Рішення № 13547360, 25.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/925.01.11 За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сангвінус»

про стягнення заборгованості 22774,18 грн

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

від прокуратури: Чипова О.В. - за посвідченням.

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився.

У судовому засіданні 25.01.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася Прокуратура Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (далі - Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сангвінус» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 22 774,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою, проведеною прокуратурою Шевченківського району м. Києва встановлено, що Відповідачу надане у строкове платне користування нежиле приміщення площею 118,3 кв.м. у будинку № 21/8 по вул. Малопідвальній в м. Києві на підставі договору оренди № 408/1, укладеного 28.12.09 між Позивачем та Відповідачем. Проте взяті на себе зобов'язання щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів Відповідачем не виконані, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 22774,18 грн за період з серпня 2010 року по листопад 2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.10 порушено провадження у справі № 40/9 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.01.11.

Ухвалою суду від 13.01.11 відкладено розгляд справи на 25.01.11 у зв’язку з неявкою сторін та невиконання ними вимог ухвали суду.

У судове засідання, призначене на 25.01.11, представник органу прокуратури з’явився, вимоги ухвали суду виконав у повному обсязі, заявлені позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника органу прокуратури, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

28.12.09 р. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сангвінус»(орендар) укладено договір № 408/1 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі Розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради №240 від 23.12.09 р. зобов’язується передати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення (будівлю, споруду) (надалі – об’єкт оренди) загальною площею 118,3 кв.м, а саме підвал з орендованою площею 118,3 кв. м, згідно поверхового плану приміщення, розміщене за адресою вул. Малопідвальна, 21/8. Мета оренди: S1-118,3 кв.м – під аптеку (1.2 Договору).

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 8.2. договору сторонами встановлено, що договір діє з 28.12.2009 р. по 20.12.2010.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.3.2.1. Договору Орендар зобов’язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно п.2.1 Договору орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Шевченківського району м.Києва, затвердженої рішенням Шевченківської районної у м.Києві ради.

За користування об’єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 4 445,12 грн та ПДВ 889,02 грн всього 5 334,14 грн, далі –згідно невід’ємного додатку до даного договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць (п. 2.2. Договору).

Відповідно до 2.4. Договору орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання договору.

Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.(п.2.5 Договору).

Однак, відповідач в порушення умов Договору не виконав основного обов’язку орендаря, орендну плату за період з серпня 2010 року –по листопад 2010 року включно не сплатив, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем та неоспореного відповідачем розрахунку, становить 22774,18 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 22774,18 грн заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сангвінус» (01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Малопідвальна, 21/8, ідентифікаційний код 35135730) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 26/4, р/р 35427003002508 в УДК м. Києва, МФО 820019 код 21532540) борг по орендним платежам в розмірі 22774,18 грн (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят чотири гривні вісімнадцять копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сангвінус»(01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Малопідвальна, 21/8, ідентифікаційний код 35135730) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, в доход державного бюджету України 227,74 грн (двісті двадцять сім гривень сімдесят чотири копійки) державного мита та 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 25.01.2011р.