Ухвала суду № 135476853, 06.04.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.04.2026 Справа № 908/804/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви вих. № б/н від 30.03.2026 (вх. № 981/08-07/26 від 31.03.2026)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ-Інвест», (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84)

до відповідача Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1)

про стягнення 4 532 893,94 доларів США матеріальної шкоди та 1 000 000,00 грн. моральної шкоди

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ

31.03.2026 до служби діловодства Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 30.03.2026 (вх. № 981/08-07/26 від 31.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ-Інвест», м. Запоріжжя до Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, Російська Федерація, Москва про відшкодування завданої матеріальної шкоди у зав`язку зі збройною агресією РФ в розмірі 4 532 893,94 доларів США та моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 доларів США.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026 справу № 908/804/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч., ч. 1 та 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо оформлення позовної заяви, її обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до позовної заяви.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3222-IX, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України, які передбачають, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов`язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України (в редакції від 18.10.2023) позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

У відповідності до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому, зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього, зокрема такі, як залишення позовної заяви без руху, залишення заяви/клопотання без розгляду.

Так, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України в редакції від 18.10.2023 суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В абз. 2 ч. 2 ст. 174 ГПК України зазначено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Позовна заява у даній справі складена та підписана 30.03.2026. Таким чином, станом на час складання та направлення до суду позовної заяви позивач міг і повинен був бути обізнаним про відповідні зміни у Господарському процесуальному кодексі України.

Позивачем у поданому позові не зазначено про наявності у нього електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційній комунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Проте, при дослідженні судом позовної заяви на відповідність вимогам статті 162 ГПК України судом встановлено, що позивача не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІКС, вказане підтверджується Відповіддю № 33230422 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 34441487.

Зареєструвати електронні кабінети можливо за посиланням: https://id.court.gov.ua/.

Таким чином, позивачем не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо оформлення позовної заяви, що є порушенням п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Так, при задоволенні позову в резолютивній частині позову вказуються, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги), неустойки, штрафу, пені та збитків, тобто визначається правова природа відповідних сум.

Згідно з статтею 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до приписів пункту 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

З позовної заяви вбачається, що позивачем визначено ціну позову в іноземній валюті. Втім, не визначено еквівалент в національній валюті України (гривнях).

З підстав наведеного, позивачу на виконання вимог пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України необхідно визначити (уточнити) ціну позову із зазначенням еквіваленту в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову. Крім того, визначити у прохальній частині позовної заяви еквівалент в національній валюті України (гривнях) заявлених до стягнення сум в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позовна заява це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1 і 2 ст. 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Виходячи з положень наведених статей, до позовної заяви мають бути додані докази, які підтверджують певні юридичні факти з викладенням їх суті. Зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У позовній заяві має міститися обґрунтований розрахунок суми, що стягується, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо.

Предметом позову у даній позовній заяві, серед іншого, є відшкодування завданої матеріальної шкоди у зав`язку зі збройною агресією РФ в розмірі 4 532 893,94 доларів США.

При цьому, позивач зазначає, що сума зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва відновлення будівлі ангару літера А за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 41, зруйнованого внаслідок збройної агресії РФ, становить 1 396 706,97 доларів США. А розрахунок вартості втрачених товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися в зруйнованому ангарі, позивач здійснює на підставі рахунку ТОВ «Живлення природи» від 30.03.2026 на оплату придбання товарно-матеріальних цінностей, аналогічних тим, які втрачені внаслідок обстрілу збройними формуваннями РФ, в розмірі 3 136 186,97 доларів США.

Разом із тим, відповідно до сталої судової практики вирішення судами аналогічних спорів підтвердження розміру збитків можуть бити звіт про оцінку збитків, підготовлений суб`єктом оціночної діяльності; акт списання товарно-матеріальних цінностей, які були знищені внаслідок пожежі, що виникла в результаті ведення воєнних дій; будівельно-технічна, товарознавча експертизи; також це може бути комплексна судова будівельно-технічна, військова експертиза та експертиза зброї та слідів і обставин її використання; експертиза з оцінки вартості пошкодженого автомобіля; дослідження щодо вартості зруйнованого автомобіля.

Натомість, до позовної заяви позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження розміру збитків.

Відтак, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позивачем до позовної заяви не надано належних доказів в повному обсязі.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо надання суду всіх письмових доказів у підтвердження викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, що є порушенням п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Вищевказане свідчить, що позовну заяву подано без додержання усіх вимог, викладених у статті 162 ГПК України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ-Інвест», м. Запоріжжя до Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, Російська Федерація, Москва про відшкодування завданої матеріальної шкоди у зав`язку зі збройною агресією РФ в розмірі 4 532 893,94 доларів США та моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 доларів США та надання позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог п., п. 2, 3, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме: подати докази реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІКС; визначити (уточнити) ціну позову із зазначенням еквіваленту в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову; визначити у прохальній частині позовної заяви еквівалент в національній валюті України (гривнях) заявлених до стягнення сум в іноземній валюті; надати суду відповідні докази на підтвердження розміру збитків з урахуванням роз`яснень суду, наведених в мотивувальній частині ухвали. Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк.

Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Керуючись ст., ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ-Інвест», м. Запоріжжя до Держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, Російська Федерація, Москва про відшкодування завданої матеріальної шкоди у зав`язку зі збройною агресією РФ в розмірі 4 532 893,94 доларів США та моральної шкоди в розмірі 1 000 000,00 доларів США залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «СТ-Інвест», м. Запоріжжя строк для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог п., п. 2, 3, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме:

- подати докази реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІКС;

- визначити (уточнити) ціну позову із зазначенням еквіваленту в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову;

- визначити у прохальній частині позовної заяви еквівалент в національній валюті України (гривнях) заявлених до стягнення сум в іноземній валюті;

- надати суду відповідні докази на підтвердження розміру збитків з урахуванням роз`яснень суду, наведених в мотивувальній частині ухвали.

Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк та направити іншим учасникам справи (докази у підтвердження чого надати суду).

3. Суд роз`яснює позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

5. Ухвала підписана 06.04.2026.

6. Копію даної ухвали направити на позивачу.

Суддя Н.Г.Зінченко