Рішення № 13547614, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/39617.01.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Дочірнього підприємства "Медіа Дирекція"

доПредставництва "Т.А.І. Фарма Лімітед"

простягнення 184094,26 грн.

Представники сторін: від позивача Прозоровська Н.В. - представник; від відповідачане з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "Медіа Дирекція" про стягнення з Представництва "Т.А.І. Фарма Лімітед" заборгованості на загальну суму 184094,26 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, судом був зроблений запит до Міністерства закордонних справ України щодо реєстрації компанії "Т.А.І. Фарма Лімітед". Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 31.12.2010 № 51/36-549/1-4910, у Департаменті реєстру та офіційної ліквідації компаній Міністерства економіки, промисловості та туризму Республіки Крим наявна інформація щодо реєстрації компанії "Т.А.І. Фарма Лімітед", а інформація щодо ліквідації компанії відсутня.

Представництво "Т.А.І. Фарма Лімітед", станом на 15.11.2010 значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом від 24.11.2010.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

21.10.2008 між Дочірнім підприємством "Медіа Дирекція", як агентством (позивач) та Представництвом "Т.А.І. Фарма Лімітед" як рекламодавцем (відповідач) укладено договір №21-10/08, відповідно до умов якого рекламодавець доручає, а агентство зобов‘язується надати послуги з організації і проведення рекламних компаній з метою просування продуктів рекламодавця на ринку України й представлення рекламодавця перед громадськістю й окремими групами населення України, а рекламодавець зобов‘язується приймати та оплачувати послуги в строки й на умовах, передбачених даним договором.

21.10.2008 між сторонами підписаний додаток № 1 до договору, відповідно до якого рекламодавець доручає, а агентство зобов‘язується надати послуги з розміщення рекламних матеріалів з умовною назвою "Himalaya Herbals" в друкованих засобах масової інформації, строк рекламної компанії з 03.11.2008 по 31.03.2009.

Згідно з п. 2.1 додатку № 1 до договору, вартість рекламної компанії за даним договором становить, враховуючи винагороду агентства 997334,26 грн. з ПДВ.

Вартість рекламної компанії за даним договором сплачується рекламодавцем за графіком, останній строк –15.03.2009 року (п. 2.2 додатку № 1 до договору).

Відповідно до п. 2.3 додатку № 1 до Договору по закінченні рекламної компанії, передбаченої даним договором, сторони підписують акт прийму –передачі послуг. Рекламодавець зобов‘язується підписати наданий агентством акт прийому –передачі протягом 5 робочих днів з моменту отримання від агентства. У випадку якщо рекламодавець не підписує акт прийому –передачі та не видає письмової мотивованої відмови в зазначений в даному пункті строк, послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими рекламодавцем.

Умовами договору передбачено, що суперечки, у разі їх не врегулювання сторонами, передаються на розгляд до господарського суду відповідно до чинного законодавства України (п. 10.2 Договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 876824,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами від 30.04.2009 на суму 414551,34 грн., від 31.01.2009 на суму 154090,96 грн., від 30.04.2009 на суму 214345,98 грн., від 30.04.2009 на суму 93835,98 грн. Вказані акти відповідачем не підписані. В матеріалах справи наявні докази надіслання на адресу відповідача -16.09.2010 актів здачі –приймання робіт. Відповідач акти не підписав, мотивованої відмови на адресу позивача не надіслав, вартість послуг позивача оплатив частково на суму 692730,00 грн.

Отже, з урахуванням умов договору, наявності факту часткової оплати послуг позивача, а також наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу, на виконання умов договору № 21-10/08 та Додатку № 1 до нього, послуг на загальну суму 876824,26 грн.

Відповідач вартість отриманих послуг у повному обсязі не оплатив, заборгованість становить 184094,26 грн., доказів повної оплати не надав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В додатку № 1 до договору сторонами погоджено останній строк здійснення відповідачем розрахунків з позивачем, а саме до 15.03.2009.

Крім того, позивачем направлялась на адресу відповідача 16.09.2010 претензія з вимогою сплатити заборгованість на загальну суму 184094,26 грн., яка залишена останнім без відповіді та виконання.

Враховуючи вищевикладене, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 184094,26 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Представництва "Т.А.І. Фарма Лімітед" (01011, м. Київ, вул. Басейна/ Крутий узвіз,1/2, код 26604741 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Дочірнього підприємства "Медіа Дирекція" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, бізнес – центр "Capital Hall") заборгованість на загальну суму 184094 (сто вісімдесят чотири тисячі дев‘яносто чотири) грн. 26 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) грн. 95 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти Дата складання повного рішення 21/01/2011