Рішення № 13547347, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/21323.11.10 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства «Сігма»

про стягнення 56 513,87 грн.

Суддя Прокопенко Л. В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 предст. (довіреність № б/н від 02.10.2010 р.)

Від позивача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Сігма»про стягнення 56 513,87 гривень основного боргу, 743,87 гривень 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобовязання щодо оплати наданих послуг за договором №5 на надання послуг механізмами від 01 лютого 2010 року.

Ухвалою від 17.09.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 10.11.2010 р.

В судовому засіданні 10.11.2010 р. представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.11.2010 р. не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки в суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 10.11.2010 р. розгляд справи було відкладено на 23.11.2010 року.

В судове засідання 23.11.2010 р. представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.11.2010 року знову не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживання процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомлені про час і місце розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.11.2010 року оголошено повний текст рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2010 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (виконавець, позивач) та Приватним підприємством «Сігма»(замовник, відповідач) був укладений Договір № 5 на надання послуг механізмами (далі Договір), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобовязався за дорученням замовника надати останньому послуги механізмами автовантажник L-34, обєм ковша 3,4, рік випуску 1987, заводський номер 14066, двигун номер 07318, реєстраційний номер НОМЕР_1, а замовник приймати надані послуги та здійснювати за них розрахунок з виконавцем на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуг, які надаються по даному договору, складає 65,00 гривень за один робочий час автовантажника L-34, без урахування ПДВ.

Згідно з пунктом 4.2. Договору здача-приймання послуг по даному Договору оформлюється актом на основі рапорту та іншої документації, що засвідчує фактичні обєми та час робіт механізмів. На основі вищевказаних актів виконавець видає замовнику рахунки на вартість послуг для проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 4.1. Договору сторони узгодили, що оплата по даному Договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом десяти банківських дні з моменту надання рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за період з 01.02.2010 р. по 12.04.2010 р. надав відповідачу послуг на загальну суму 55 770,00 гривень, що засвідчується актами здачі-приймання виконаних робіт за лютий 2010 року на загальну суму 37960,00 гривень, за березень 2010 року на суму 9 360,00 гривень, за квітень 2010 року 8 450,00 гривень. Однак відповідач не розрахувався за надані послуги в повному обсязі, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 55 770,00 гривень.

21 липня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 3 відповідно до якої просив останнього погасити існуючу заборгованість, на доказ чого надано фіскальний чек № 3982 від 21.07.2010 року, опис вкладення у цінний лист та конверт.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем, відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 55 770,00 гривень.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України, встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 55 770,00 гривень.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 743,87 гривень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог в частині сплати 3% річних в сумі 743,87 гривень не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми 3% річних нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 743,87 гривень.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Сігма» (місцезнаходження:03022, м. Київ, Голосіївський район, провулок Жуковського, будинок №15, код ЄДРПОУ 30179160) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 55 770 (пятдесят пять тисяч сімсот сімдесят грн.) 00 коп. основного боргу; 743 (сімсот сорок три грн.) 87 копійок) гривень 3% річних; 565 (пятсот шістдесят пять грн.) 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість грн.) 00 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Прокопенко Л. В.