Рішення № 135483283, 07.04.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/12226/25

Провадження № 2/202/1943/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

7 квітня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Агабалаєвої М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

16.12.2025 до Індустріального районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшли додатки до позовної заяви АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, при цьому текст позовної заяви додано як додаток.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 17.12.2025 року позовну заяву АТ «Акцент-Банк» залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позовної заяви в системі «Електронний суд» формі документа «Позовна заява».

18.12.2025 року від представника позивача, адвоката Докаленко А.В., на виконання ухвали судді від 19.11.2025 року надійшла позовна заява в новій редакції, сформована та подана через систему «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми такого документу, як передбачено Інструкцією користувача Електронного суду.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 26.12.2025 року прийнято позовну заяву АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування даного позову представником АТ «Акцент-Банк» зазначено, що 11.08.2024 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101723373212323, щодо надання їй кредиту в розмірі 74 600,00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 10.08.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 кредитного договору, ліміт цього договору складає 74 600,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 10.08.2029 року, терміном на 60 місяців.

Пунктом 6 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 75,00 річних. Відповідно до п. 7, позичальник сплачує банку комісію в розмірі 0,00 грн.

Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Станом на 15.12.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за даним кредитним договором складала суму в розмірі 85 605,32 грн., з котрих: 70 448,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14 708,97 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 448,23 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Вказані суми та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Від її представника, адвоката Ключенкової Х.В., надійшов відзив на позов, в котрому остання просила відмовити у задоволені позовних вимог, в обгрунтування чого зазначила наступне.

Позивач зазначає, що відповідач не виконував свої зобов`язання щодо кредитного договору №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року. При цьому, в розрахунку заборгованості по даному договору, що був наданий АТ «Акцент-Банк», зазначається, що відповідачка неодноразово вносила платежі за кредитним договором №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року, а саме: 11.09.2024 року в сумі 4 851,07 грн.; 11.10.2024 року в сумі 4 851,07 грн.; 25.11.2024 року в сумі 4 895,14 грн.; 27.12.2024 року в сумі 1 000,00 грн.; 23.04.2025 року в сумі 10 022,65 грн.; 30.04.2025 року в сумі 10 000,00 грн.; 12.05.2025 року в сумі 5 000,00 грн.; 06.06.2025 року в сумі 0,12 грн.; 08.07.2025 року в сумі 10 000,00 грн.; 30.07.2025 року в сумі 10 000,00 грн.; 01.08.2025 року в сумі 652,00 грн.; 29.09.2025 року в сумі 4 000,00 грн. Таким чином, відповідачка сумлінно виконувала зобов`язання за кредитним договором, регулярно здійснюючи внески для його погашення.

Загальна сума коштів, сплачених на користь позивача, складає 65 272,05 грн., що свідчить про належне виконання фінансових обов`язків у межах її спроможності. Окремі затримки в платежах виникли під впливом життєвих труднощів, які не залежали від волі відповідача. Зокрема, ці обставини були спричинені воєнним станом в Україні, погіршенням економічної ситуації в країні та суттєвим зниженням доходів самої відповідачки.

Представник відповідача зазначає, що більша частина внесених відповідачкою коштів була АТ «А-БАНК» спрямована на погашення нарахованих процентів замість основного тіла боргу. Це стало причиною виникнення значного залишку заборгованості за тілом кредиту, попри внесення чималих сум.

З огляду на викладене, відповідачка діяла добросовісно, не мала наміру ухилятися від виконання зобов`язань за угодою та докладала максимальних зусиль для виплати боргу.

Тому представник відповідача просив суд узяти до уваги вже сплачену суму у розмірі 65 272 грн. 05 коп. при визначенні остаточного розміру заборгованості.

Щодо нарахування пені за кредитним договором, представник відповідача зазначає, що боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Доводи представника позивача про те, що Законом України №3498-IX від 22 листопада 2023 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" були внесені зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень, і на підставі змін, за договорами укладеними з 23 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, на увагу не заслуговують, оскільки з системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слідує, що відповідні положення Закону України "Про споживче кредитування" з 24 січня 2024 року взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі.

Таким чином, нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі з 24.01.2024 року регулюються виключно ЦК України, а тому застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

На підтвердження фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 74 600,00 грн. відповідно до укладеного між ним та АТ «Акцент-Банк» кредитного договору №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року, позивач надав меморіальний ордер №TR.38742082.32930.65455 від 11.08.2024 року та виписку по кредиту від 15.12.2025 року.

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі №559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Сам по собі меморіальний ордер №TR.38742082.32930.65455 від 11.08.2024 року, згідно із яким 11.08.2024 року АТ «А-БАНК» ініціювало переказ грошових коштів у сумі 74 600,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , не може вважатись належним та достатнім доказом на підтвердження фактичного отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у зазначеній сумі.

Моментом належного виконання платіжної операції є момент саме зарахування коштів на рахунок отримувача тоді як меморіальний ордер не засвідчує факту такого зарахування. Надана позивачем виписка по кредиту від 15.12.2025 року не містить відомостей про зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, фактичне користування ним кредитними коштами, натомість відображає періоди здійснення банком нарахувань, перенесення заборгованості до категорії простроченої та інформацію щодо розміру заборгованості на завершення кожного з таких періодів. Зазначено, що до позовної заяви не долучено жодного документа, який би підтверджував факт зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, їх фактичне отримання ним у будь-який інший спосіб, або користування відповідачем кредитними коштами.

Згідно із розрахунком заборгованості за договором №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року позивачем зазначена основна сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 85 605,32 грн., котрих 70 448,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 14 708,97 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 448,23 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею. Оскільки позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача за сумою основного боргу, то, відповідно, і право на отримання позивачем процентів за користування кредитними коштами не виникло.

Розрахунок заборгованості, на котрий посилається позивач, не є первинним документом, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є не достатнім для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти відповідачу, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутності належних та допустимих доказів, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Розрахунок заборгованості є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких розрахунок був складений, не може бути доказом наявності заборгованості за договором, на якій наполягає позивач. Враховуючи не доведення позивачем наявності та розміру заборгованості, підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року відсутні.

Суд, з`ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.08.2024 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101723373212323, щодо надання їй кредиту в розмірі 74 600,00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 10.08.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 кредитного договору, ліміт цього договору складає 74 600,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 10.08.2029 року, терміном на 60 місяців.

Пунктом 6 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 75,00 річних. Відповідно до п. 7, позичальник сплачує банку комісію в розмірі 0,00 грн.

Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Також встановлено, що АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Вказане підтверджується меморіальним ордером №TR.38742082.32930.65455 від 11.08.2024 року та меморіальним ордером №TR.38742082.32931.65455 від 11.08.2024 року з котрих вбачається, що ОСОБА_1 , було нараховано грошові кошти в розмірі 74 600,00 грн. (а.с. 18-зворотня сторона а.с.19). Пунктом 9 кредитного договору визначено платіжну картку, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 9804994011462267.

Вказані докази підтверджують факт нарахування кредитних коштів у розмірі 74 600,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 , а тому доводи представника відповідача щодо не підтвердження видачі кредитних коштів відповідачу в указаному розмірі не приймаються судом до уваги.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення статей 1046-1052 ЦК України.

Згідно ст.1050 ЦК України, наслідками порушення кредитного договору є зобов`язання позичальника сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України та проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

З доданих банком до позовної заяви виписки по кредиту та розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року вбачається, що станом на 15.12.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за даним кредитним договором склала 85 605,32 грн., з котрих: 70 448,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14 708,97 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 448,23 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с. 17 (зворотня сторона) 18, 19 (зворотня сторона) - 20).

З виписки по кредиту ABH0CT155101723373212323 за період з 11.08.2024 року по 14.12.2024 року відслідковується, що за період з 11.08.2024 року по 11.09.2024 року відповідачем в графі «всього» на погашення заборгованості за вказаним кредитним договором було сплачено 4 851,07 грн.; за період з 12.09.2024 року по 11.10.2024 року 4 851,07 грн.; за період з 12.11.2024 року по 11.12.2024 року 4 895,14 грн.; за період з 12.12.2024 року по 11.01.2025 року 1000 грн.; за період з 12.04.2025 по 11.05.2025 року - 20 022,65 грн.; за період з 12.05.2025 по 11.06.2025 року 5 000,12 грн.; за період з 12.06.2025 року по 11.07.2025 року 10 000,00 грн.; за період з 12.07.2025 року по 11.08.2025 року 10 625,00 грн.; за період з 12.09.2025 року по 11.10.2025 року 4 000,00 грн. Операції з погашення кредитної заборгованості також відслідковуються і з розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року, з котрого вбачається, що відповідач неодноразово вносила грошові кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, що відображено в графі «сплачено загально», а саме: 11.09.2024 року в сумі 4 851,07 грн.; 11.10.2024 року в сумі 4 851,07 грн.; 25.11.2024 року в сумі 4 895,14 грн.; 27.12.2024 року в сумі 1 000,00 грн.; 23.04.2025 року в сумі 10 022,65 грн.; 30.04.2025 року в сумі 10 000,00 грн.; 12.05.2025 року в сумі 5 000,00 грн.; 06.06.2025 року в сумі 0,12 грн.; 08.07.2025 року в сумі 10 000,00 грн.; 30.07.2025 року в сумі 10 000,00 грн.; 01.08.2025 року в сумі 652,00 грн.; 29.09.2025 року в сумі 4 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо не врахування банком коштів, що були внесені ОСОБА_1 на погашення заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року, оскільки всі платежі відповідача були враховані АТ «Акцент-Банк» при зверненні до суду з позовною заявою.

В свою чергу, ОСОБА_1 належним чином не виконувала обов`язки по сплаті кредитних коштів, останній платіж на погашення кредитної заборгованості був внесений нею 29.09.2025 року в сумі 4 000,00 грн., тоді як в позовній заяві АТ «Акцент-Банк» просить стягнути заборгованість, розраховану станом на 15.12.2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на мовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед АТ «Акцент-Банк» належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, а доводи представника відповідача щодо не підтвердження факту видачі кредитних коштів та неправомірного нарахування заборгованості за кредитним договором не підтверджені матеріалами справи, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року станом на 15.12.2025 року в розмірі 85 157,09 грн., з котрих: 70 448,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14 708,97 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в розмірі 448,23 грн., суд керується наступним.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За встановлених обставин, оскільки неустойка у вигляді пені за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в сумі 448,23 грн. нарахована позивачем в період дії в Україні воєнного стану, то відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача даної суми, а відтак доводи представника щодо неправомірного нарахування пені приймаються судом до уваги, тоді як вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши виписку по кредиту та розрахунок заборгованості за договором №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року, суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості в розмірі 85 157,09 грн., з котрих: 70 448,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14 708,97 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами (85 605,32 грн. 448,23 грн.).

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 409,80 грн. (99,48%).

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, інд. 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101723373212323 від 11.08.2024 року станом на 15.12.2025 року в розмірі 85 157,09 (вісімдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят сім грн. дев`ять коп.) грн., з котрих: 70 448,12 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14 708,97 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 2 409,80 (дві тисячі чотириста дев`ять грн. вісімдесят коп.) грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного текстова судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.