Рішення № 13547268, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/35920.01.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Ас Буд»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Сурнін А.В. (довіреність № 1544/1ГО від 11.05.2010р.);

від відповідача 1: не з’явились;

від відповідача 2: Джевага М.В. (довіреність від 14.09.2010р.).

В судовому засіданні 20 січня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»(відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Ас Буд»(відповідач-2) заборгованості за кредитним договором № 17/07 від 07 листопада 2007 року в сумі 1378618,64 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 9787308,72 грн., з яких за кредитом - 1342699,97 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 9532897,22 грн., процентів за користування кредитом - 33165,41 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 235467,65 грн., підвищені проценти за користування кредитом –295,54 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 2098,26 грн. та комісії –2457,73 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 16845,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 17/07 від 07 листопада 2007 року належним чином не виконував, зокрема, в передбачений договором строк не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих по ньому процентах, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем. З метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача-1, як позичальника, за кредитним договором № 17/07 від 07 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем-2, як поручителем, було укладено договір поруки № SU-2/17/07 від 30 липня 2009 року. Відповідно до умов договору поруки, відповідач-2 зобов’язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 його зобов’язань, що виникли із кредитного договору № 17/07 від 07 листопада 2007 року в повному обсязі. Відтак, відповідальність відповідачів за зазначеним кредитним договором є солідарною.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання забезпечив частково. Про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачам на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідки з ЄДРПОУ наявні в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 06.09.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.09.2010р.

Ухвалою суду від 21.09.2010р. позов було залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв’язку з тим, що у провадженні Баришевського районного суду Київської області перебуває цивільна справа між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010р. Ухвалу суду від 21.09.2010р. було скасовано та справу № 25/359 повернуто для розгляду спору по суті.

Ухвалою від 06.12.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.12.2010р. Ухвалою від 21.12.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представників відповідачів було відкладено до 20.01.2011р.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2007 року між позивачем (надалі –Банк або Кредитор) та відповідачем-1 (далі по тексту –Позичальник або Боржник) (разом - сторони), був укладений кредитний договір № 17/07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Кредитний договір або Договір), згідно з положень п. п. 1.1, 2.1 якого ), відповідно до п. 1.1 якого Банк, зобов’язався надавати Позичальнику, а відповідач-1 зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії розраховується в базовій валюті незалежно від валюти траншу, що надаватиметься. Валютою траншу можуть бути –швейцарські франки.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Банк взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором виконав належним чином, зокрема, надав Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 1655000,00 швейцарських франків (цифровий код валюти - 756), що підтверджується меморіальним валютним ордером від 07.11.2007р. (копія ордеру в справі).

За умовами Кредитного договору Позичальник зобов’язався у повному обсязі повернути всю суму кредиту не пізніше 07.01.2013р. (п. 1.2.2. Договору).

За користування кредитними коштами, наданим за Кредитними договором, Позичальник сплачує Банку проценти за ставкою: 10 % річних та за користування кредитними коштами/траншем (всією сумою або частиною) понад встановлений Кредитним договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процента ставка/підвищена у розмірі 19 % річних (п. п. 1.3.1., 1.3.2 ).

Протягом дії Договору між сторонами було укладено додаткові угоди до Кредитного договору (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), відповідно до умов яких сторони вносили зміни та доповнення до окремих умов Договору.

Так, додатковою угодою № 3 від 30 липня 2009 року до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), сторони підтвердили, що станом на дату укладання додаткової угоди Позичальник має заборгованість перед Банком в сумі 1353256,77 швейцарських франків (п. 6 угоди).

Крім того, відповідною додатковою угодою сторони погодили:

- що за користування кредитними коштами, Позичальник сплачує Банку проценти за ставкою, розрахованою за формулою «А»= 3 mnth Libor плюс 9,5 % річних та за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений Кредитним договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процента ставка/підвищена у розмірі «Б»= 3 mnth Libor плюс 18, 5 % річних (п. 1.3.2 додаткової угоди № 3);

- що зобов’язання позичальника за Кредитним договором забезпечуються порукою Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Ас Буд»(п. 5 угоди № 3).

12 березня 2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 6 до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), відповідно до умов п. 1 якого сторонами було підтверджено, що заборгованість Позичальника перед Банком за Договором становить –1372 430,63 швейцарських франків. Починаючи з травня 2010 року Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку комісію за обслуговування кредиту в сумі 29492,79 швейцарських франків (п. 6 додаткової угоди № 6).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Позичальник зобов’язаний використовувати кредит на зазначені в Договорі цілі, а також повернути суму кредиту, і сплатити за кредит й інші грошові платежі на вказані Банком рахунки.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Позичальник, належним чином взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором належним чином не виконував, зокрема, в передбачений Договором строк не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих по ньому процентах, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед Банком.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитним договором встановлено, що у випадку порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або термінів плати за кредит строком більш ніж 5 (п’ять) календарних днів, Банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за Кредитним договором (п. 5.5 Договору).

Згідно з п. 11.1 Кредитного договору сторонами було визначено, що у випадку застосування, в тому числі, п. 5.5 Договору та/або настання обставин, що передбачені відповідним пунктом, Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав.

Внаслідок неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань за Договором, Банк, 03.06.2010р. направив на адресу відповідача-1 вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором № 1792 (копія вимоги в справі).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Позичальник, не виконав вимоги Банку та не здійснив погашення заборгованості, зокрема, не погасив існуючу заборгованість за Кредитним договором, у зв'язку з чим у останнього, станом на 18.06.2010р. утворилась заборгованість перед Банком, і становить - 1378618,64 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 9787308,72 грн., з яких за кредитом - 1342699,97 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 9532897,22 грн., процентів за користування кредитом - 33165,41 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 235467,65 грн., підвищені проценти за користування кредитом –295,54 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 2098,26 грн. та комісії –2457,73 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 16845,59 грн. (розрахунок заборгованості Позичальника за Договором міститься в матеріалах справи).

30 липня 2009 року між позивачем та відповідачам-2 було укладено договір поруки № SU-2/17/07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого відповідач-2, як Поручитель, зобов’язався перед позивачем, як Кредитором відповідати за невиконання Позичальником усіх його зобов’язань перед позивачем, що виникли з кредитного договору та усіх додаткових угод до нього.

Протягом дії Договору поруки між сторонами було укладено додаткові угоди до Договору поруки (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), відповідно до умов яких сторони вносили зміни та доповнення до окремих умов Договору поруки.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки у випадку невиконання Позичальником своїх зобов’язань за Кредитним договором Кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов’язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.

Користуючись своїм правом, Банк, внаслідок неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань за Договором, 03.06.2010р. направив на адресу відповідача-2 вимогу № 1793 з вимогою сплати останнім всієї заборгованості Позичальника за Кредитним договором (копія вимоги в справі). При цьому зазначив, що у випадку невиконання Поручителем відповідної вимоги банк буде вимушений стягнути існуючу заборгованість в примусовому порядку.

В частині 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідальність Поручтителя і Боржника є солідарною (п. 1.4 Договору поруки).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором на рахунок позивача від відповідачів не надійшла.

Пунктом 19 Інфрмаційного листа «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № 01-08/369) від 01.07.2010р. чітко зазначано, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вище викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідачів, позовні вимоги про стягнення солідарно з Позичальника та Поручителя на користь Банку заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 18.06.2010р. становить - 1378618,64 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 9787308,72 грн., з яких за кредитом - 1342699,97 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 9532897,22 грн., процентів за користування кредитом - 33165,41 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 235467,65 грн., підвищені проценти за користування кредитом –295,54 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 2098,26 грн. та комісії –2457,73 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 18.06.2010р. становить 16845,59 грн. –є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача 3376,47 швейцарських франків - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»(ідентифікаційний код: 31989792, адреса: 02125, м. Київ, Дніпровський район, проспект Алішера Навої, будинок, 76, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Ас Буд»(ідентифікаційний код: 33107942, адреса: 02152, м. Київ, Дніпровський район, проспект Тичини, будинок, 20, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(ідентифікаційний код: 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) грошові кошти: за кредитом - 1342699,97 швейцарських франків, що за курсом НБУ, станом на 18.06.2010р. становить 9532897,22 грн. (девять мільйонів п’ятсот тридцять дві тисячі вісімсот дев’яносто сім гривень 22 копійки), процентів за користування кредитом - 33165,41 швейцарських франків, що за курсом НБУ, станом на 18.06.2010р. становить 235467,65 грн. (двісті тридцять п’ять тисяч чотириста шістдесят сім гривень 65 копійок), підвищені проценти за користування кредитом –295,54 швейцарських франків, що за курсом НБУ, станом на 18.06.2010р. становить 2098,26 грн. (дві тисячі дев’яносто вісім гривень 26 копійок) та комісії –2457,73 швейцарських франків, що за курсом НБУ, станом на 18.06.2010р. становить 16845,59 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сорок п’ять гривень 59 копійок) та судові витрати: державного мита –3 376,47 швейцарських франків (три тисячі триста сімдесят шість швейцарських франків 47 сантиментів) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 24.01.2011р.