Рішення № 135480138, 27.03.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/6569/25

Провадження № 2/191/3452/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 березня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря Яришевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

08.12.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із нею. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.02.2010 року (справа №2-432/10), з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі 700 грн на утримання утрьох неповнолітніх дітей. Так як відповідач сплачував кошти регулярно, ОСОБА_1 забрала з виконання виконавчий лист приблизно 6 років тому. Із січня 2025 року ОСОБА_2 сплачує аліменти не регулярно. Витрати на утримання сина збільшились, тому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.02.2010 року у справі №2-432/10, з твердої грошової суми 700 грн на часту від доходу (заробітку) ОСОБА_2 на утримання дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилась, але надала суду заяву у якій позовні вимоги підтримала та просила суд розглянути справу без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його присутності, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно умов та порядку, визначених ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2010 року, що набрало законної сили 16.02.2010 року (справа №2-432/10), з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у сел. Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області, стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі 700 грн щомісячно, до повноліття дітей, починаючи з 18.01.2010 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Зі змісту ст.180 СК України вбачається, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим їх здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Частиною першою ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, посилаючись на те, що стягувані з відповідача аліменти не покривають потреб дитини відповідного віку.

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, на користь якої сплачуються аліменти - отримувач аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено підстави для задоволення позову, передбачених ст.192 СК України.

На час розгляду справи судом, відповідачем, який будучи обізнаним про розгляд справи, в судові засідання не з`являвся, не надано доказів, що свідчать про неможливість сплачувати аліменти на утримання сина за зміненим способом та розміром.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) у розмірі 1/4, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

При цьому, в порядку п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи про стягнення аліментів.

Керуючись ст.3, 12, 81, 141, 265, 268, 282-284 ЦПК України, ст.10, 180-184, 192 Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів, задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 26 травня 2001 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_2 , на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2010 року, що набрало законної сили 16.02.2010 року, у цивільній справі №2-432/10, на користь ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Запоріжжя, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 09 жовтня 2001 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з твердої грошової суми у розмірі 700 грн 00 коп. на утримання трьох дітей, до їх повноліття: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/4 частку всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, з дня набрання цим рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відкликати виконавчий лист, виданий на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2010 року, що набрало законної сили 16.02.2010 року, у цивільній справі №2-432/10, про стягнення з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області, аліментів на користь ОСОБА_1 , на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі 700 грн щомісячно, до повноліття дітей, починаючи з 18.01.2010 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 26 травня 2001 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави: отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код за ЄДРПОУ: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. В. Твердохліб