Рішення № 135480544, 06.04.2026, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/362/26

Провадження № 2/386/186/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2026 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив :

Представник позивача за довіреністю Паладич А.О. звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем 11.01.2025 року було укладено Договір про надання споживчого кредиту №5240083 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до розділу 1 Кредитного договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні в сумі 5 000,00 грн., а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 дні (в), стандартна процентна ставка становить 0,95 % на день. В окремих випадках, встановлених договором може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,01% на день.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

26.08.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 01.02.-33/25.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору Факторингу №01.02-33/25 від 26.08.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5240083 складає 17 378,91 грн.. Таким чином, станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №5240083 від 11.01.2025 року становить: заборгованість по тілу кредиту 4 999,99 грн.; заборгованість по відсотках 9 878,92 грн.; пеня 2 500,00 грн.; загальна заборгованість 17 378,91 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення. Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не подавав. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 282 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку. Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові . Зі змісту ч. 1 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Судом встановлено, 11.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено Договір про надання споживчого кредиту №5240083, який підписаний відповідачем, разом із таблицею обчислення загальної вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 83521. За умовами договору №5240083 від 11.01.2025 року відповідачу надано грошові кошти у розмірі 5 000, 00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, строком кредитування 360 днів, стандартною процентною ставкою 0,95% та зниженою процентною ставкою 0,0100% за кожен день користування кредитом. Згідно інформації від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», позичальнику було перераховано 5 000,00 грн. 11.01.2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 5240083 від 11.01.2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.08.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість 17 378,91 грн..

26.08.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-33/25, за яким ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги, у тому числі до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту №5240083 від 11.01.2025 року, на суму 17 378,91 грн..

Згідно наданих суду документів відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №5240083 від 11.01.2025 року, що відображено у розрахунку заборгованості за Кредитним договором за період 11.01.2025 року по 26.08.2025 року, проте станом на 26.08.2025 року має заборгованість по тілу кредиту 4 999,99 грн.; заборгованість по відсотках 9 878,92 грн.; пеня 2 500, 00грн.; загальна заборгованість 17 378,91 грн. Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором №5240083 від 11.01.2025 у розмірі 14 878,91 грн., з яких: 4 999, 99 грн. заборгованість по тілу; 9 878,92 грн. заборгованість по відсоткам, позивачем доведено. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України). Нарахування пені за прострочення за договором №5240083 від 11.01.2025 року ТОВ «Лінеура Укоаїна» у розмірі 2 500,00 грн. здійснено після 24.02.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану. Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 2 500,00 грн. задоволенню не підлягають. З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором №5240083 від 11.01.2025 року у розмірі 14 878,91 грн., з яких: 4 999, 99 грн. заборгованість по тілу; 9 878,92 грн. заборгованість по відсоткам. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України). При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 279,41 грн. (14 878,91 грн. х 2662,40 грн. : 17 378,91 грн.). На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд постановив : Позов задовольнити частково . Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №5240083 від 11.01.2025 року у розмірі 14 878,91 грн.. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 279,41 грн. грн.. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 пені у розмірі 2 500,00 грн. - відмовити. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Д. В. Червоненко