Ухвала суду № 135483134, 26.03.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/16499/25

провадження № 1-кс/208/1257/26

УХВАЛА

26 березня 2026 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам`янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

розглянувши клопотання прокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України у кримінальному провадженні №12025041160001918 від 30.12.2025 року

ВСТАНОВИВ:

30.12.2025 приблизно о 02.18 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 маючи протиправний умисел спрямований на незаконне проникнення до іншого приміщення, з метою таємного викрадення будь-якого майна, що має майнову цінність, підійшов до приміщення АЗС «NPG» (ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ»), що розташоване за адресою: пр. Відродження, буд. 63Г у м. Кам`янське, Дніпропетровської області.

Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до іншого приміщення, а саме до приміщення АЗС «NPG» (ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ»), що розташоване за адресою: пр. Відродження, буд. 63Г у м. Кам`янське, Дніпропетровської області, 30.12.2025 приблизно о 02.18 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 діючи умисно, в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (із наступними змінами), керуючись корисливим мотивом та корисливою метою усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, шляхом злому пластикових дверей за допомогою металевого предмету проник до приміщення АЗС, де побачив працівницю АЗС ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У цей час у ОСОБА_4 виник умисел на вчинення нападу (розбою) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням в інше приміщення та поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій).

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, перебуваючи за вищевказаною адресою в зазначений час, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 , та продемонструвавши їй металевий предмет, тобто предмет підвищеної травматичної дії, погрожуючи їй таким способом застосуванням насильства, яке є небезпечним для її життя і здоров`я, висловив вимогу віддати гроші, чим фактично виказав свою готовність застосувати його, подолавши таким чином можливість до протидії останньої. Потерпіла ОСОБА_6 , сприймаючи погрози ОСОБА_4 як реальні, побоюючись за своє життя і здоров`я, відчинила дверцята каси де знаходилися грошові кошти.

Подолавши таким чином волю потерпілої ОСОБА_6 до спротиву, ОСОБА_4 , діючи на виконання свого умисле, спрямованого на вчинення нападу, лівою рукою дістав грошові кошти у сумі 12668 грн.

У подальшому, утримуючи незаконно здобуте майно при собі, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 не чинить опору його протиправним діям, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, в подальшому разпорядився вказаним майном на власний розсуд.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 завдав ТОВ «СЕРВІСПРОМЗБУТ» (код ЄРДПОУ 38461245) майнову шкоду на суму 12668 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, а саме у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із проникненням в інше приміщення та із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого в умовах воєнного стану.

31.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Кам`янського відносно ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 27.02.2026. У подальшому строку досудового розслідування цього кримінального провадження було продовжено до 30.03.2026, а також строк тримання ОСОБА_4 під вартою також було продовжено до 30.03.2026.

24.03.2026 стороною обвинувачення у порядку ст.290 КПК України відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомленні іншій стороні. В цей же день підозрюваному ОСОБА_4 надано матеріли кримінального провадження для ознайомлення, однак останній ознайомився лише з 10 сторінками кримінального провадження, після чого ознайомлюватись відмовився, повідомивши що буде ознайомлюватись пізніше. Вказані дії вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_4 навмисно затягує процес ознайомлення із матеріалами досудового розслідування з метою ненадання стороні обвинувачення можливості направлення обвинувального акту до суду до завершення строку тримання підозрюваного під вартою. Тому у органа досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу за його змістом і обґрунтуванням та зазначив, що підставами продовження запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказували на недоведеність ризиків, на які посилається прокурор, а також на необґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_4 та просили застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи мінімальний розмір застави.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.

З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме показанням потерпілої ОСОБА_6 , протоколом огляду предмета - відеозапису з приміщення АЗС «NPG», що розташоване за адресою: пр. Відродження, буд. 63Г у м. Кам`янське, висновками судових дактилоскопічних експертиз, протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6 .

Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За таких обставин, незважаючи на непогодження сторони захисту з кваліфікацією дій підозрюваного, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою саме для цілей продовження запобіжного заходу, а не для його засудження.

З наданих до клопотання документів, які характеризують особу обвинуваченого, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :

- народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області;

- громадянин України;

- проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьками,

- офіційно не працює;

- неодружений;

- не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку;

- раніше неодноразово судимий, останній раз 10.11.2022 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1,4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений по відбуттю покарання 29.08.2025 року

На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:

- ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, а відтак з високою ймовірністю, з урахуванням недостатньо міцних соціальних зв`язків, відсутності офіційного працевлаштування, це вказує на те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.;

- незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 може шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякувань, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом, спробувати вплинути на потерпілу та свідків за для зміни у суді їх показань на більш вигідні для себе з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи, що підозрюваний ОСОБА_4 , раніше неодноразово засуджений, маючи не зняту непогашену судимість за вчинення корисливих злочинів та після звільнення з виправної колонії по відбуттю призначеного покарання у виді позбавлення волі, знов підозрюється у вчиненні особливого тяжкого корисливого злочину із застосуванням погрози насильством, а тому, з урахуванням відсутності постійного та достатнього джерела доходів, певної схильності до вчинення злочинів, існує достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі може вчинити інші корисливі злочини.

Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, обвинуваченим та його захисником, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов`язано, зокрема, із тим, що ОСОБА_4 не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, тобто не має достатньо міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчинені нового особливо тяжкого злочину, маючи не зняту та не погашену судимість.

Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та застави.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту, застави та особистої поруки не зможуть запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.

Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.

Високі застави створюють бар`єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.

Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.

Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися.

Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов`язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого.

З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , з визначенням йому розміру застави 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотанняпрокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025041160001918 від 30.12.2025 року - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 26.03.2026 року по 24.05.2026 року включно

Одночасно залишити раніше визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 коп., зобов`язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- не відлучатися з м. Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою по вказаному кримінальному провадженню.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком до 24.05.2026 року.

Ухвала слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 31.03.2026 року о 08-00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1