Рішення № 13547219, 21.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/135 21.01.11

За позовом Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

До

Третя особа Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Комунальне підприємство “ПЛЕСО”

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя О.Є. Блажівська

Представники сторін:

Від прокуратури: Пилипенко Т.А.

Від позивача не зявився

Від відповідача ОСОБА_4

Від третьої особи не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі по тексту позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(далі по тексту відповідач) про зобовязання відповідача звільнити та повернути самовільно зайняті земельні ділянки площею 35 кв. м. та 25 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 Київський міській раді, привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та споруд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010 р. порушено провадження у справі № 58/135, розгляд справи призначено на 24.11.2010 р.

24.11.2010р. розгляд справи не відбувся, у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010р. розгляд справи призначено на 17.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 14.01.2011 року у звязку з неявкою відповідача, необхідністю витребування нових доказів по справі. Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство “ПЛЕСО”.

14.01.2011 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про відсторонення прокурора від участі у судових засіданнях. Підставою для відсторонення у поданому клопотанні є те, що у судових засіданнях приймає участь помічник прокурора Пилипенко Т. А. (посвідченні № 139 від 20.07.2010 р.), яка не приймала присягу працівника прокуратури. Жодних доказів, що обґрунтовують заявлені припущеня у клопотанні не надано.

14.01.2011 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про визнання доказів не належними. Проте, у прохальній частині клопотання представник відповідача просить: “Визнати акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 734/04 та № 735/04 від 21.06.2010 та Акт № 67 від 28.05.2010, складений КП «Плесо»належними доказами.”

14.01.2011 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 14.01.2011 року представник прокуратури подав клопотання про продовження процесуальних строків розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Представник позивача у судове засідання 14.01.2011 року не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні подав письмовий відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 р. розгляд справи відкладений на 21.01.2011 р.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.01.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

Київський природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі по тексту позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(далі по тексту відповідач) про зобовязання відповідача звільнити та повернути самостійно зайняті земельні ділянки площею 35 кв. м. та 25 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 Київський міській раді, привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та споруд.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без оформлення документів передбачених ст.ст.125, 126 ЗК України використовує спірні земельні ділянкі, вказане порушення зафіксовано в акті обстеження обєкту благоустрою від 01.06.2010 року, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №735/04 від 21.06.2010р. Головного управління земельних ресурсів КМДА, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 734/04 від 21.06.2010р. Головного управління земельних ресурсів КМДА.

Київська міська рада у поясненнях по справі зазначає, що спірна земельна ділянка є складовою частиною земельної ділянки кадастровий код 63:397:013, яка у відповідності до бази даних автоматизованої системи ПК “Кадастр”обліковується за Комунальним підприємством “Плесо” та має право розпоряджатися своїм майном виключно за згодою Київської міської ради. Передача у користування земельної ділянки, розташованої на території о. Гідропарк, зона відпочинку “Передмісна Слобідка”без відповідного рішення Київської міської ради є неправомірною.

Відповідач позов не визнає, оскільки, вищезазначену земельну ділянку самовільно не займала, користується тимчасовою спорудою за адресою АДРЕСА_2”на умовах договору оренди укладеним із Комунальним підприємством “Плесо”.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство “Плесо” підтримує позовні вимоги, у поясненнях по справі доводить до відома, що діючі господарські договори між Відповідачем та Третьою особою відсутні. Кошти на розрахункові рахунки КП “Плесо”від даного субєкта господарювання не надходили.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Основного Закону встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 12 ЗК розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За частиною першою статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Отже, зазначеними нормами матеріального права встановлено, що набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності та передача в оренду таких земельних ділянок здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Представник відповідача зазначає, що земельну ділянку використовує на підставі договору оренди з комунальним підприємством “Плесо”. У відзиві на позовну заяву зазначає, що договір був укладений відповідно до рішення Київської міської ради III сесії VI скликання від 22.01.2009 р. №38/1093 "Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві". Проте договору відповідачем, який укладений з комунальним підприємством “Плесо” суду не надано.

Представник Київської міської ради у поясненнях по справі зазначає, що Комунальне підприємство «Плесо»має право розпоряджатися своїм майном виключно за згодою Київської міської ради. Передача у користування земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_2»без відповідного рішення Київської міської ради є неправомірною.

Таким чином, відповідач без жодних правовстановлюючих документів використовує цю земельну ділянку.

Відповідно ст. 79 ЗК України, земельна ділянка частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Відповідач жодних доказів, які дають йому право на використання земельної ділянки площею 35 кв. м. та 25 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 не надав.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача та стягуються з нього в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (04111, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) звільнити земельні ділянки площею 35 кв. м. та 25 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 та передати вказані земельні ділянки Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) у первісному стані.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04111, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текс рішення складено: 26.01.2011 р.