Рішення № 13547805, 18.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/6818.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

«Максимум»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

«Колорит»в особі філії «Компанія «Ронікс» ТОВ«Торговий дім

«Колорит» Про стягнення 759762, 12 грн.стягнення 17466, 40 грн. Суддя Іванова Л.Б. Представники:

Від позивача: предст. Коцур М.М. за дов. № б/н від 29.09.2010 р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максимум»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колорит»в особі філії «Компанія «Ронікс»ТОВ«Торговий дім «Колорит»759762, 12 грн., з яких: 369361, 84 грн. –основний борг, 12173, 76 грн. –3 % річних, 42107, 25 грн. –індекс інфляції, 336119, 27 грн. –пеня.

Спір у даній справі виник у зв’язку з невиконанням відповідачем договірних зобов’язань, які випливають з договору поставки № 036/008 від 20.10.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. порушено провадження у справі № 5/68 та призначено розгляд справи на 30.11.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 р. в зв»язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено до 14.12.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 р. за клопотанням представника позивача, а також неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 28.12.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2010 р. за клопотанням представника позивача та неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи № 5/68 було відкладено до 18.01.2011 р.

12.01.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 369361, 84 грн. –заборгованості, що виникла за поставлений товар на підставі видаткових накладних, а в частині стягнення 12173, 76 грн. –3 % річних, 42107, 25 грн. –індексу інфляції, 336119, 27 грн. –пені просить суд провадження припинити на підставі п. 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.01.2011 р. представник позивача підтримав подану заяву.

В судове засідання відповідач повторно не з»явився, однак 28.12.2010 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує, зазначаючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колорит»в особі філії «Компанія «Ронікс»ТОВ«Торговий дім «Колорит»відсутня заборгованість перед позивачем, оскільки договір поставки № 036/008 від 20.10.2009 р. підписаний не уповноваженою особою.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Також у відповідності до положень ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

На виконання між сторонами усної домовленості, позивач, на підставі видаткових накладних № ТМ-0000005 від 05.03.3009 р., № ТМ-000099 від 26.12.2008 р., ТМ-0000007 від 09.03.3009 р., ТМ-0000001 від 23.01.2009 р. поставив, а відповідач прийняв товар на суму 797 863, 26 грн.

Відповідач товар на суму 797 863, 26 грн. отримав, що підтверджується довіреностями, виданими на ім»я Миськової Галини Василівни (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України у спрощений спосіб було укладено господарський договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, сплативши кошти в сумі 253700, 00 грн., товар на суму 174801, 42 грн. відповідач повернув позивачу, що підтверджується накладними на повернення (копії яких знаходяться в матеріалах справи), а 369361, 84 грн. залишилися відповідачем несплаченими.

Враховуючи те, що відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 369361, 84 грн. - основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач подав письмову заяву про відмову від стягнення з відповідача 12173, 76 грн. –3 % річних, 42107, 25 грн. –індексу інфляції, 336119, 27 грн. –пені, тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максимум»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України, п. 4 ст. 80, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Колорит»(02094, м. Київ, вул. Попудренко, буд. 15-А; код ЄДРПОУ 34476834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максимум»(01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26; код ЄДРПОУ 35644371) основний борг в розмірі 369361 (триста шістдесят дев»ять тисяч триста шістдесят одну) грн. 84 коп., 3 693 (три тисячі шістсот дев»яносто три) грн. 80 коп. - державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 73 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині 12173, 76 грн. –3 % річних, 42107, 25 грн. –індексу інфляції, 336119, 27 грн. –пені припинити на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.Б.Іванова