього слідчого відділу ОСОБА_4 від 19.12.2025, в якому фактично повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Вказала, що надання відповіді керівником слідчого підрозділу ОСОБА_6 у формі інформаційного листа фактично є прийняттям рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР особою, яка не наділена такими процесуальними повноваженнями.

ІІ. Позиції сторін.

Скаржник вимоги скарги, з урахуванням поданої заяви про уточнення скарги, у судовому засіданні підтримала, просила задовольнити. Пояснила, що нею подавалась заява до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві щодо можливого вчинення кримінального правопорушення від 25.06.2025, однак відомості в ЄРДР внесені так і не були. Натосмість, отримала лист керівника Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 від 19.12.2025, який відповідно до ст.39 КПК України не є процесуальною особою, яка приймає процесуальні рішення.

Уповноважена особа третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві викликалась, в судове засідання не з`явилась, її неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчої судді.

Заслухавши скаржника, дослідивши скаргу та додані документи, слідча суддя прийшла до такого висновку.

Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, заявник оскаржує дії керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , бездіяльність посадової особи уповноваженого органу щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 щодо можливих протиправних дій слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 під час здійснення досудового розслідування.

Відповідно до листа керівника Третього слідчого відділу (з дислокацією в м.Кропивницькому) Територіального управління Державного Бюро розслідування, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_7 , заявнику відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_3 у внесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення слідчим СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 , керівник зазначив, про відсутність, на даний час підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положеннями частини 1 статті 214 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, статті 303-308 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).

Відповідно до ч.2 ст.1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Відповідно до ч.1 та 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію прийняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року №4-р(ІІ)2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

До елементів складу злочину відносять: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону, кожен із яких неможливо визнати елементом складу злочину без певних ознак. До ознак об`єкта злочину, крім суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом, віднесено предмет злочину. Об`єктивну сторону характеризують: дія (бездіяльність), злочинні наслідки, причинний зв`язок між дією (бездіяльністю) та наслідками, що настали, час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину. Суб`єкт злочину: осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність, посадове становище, відношення до військової служби тощо. Суб`єктивну сторону: вина, мотив, мета та емоційний стан.

Відповідно до диспозицій особливої частини КК України, карним діянням є діяння що містить ознаки складу злочину. Тому, фактична відсутність в відомостях про діяння чи бездіяльність обставин, що вказують на наявність ознак складу злочину, позбавляє слідчого (прокурора) законного права вносити зазначені відомості до ЄРДР.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру і досудових розслідувань перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, наведена самим заявником у заяві про кримінальне правопорушення правова кваліфікація діяння не є обов`язковою для вказаних суб`єктів. Визначення кваліфікації діяння за відповідною нормою КК України не відносяться ні до компетенції заявника, ні до повноважень слідчого судді (на етапі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань), який не наділений правом перебирати на себе функції сторони обвинувачення та вирішувати питання про попередню кваліфікацію кримінального правопорушення чи впливати на слідчого, прокурора з наданням вказівок про правову кваліфікацію при внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не можуть слугувати механізмом для безпідставного переслідування осіб у разі незгоди з їх рішеннями або суб`єктивними припущеннями про їх злочинні дії.

Твердження, які зазначені ОСОБА_3 в заяві від 15.12.2025 року, носять неконкретний характер та ґрунтуються виключно на припущеннях про існування певних фактів, тобто її суб`єктивній оцінні певних подій, адже жодних конкретних відомостей з цього приводу, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, дана заява не містить. Ці твердження мають характер припущення, тому не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення злочинів і що описані в цій заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.

Натомість з обставин, зазначених ОСОБА_3 вбачається лише незгода з діями слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Згідно зі ст.40 та ст.36 КПК України, дізнавач, слідчий та прокурор є процесуально незалежними особами. Процесуальна незалежність - один із елементів особливого статусу представника сторони обвинувачення. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення для забезпечення здійснення досудового розслідування неупередженим, безстороннім і справедливим дізнавачем, слідчим, прокурором та передумовою для верховенства права та основоположною гарантією справедливого досудового розслідування і судового розгляду.

Дії та процесуальні рішення дізнавача, слідчого, прокурора вважаються законними, доки вони не скасовані або не переглянуті в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії дізнавача, слідчого і прокурора їх законність та обґрунтованість може бути предметом розгляду лише в порядку судового провадження.

Будь-то справи про адміністративні правопорушення чи адміністративні комісії, або будь-яке судове провадження чи досудове розслідування, така процесуальна діяльність службової особи, що пов`язана зі збором, оцінкою доказів і прийняттям процесуального рішення є суто суб`єктивними оціночними дискреційними повноваженнями, які не передбачають кримінально карної поведінки.

Таким чином заперечення скаржника, незгода із процесуальними діями і рішеннями сторони обвинувачення, у будь-який інший спосіб, дій та рішень щодо проведення досудового розслідування поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.

Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 року у справі №21-319во07 зазначив: «Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності), вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі є протиправним втручанням і посяганням на процесуальну незалежність».

Дії скаржника спрямовані на внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення стосовно процесуальної діяльності представників сторони обвинувачення можуть вказувати на спроби скаржника протиправно втручатись, впливати і у поза процесуальний спосіб формувати негативне сприйняття однієї з сторін кримінального провадження, тобто посягати на процесуальну незалежність представників сторони обвинувачення. Службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність дізнавача, слідчого, прокурора і не посягати на неї.

Доводи і заперечення проти обвинувачення, викладені в заяві скаржника, потребують перевірки у межах кримінального провадження, а не потребують процесуального дублювання у новому кримінальному провадженні.

Проаналізувавши заяву скаржника про вчинення кримінального правопорушення, з`ясувавши обставини та надавши оцінку доказам, обґрунтовано вважаю що за своїм змістом та суттю заява не є повідомленням про злочин, оскільки, як було встановлено у вказаній заяві, заявник висловлює незгоду з порядком проведення досудового розслідування.

Обсяг процесуальних прав сторін дозволяє сторонам, як під час досудового розслідування, так і на стадії судового слідства висловлювати свої доводи, міркування, заперечення, в тому числі і з приводу обставин, які викладені в скарзі ОСОБА_3 , неналежності та недопустимості зібраних стороною обвинувачення доказів.

Чинний КПК України не містить поняття «зловживання процесуальним правом», разом з цим 30.05.2018 року, Верховний Суд висловив правову позицію з приводу заборони зловживання процесуальними правами, яка є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права (по справі 676/7346/15-к) Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ВС від 09.04.2019 року у справі №306/1602/16-к).

Згідно з ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування (ч.1 ст. 214 КПК України).

Водночас ч. 3 ст. 214 КПК України передбачає можливість до внесення відомостей до ЄРДР для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку, у тому числі відібрання пояснень. Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу І, пунктом 2 глави 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто кримінально караного вчинку. При цьому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Отже підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких убачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Правовий висновок з приводу особливостей застосування норм ст.214 КПК України, викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року у справі №556/450/18.

Зниження рівня процесуальної незалежності та гарантій дізнавача, слідчого, прокурора опосередковано призведе до обмеження реалізації прав представників сторони обвинувачення.

У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України, зокрема пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту»

Слідча суддя також звертає увагу на те, що що згідгно із заявою (скаргою на протиправну бездіяльність, що полягає у невчинені обов`язкових процесуальних дій) від 15.12.2025 ОСОБА_3 звернулася до до ТУ ДБР, розташованого у місті Кропивницький, відповідно до якої просила надати правову оцінку діям (бездіяльності) слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 , перевірити факти умисного невиконання вимог ст. 220 КПК України, а також передачі обвинувального акту до суду без виконання обов`язкових слідчих дій, у разі встановлення порушень - вжити передбачених законом заходів реагування, у тому числі вирішити питання про внесення відомостей до ЄРДР.

Уповноважена особа перевірила звернення ОСОБА_3 та не знайшла підстав для внесення відповідних відомостей в ЄРДР.

Отже, повідомлення скаржника про притягнення cлідчого до кримінальної відповідальності за виконаний ними обов`язок за своїм змістом і суттю, не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних і достатніх даних про можливе вчинення цією особою саме кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, тобто сукупності обов`язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки. Викладені в повідомленні відомості не свідчать про кримінальну протиправність діянь та їх караність за кримінальним законом, у зв`язку з чим вони не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Доводи скаржника, викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення щодо обов`язку уповноваженої особи внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування без оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, на переконання слідчої судді, помилково сприймається скаржником, як безальтернативність автоматичного початку досудового розслідування за кожною без виключення заявою, отриманою органом досудового розслідування.

Отже відомості зазначені у заяві скаржника не містять відомостей стосовно слідчого про вчинене кримінальне правопорушення та на переконання слідчої судді, ініціювання кримінального провадження за фактами, викладеними в скарзі, може призвести до безпідставного залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також необґрунтованого витрачання сил і засобів правоохоронних та судових органів та призведе до невиправданого кримінального переслідування органом досудового розслідування.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13.05.1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

Щодо вимоги ОСОБА_3 про визнання дій керівника Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , протиправними, оскільки відповідь на повідомлення про кримінальне правопорушення надано особою, яка не є процесуальною особою у розумінні КПК України, то така вимога не може бути предметом розгляду слідчої судді відповідно до ст. 303 КПК України.

Отже, слідча суддя приходить до висновку про відсутність в заяві ОСОБА_3 об`єктивних даних, а викладених у її заяві обставин недостатньо для задоволення її заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214, 303, 306-307, 309 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1