Вирок № 135483467, 03.04.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1510/20

Провадження № 1-кп/0182/60/2026

В И Р О К

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

03.04.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцїї в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2020 за № 12020040340000267 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України;

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

(у режимі відеоконфереції з власного пристрою),

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_3 26.01.2020 приблизно о 05:00 год., проходячи повз будинок № 13 по пр. Трубників у м. Нікополі Дніпропетровської області, помітив привідкритий колодязь підземної кабельної каналізації ПАТ «Укртелеком», в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вищевказаного кабелю зв`язку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3 у цей же день та час, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, за допомогою металевого лому, який знаходився при ньому, зсунувши кришку, проник до кабельного колодязя, який є сховищем.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_3 , перебуваючи в тому самому місці 26.01.2020 приблизно о 05.17 год. за допомогою приготовлених заздалегідь кусачок демонтував та витягнув кабель зв`язку марки ТПП 100х2х0,4 довжиною 45 м.

Після чого, ОСОБА_3 намагався умисно, із корисливих мотивів, таємно викрасти з колодязя кабельної каналізації, що є сховищем, ділянку кабелю зв`язку марки ТПП 100x2x0,4 довжиною 45 м., вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 75 від 26.02.2020, становить 2 367,45 грн., який належить Нікопольському комбінованому центру телекомунікацій № 526 ПАТ «Укртелеком», чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на зазначену вище суму.

Однак, на місці вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 був затриманий з викраденим майном співробітниками охорони TOB «Вето».

Таким чином, ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням до сховища, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Позиція обвинуваченого

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав у повному обсязі. Суду показав, що точної дати, часу, коли все сталося, вже не пам`ятає. На той час він працював таксистом. Привіз пасажира, зупинився автомобілем на території двору багатоповерхівки. Побачив відкритий люк та кабель у ньому і вирішив його викрасти. Кабель витягнув з колодязя. До колодязю не залазив, просто витягнув кабель гачком і почав його тягнути. Обрізати кабель не встиг. Не змотував кабель, так як не встиг цього зробити. Побачив спочатку, що проїхав патрульний автомобіль, потім до нього під`їхали співробітники охоронної фірми. Взагалі хотів автомобілем витягнути кабель. На той час працював таксистом, але замовлень, заробітку не було, тому і вирішив вчинити крадіжку.

У скоєному розкаюється. Дуже шкодує, що все так сталося.

Позиція потерпілої юридичної особи

Представник за дорученням потерпілої юридичної особи, Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_5 згідно поданої заяви, просить проводити судовий розгляд справи за його відсутності. Цивільний позов заявляти не буде. Стосовно міри покарання, покладається на розсуд суду.

Досліджені в судовому засіданні докази

Письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12020040340000267, які були досліджені судом у судовому засіданні та судом визнані допустимими, а саме:

- електронний рапорт від 26.01.2020, згідно якого 26.01.2020 о 05:17 год. надійшло повідомлення до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області зі служби «102» про те, що 26.01.2020 о 05:17 за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 13, з ПАТ «Укртелеком» повідомили, що на перехресті з вул. Станіславського спрацювала кабельна сигналізація в колодязях. Заявник Сахненко. (а.п. 10);

- заява начальника дільниці мережі доступу № 343/6 ДФ ПАТ «Укртелеком» про те, що у період з 25.01.2020 по 27.01.2020 у м. Нікополь Дніпропетровської обл. (вул. Трубників, 13 вул. Станіславського) невідома особа відкрила люки кабельних колодязів № 2-835, № 2-836 та проникли до кабельної каналізації (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв`язку) ПАТ «Укртелеком» та вчинила викрадення ділянки кабелю марки ТПП 100х2х0,4 довжиною 45 м. (а.п. 11);

- акт встановлення факту викрадення ЛКС від 27.01.2020, згідно якого 27.01.2020 виявлено викрадення ділянки кабелю марки ТПП 100х2х0,4 довжиною 45 м. за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 13 вул. Станіславського. (а.п. 12);

- протокол огляду місця події від 26.01.2020 території на перехресті пр. Трубників та вул. Станіславського у м. Нікополь, а саме біля будинку № 13. Оглядом встановлено, що біля проїзної частини, на алеї знаходиться колодязь, який на момент проведення огляду відкритий. У колодязі знаходяться кабелі, один з них пошкоджений, а саме перекушений. Біля колодязя виявлено рукавички робочі чорно-помаранчевого кольору. На відстані близько 1 м. виявлено металевий секатор. Також, на землі біля колодязя, металевий виріб, схожий на монтировку. У подальшому, на території внутрішнього двору виявлено шматок кабелю марки ТПП 100х2, чорного кольору, загальною довжиною 45 м. Біля кабелю знаходиться автомобіль «Део» синього кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 . Виявлені речі (кабель, пару перчаток, секатор, металеву монтировку) вилучено. Під час проведення огляду здійснювалося фотографування. До протоколу огляду додано фото-таблицю. (а.п. 14-18);

- розписка представника ДФ ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_6 про отримання від співробітників поліції відрізка кабелю довжиною 45 м. (а.п. 20);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2020, в ході якого свідок ОСОБА_7 з 4-ох осіб упізнав ОСОБА_3 (особу на фото № 3), як особу, яку вони затримали 26.01.2020 вночі біля будинку № 13 по пр. Трубників у м. Нікополі, яка намагалася викрасти 45 м. кабелю. Упізнає його за формою голови, рисами обличчя, кольором волосся. До протоколу огляду додано довідку (а.п. 28-31);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2020, в ході якого свідок ОСОБА_8 з 4-ох осіб упізнав ОСОБА_3 (особу на фото № 2), як особу, яка була затримана 26.01.2020 уночі біля будинку № 13 по пр. Трубників у м. Нікополі, яка намагалася викрасти 45 м. кабелю з колодязя. Упізнає його за формою голови, зачіскою, рисами обличчя. До протоколу огляду додано довідку (а.п. 34-37);

- висновок судово-товарознавчої експертизи № 75 від 26.02.2020, відповідно до якого: Ринкова вартість кабелю електрозв`язку ТПП 100x2x0,4, довжиною 45 м, дата введення в експлуатацію у 2006 році, станом на 26.01.2020, складає 2 367,45 грн. (а.п. 42-45).

Оцінка доказів судом

Одним із завдань кримінального провадження є повний та неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений /ст. 2 КПК України/.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), «вчинений повторно», поєднаний з проникненням до сховища.

Підставою цьому є направлення до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальних актів по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею (ч. 1 ст. 337 КПК України).

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа № 591/4366/18), єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторно» без ухвалення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторно», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів у одному кримінальному провадженні.

Судом касаційної інстанції у цьому правовому висновку також констатовано, що у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Проте у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі ухвалення стосовно особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочини в іншому кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що на час постановлення даного вироку на розгляді у Нікопольському міськрайонному суді перебувають обвинувальні акти стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Кримінальні провадження щодо останнього, не розглянуто по суті й обвинувальних вироків не ухвалено.

Тобто ОСОБА_3 на час ухвалення даного вироку не має судимості за вчинення злочину проти власності.

Таким чином, кваліфікуюча обставина «вчинення кримінального правопорушення повторно» не знайшла свого підтвердження під час перевірки її доказами.

Діючи у межах висунутого обвинувачення, суд вважає необхідним виключити з висунутого обвинувачення кваліфікуючу ознаку «повторно».

Аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням до сховища.

Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

Що стосується вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2024, то ОСОБА_3 засудженого за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з іспитовим строком 1 рік, ухвалою Нікопольського міськрайонного суд від 20.11.2025 звільнено від призначеного покарання. А тому, судимість за вказаним вироком, є знятою і відповідно до ст. 89 КК України ОСОБА_3 вважається таким, що не має судимості.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином (ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України).

Також суд враховує обставини справи та особу винного.

Так, ОСОБА_3 згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості (а.п. 109). Є працездатною особою, однак офіційно не працевлаштований. Має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно (а.п. 61). Не одружений, на утриманні нікого не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.п. 57), перебуває на обліку у лікаря нарколога з лютого 2019 року (а.п. 58).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

Повернення потерпілій юридичній особі викраденого майна пом`якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, а завдяки діям співробітників поліції.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Разом з тим, зваживши на обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, визнання вини, особу обвинуваченого, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, тому вважає можливим застосувати щодо нього ст. 75 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішення питання про запобіжний захід

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , у даному кримінальному провадженні, запобіжний захід не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирішення питання про долю речових доказів

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Речові докази:

- 45 м кабелю, що передані на зберігання представнику ДФ ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_6 - залишити ПАТ «Укртелеком»;

- металеву монтировку, секатор та пару матерчатих перчаток, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи, згідно довідки в сумі 170 грн. 00 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази:

- 45 м кабелю, що передані на зберігання представнику ДФ ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_6 - залишити ПАТ «Укртелеком»;

- металеву монтировку, секатор та пару матерчатих перчаток, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Суддя: ОСОБА_1