Рішення № 13548314, 17.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р.Справа № 01/130-38.1-8/76-10-4840 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не зявився,

від відповідача не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Маневицької філії до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2488,81 грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.10.2010 р. прийнято позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Маневицької філії до розгляду, порушено провадження у справі № 01/130-38.1, справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.11.2010 р. справу № 01/130-38.1 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Маневицької філії до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2488,81 грн. надіслано за підсудністю до господарського суду Одеської області на підставі ч.2 ст.15, ч.1 ст.17 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2010 р. прийнято справу до провадження суддею Лічманом Л.В., присвоєно їй № 01/130-38.1-8/76-10-4840, призначено справу до розгляду в засіданні суду на 01.12.2010 р.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 01.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 20.12.2010 р., у судовому засіданні 20.12.2010 р. на 17.01.2011 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте не скористались наданим ст.22 ГПК України правом на участь у судових засіданнях, а, відтак, розгляд справи здійснено за відсутності їх представників.

При цьому позивач надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його представника, у той час як відповідач про причини неявки представника не повідомив.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 17.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство „Волиньобленерго” в особі Маневицької філії (далі ВАТ „Волиньобленерго” в особі Маневицької філії) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) 2257,94 грн. основної заборгованості за активну електричну енергію, 136,05 грн. пені, 70,82 грн. інфляційних втрат та 24,00 грн. 3% річних, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору від 14.01.2008 р. № 533-0425-000.

Обґрунтовуючи позов, ВАТ „Волиньобленерго” в особі Маневицької філії посилається на положення ст.ст.509,526,527,625 ЦК України, ст.ст.173,275 ГК України, умови договору від 14.01.2008 р. № 533-0452-000.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, тому розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

14.01.2008 р. між Маневицькою філією ВАТ „Волиньобленерго” (Постачальник електричної енергії) та ФОП ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 533-0425-000 (Договір), згідно якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є невідємними частинами Договору (ч.1 розділу 1 Договору). Постачальник електричної енергії зобовязується: виконувати умови цього Договору (п.2.1.1 Договору); постачати Споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”) із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами... (п.2.1.2 Договору); Споживач зобовязується: виконувати умови цього Договору (п.2.2.1 Договору); дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору (п.2.2.2 Договору); оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 „Порядок розрахунків” та № 3 „Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії” (п.2.2.3 Договору); здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком № 5 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” (п.2.2.4 Договору); за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком... (п.4.2.1 Договору); оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника електричної енергії в терміни, визначені додатком № 2 „Порядок розрахунків” (п.8.1 Договору); дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії (п.8.3 Договору); виписка рахунку-фактури за використану електричну енергію і рахунку-фактури за пеню, реактивну електроенергію та надбавки проводиться Постачальником електричної енергії протягом 3-х днів після останнього дня розрахункового періоду (п.8.4 Договору); остаточний розрахунок по всім платежам згідно цього Договору проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків (п.8.5 Договору); Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2008 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативи будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 10.5 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів, про припинення його дії сторони не заявляли.

На протязі 2008-2010 р.р. Постачальником на виконання умов Договору поставлено Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок, що підтверджується витягом Маневицької філії ВАТ „Волиньобленерго” з особового рахунку Споживача № 452, в т.ч. у квітні 2010 р. на суму 4036,52 грн., у звязку з чим, враховуючи існуючу у Споживача переплату у сумі 1778,58 грн., виставлено рахунок за активну електричну енергію від 20.04.2010 р. № 533-452/04-АЕ на суму 2257,94 грн.

В подальшому, посилаючись на неоплату Споживачем вказаного рахунку, Постачальник звернувся до господарського суду з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення його вимог, виходячи з наступного:

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1-3 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Відповідно до ст.26 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР (із змінами) споживач енергії зобовязаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобовязання, підставою яких є письмовий Договір постачання електричної енергії.

При цьому Маневицькою філією ВАТ „Волиньобленерго” в квітні 2010 р. поставлено активну електричну енергію, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення витягом Маневицької філії ВАТ „Волиньобленерго” з особового рахунку Споживача № 452 та рахунком від 20.04.2010 р. № 533-452/04-АЕ.

В свою чергу ФОП ОСОБА_1 у порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,714 ЦК України, ст.ст.193,275 ГК України та умов Договору не оплачено вартість спожитої електричної енергії, не дивлячись на те, що за правилами ч.1 ст.530 ЦК України та п.8.5 Договору строк виконання зобовязання сплинув через 3 операційні (банківські) дні з дня отримання рахунку.

Зі змісту списку згрупованих поштових відправлень, поданих Маневицькою філією ВАТ „Волиньобленерго” в Центр поштового звязку № 6, випливає, що рахунок № 452АЕ направлений на адресу відповідача 20.04.2010 р. рекомендованим листом № 358997.

З повідомлення Центру поштового звязку № 6 Волинської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” від 12.10.2010 р. № 06-890 вбачається, що рекомендований лист № 358997, адресований ОСОБА_1, вручено завідуючому його пилорамою.

У вказаному повідомленні та інших документах, наявних в матеріалах справи, не міститься інформація щодо точної дати вручення рахунку від 20.04.2010 р. № 533-452/04-АЕ, що не позбавляє можливості суд встановити факт настання строку виконання зобовязання з оплати вартості активної електричної енергії за квітень 2010 р., оскільки на момент звернення ВАТ „Волиньобленерго” в особі Маневицької філії з даним позовом (21.10.2010 р.) 3 банківські дні від дати складання поштовою установою листа від 12.10.2010 р. № 06-890 сплинули.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2257,94 грн. заборгованості за поставлену активну електричну енергію підлягають задоволенню.

В задоволенні вимог про стягнення 136,05 грн. пені, 70,82 грн. інфляційних та 24,00 грн. 3% річних слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є наслідком неналежного виконання грошового зобовязання, яке здійснюється за певний час прострочення, тобто для вірного визначення розміру цих різновидів цивільно-правової відповідальності потрібно чітко встановити початок виникнення обовязку оплатити борг.

Позивачем не надано суду доказів того, коли саме відповідачу вручено рахунок на оплату стягуваної заборгованості, а, отже, не доведено правомірність нарахування 136,05 грн. пені, 70,82 грн. інфляційних та 24,00 грн. 3% річних.

Щодо п.2 додатку № 2 до Договору, яким врегульовано порядок розрахунків (споживач за 15 днів до початку календарного місяця здійснює платіж на наступний календарний місяць у сумі 100% вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, який передбачений додатком № 1 та складає 1 тис.кВт.год.), суд зазначає, що названий пункт угоди не приймається до уваги при визначенні моменту виникнення зобовязань сторонами по оплаті рахунку від 20.04.2010 р. № 533-452/04-АЕ, т.я. в ньому узгоджено строк виконання зобовязань по оплаті очікуваного обсягу постачання електричної енергії, які Споживачем не порушено, про що свідчить наявність станом на 01.04.2010 р. переплати в сумі 1778,58 грн.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Маневицької філії (44600, смт. Малевичі, вул. Собесяка, 7; код 00131512; р/р 260053011181 в філії Волинське ОУ ВАТ „Державний Ощадний банк України” м. Луцьк, МФО 303398) 2257/дві тисячі двісті пятдесят сім/грн. 94 коп. вартості активної електричної енергії, 92/девяносто дві/грн. 54 коп. державного мита та 214/двісті чотирнадцять/грн. 11 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 24.01.2011 р.

Суддя Лічман Л.В.