Рішення № 13547258, 11.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/454 11.01.11

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Комунального підприємства “Київпастранс” в особі філії Автобусного парку №8

про стягнення 54 597,99 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача Герус Ю.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства “Київпастранс” в особі філії Автобусного парку № 8 про стягнення 54597,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір суборенди № 90 від 06.11.2003, укладений між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Автобусним парком № 8 КП «Київпастранс», визнано недійсним рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 у справі № 18/398, а тому відповідач повинен повернути позивачу сплачені за вказаним договором кошти.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд застосувати строк позовної давності щодо наслідків недійсності правочину.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

06.11.2003 між Автобусним парком № 8 КП „Київпастранс” (орендар) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (суборендар) укладено договір № 90 суборенди автомобіля, за умовами якого орендар передав, а суборендар прийняв в тимчасове володіння та користування автобус марки „Мерседес Бенц 208”, д.н. НОМЕР_1. Автобус, що орендується знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди № 66 від 27.10.2003, укладеного між орендарем і орендодавцем (п. 1.1, п. 1.2 договору).

Суборендар сплачує орендну плату в розмірі 1350,00 грн. (п. 5.1 договору).

Додатковою угодою від 01.09.2005 в договір № 90 від 06.11.2003 внесено зміни, та п. 5.1 договору викладено в наступній редакції: „суборендар сплачує орендну плату в розмірі 1675,00 грн.”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 у справі № 18/398 задоволено позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, визнано недійсним договір № 90 від 06.11.2003, укладений між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Автобусним парком № 8 КП “Київпастранс”. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 у справі № 18/398 є чинним, сторонами не оскаржувалось.

В ході розгляду справи №18/398 судом встановлено, що укладаючи договір суборенди № 90 відповідач ввів в оману позивача, надавши йому в суборенду транспортний засіб, власником якого є позивач для отримання власного прибутку за рахунок того ж позивача, при цьому змінивши номерний знак автомобіля (реєстраційний талон № НОМЕР_3), а також те, що відсутні будь-які документи, які підтверджують повноваження директора Автобусного парку № 8 на укладення та підписання спірного договору суборенди № 90 від 06.11.2003

В силу положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вищевказані обставини носять преюдиціальний характер і повторного доведення не потребують.

Як свідчать матеріали справи, на виконання Договору № 90 суборенди автомобіля від 06.11.2003, квитанцією до прибуткового касового ордера № 1424 від 25.11.2003 позивач перерахував відповідачу 683,33 грн.; квитанціями № 1248 від 15.12.2003, № 68 від 19.01.2004, № 205 від 18.02.2004, № 331 від 18.03.2004, № 472 від 19.04.2004, № 600 від 17.05.2004, № 600 від 17.06.2004, № 470 від 23.06.2004, № 923 від 23.07.2004, № 1049 від 16.08.2004 - по 1350,00 грн.; квитанцією № 1221 від 20.09.2004 1300,00 грн., квитанцією № 1343 від 22.10.2004 1350,00 грн., квитанцією № 1486 від 30.11.2004 700,00 грн.; квитанціями № 1564 від 01.12.2004, № 35 від 20.01.2005 по 1300,00 грн.; квитанціями № 142 від 22.02.2005, № 223 від 21.03.2005, № 327 від 20.04.2005, № 421 від 20.05.2005, № 569 від 29.06.2005, № 660 від 22.07.2005, № 784 від 25.08.2005 по 1350,00 грн.; квитанціями № 929 від 30.09.2005, № 1013 від 24.10.2005, № 1138 від 29.11.2005 по 1675,00 грн.; квитанцією № 7203 від 22.12.2005 2350,00 грн., квитанціями № 67 від 26.01.2006, № 134 від 27.02.2006, № 243 від 22.03.2006, № 357 від 26.04.2006 по 1675,00 грн.; квитанцією № 464 від 30.05.2006 1368,66 грн.; квитанціями б/н від 31.08.2006 1675,00 грн., № 964 від 29.09.2006 1675, квитанцією б/н від 27.10.2006 1759,00 грн., квитанцією б/н від 21.11.2006 1787,00 грн., квитанцією № 1301 від 22.12.2006 1675,00 грн. та квитанцією до прибуткового касового ордера № 226 від 27.02.2007 позивачем сплачено відповідачу 1000,00 грн., всього на загальну суму 54597,99 грн. Факт отримання грошових коштів від позивача відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, чинного на час укладення договору суборенди №90, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Згідно зі ст. 57 ЦК УРСР угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації. Якщо угода визнана недійсною з однієї з зазначених підстав, то потерпілому повертається другою стороною все одержане нею за угодою, а при неможливості повернення одержаного в натурі - відшкодовується його вартість. Майно, одержане за угодою потерпілим від другої сторони (або належне йому), звертається в доход держави. При неможливості передати майно в доход держави в натурі - стягується його вартість.Крім того, потерпілому відшкодовуються другою стороною понесені ним витрати, втрата або пошкодження його майна.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір № 90 суборенди автомобіля від 06.11.2003 визнано недійсним в судовому порядку, рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 у справі № 18/398, яким вказаний договір визнано недійсним, є чинним, позовні вимоги позивача про повернення коштів, сплачених за вказаним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом не береться до уваги заява відповідача про застосування строку позовної давності, виходячи з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Оскільки договір суборенди автомобіля № 90 від 06.11.2003 визнано недійсним рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 18/398 26.11.2009, підстави вважати, що строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом сплив, відсутні.

У звязку із задоволенням позову судові витрати згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Київпастранс” (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (04208, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 54597 (пятдесят чотири тисячі пятсот девяносто сім) грн. 99 коп., 545 (пятсот сорок пять) грн. 98 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 25.01.2011