Рішення № 13547200, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/51820.01.11 За позовом Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхолдинг"

про стягнення заборгованості в розмірі 1 103 422,22 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Марчук О.Л. - за довіреністю № 1003 від 01.12.10 р.

від відповідача: не з’явився.

У судовому засіданні 20.01.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхолдинг"про стягнення заборгованості в розмірі 1 103 422,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 23.12.05 р. між Державним підприємством "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будхолдинг" (Виконавець) було укладено договір № 3/12 по влаштуванню риштувань на загальну суму 2 964 000 грн. Відповідно до умов п.2.2 Додаткової угоди до Договору Замовник оплатив Виконавцеві повну суму Договору на умовах стовідсоткової попередньої оплати. Факт переведення коштів на рахунок Виконавця підтверджується банківською випискою БВ-000032 від 26.12.05 р. Після часткового виконання Виконавцем своїх зобов'язань перед Замовником на загальну суму 1 443 804,32 грн між Сторонами було укладено Додаткову угоду №2 від 24.09.07 р., відповідно до п. 2.1 якої Замовник зобов'язувався самостійно виконати роботи по влаштуванню риштувань, а Виконавець, в свою чергу, передати елементи риштувань Замовнику. Відповідно до специфікації на поставку будівельних риштувань від 24.09.07 р. загальна вартість переданих риштувань складала 468 828,19 грн. Станом на 24.09.07 р. сума грошового зобов'язання Виконавця перед Замовником складала 1 051 367,49 грн. Позивач зазначає, що впродовж 2007-2008 р.р. Виконавцем було частково повернуто кошти - 322 000 грн.

Проте, з 15.05.08 р. по момент звернення з позовом невиплаченою залишається грошова сума у розмірі 729 367,49 грн. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 103 422,22 грн, з них 729 367,49 грн - сума несплаченої частини боргу, 133 474,25 грн - сума пені, 51 055,72 грн - сума штрафу, 189 524,76 грн - сума процентів за користування грошовими коштами.

Ухвалою суду від 17.11.10 порушено провадження у справі №40/518 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.12.10.

У судове засідання, призначене на 14.12.10, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України суд відкладав розгляд справи на 13.01.11 у зв’язку з :неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 13.01.11 представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні оголошено перерву до 20.01.11 у зв’язку з витребуванням у позивача додаткових доказів по справі.

У судове засідання 20.01.11 представник позивача з’явився, надав документи для доручення до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 20.01.11 не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/518 від 17.11.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

23.12.05 між Державним підприємством „Мистецький арсенал” (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Будхолдинг” (виконавець) був укладений договір № 3/12 та додаткова угода № 1 до договору № 3/12 від 23.12.05.

Відповідно до п.1.1 договору № 3\12 в редакції додаткової угоди №1 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання по влаштуванню риштувань за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 30.

Відповідно до п.1.3 договору прийняття роботи здійснюється по акту приймання-передачі.

Відповідно до п.2.1 договору № 3\12 в редакції додаткової угоди №1 сторони погоджуються, що вартість робіт оцінюється з розрахунку 13000кв.м. * 228,00 грн., всього 2964000 грн. 00 коп., без ПДВ.

Пунктом 2.2 договору № 3\12 в редакції додаткової угоди №1 погодили, що замовник сплачує виконавцеві ціну в розмірі 2964000 грн. 00 коп. на умовах 100% передоплати.

На виконання п.2.2 Додаткової угоди № 1 до Договору позивач сплатив на рахунок відповідача 2 964 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 26.12.05 р.

28.04.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 3\12 від 23.12.05, відповідно до якої вони внесли зміни до п.2.1 договору, виклавши його в наступній редакції: „За виконані роботи замовник сплачує виконавцеві її ціну згідно виставленого виконавцем рахунку в розмірі 2 832 132,00 грн. без ПДВ.”

Після часткового виконання відповідачем своїх зобов’язань перед замовником на загальну суму 1 443 804,32 грн, 24.09.07 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 3/12 від 23.12.05, відповідно до якої у преамбулі договору визначено замовником державне підприємство „Культурно-мистецький та музейний комплекс „Мистецький арсенал”, а також передбачено, що з моменту підписання цієї додаткової угоди замовник самостійно виконує роботи по влаштуванню риштувань, а виконавець передає елементи риштувань по номенклатурі згідно специфікації (Додаток 1).

Відповідно до специфікації на поставку риштувань будівельних, що є додатком № 1 до додаткової угоди № 2 від 24.09.07 загальна вартість переданих відповідачем позивачу будівельних риштувань складає 468828,19 грн., факт передачі будівельних риштувань позивачем не заперечується.

Крім того, за твердженням позивача протягом 2007-2008 років відповідачем було частково повернуто грошові кошти на загальну суму 322 000,00 грн, таким чином станом на момент вирішення спору відповідачем не повернуто позивачу 729 367 грн 49 коп. (2 964 000,00 грн – 1 443 804,32 грн – 468 828,19 грн – 322 000,00 грн = 729 367,49 грн) сплаченого авансу.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

10.12.08 та 23.04.09 позивач направив відповідачу претензії за № 1277 та № 420 відповідно, в яких вимагав повернути суму передоплати за договором № 3/12 від 23.12.05 та сплатити штрафні санкції в найкоротший строк.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором № 3/12 від 23.12.2005 року у відповідача перед позивачем в сумі 729 367,49 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.1 договору № 3/12 від 23.12.2005 року передбачено, що у випадку порушення зобов’язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п.3.2 договору).

Позивач просить стягнути з відповідача 133 474,25 грн пені нарахованої за період з 15.05.08 по 28.09.10 в розмірі 0,1 % відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а також штраф за прострочення понад 30 днів в розмірі 7% від суми заборгованості, що складає 51 055,72 грн.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 53 Листа Вищого господарського суду від 07.04.2008, № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" визначено, що відповідно до частини другої статті 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" за своєю організаційно-правовою формою є державним підприємством, засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного управління справами, є закладом культури відповідно до Постанови КМУ від 16.11.01 № 1557, включене до Переліку закладів мистецтва, видатки на утримання яких здійснюються з державного бюджету. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач належить до державного сектора економіки, а отже при порушенні зобов’язань за договором № 3/12 від 23.12.2005 року до винної сторони мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені ч.2 ст. 231 ГК України.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Враховуючи, що судом встановлено порушення відповідачем строки виконання зобов'язання за договором № 3/12 від 23.12.2005 року, беручи до уваги наведені норми законодавства та умови укладеного договору, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, що складає 51 055,72 грн.

Суд погоджується з сумою нарахованої пені, яка за розрахунком позивача складає 133 474,25 грн, зазначаючи при цьому, що позивачем невірно визначено період нараховування пені. За розрахунком позивача, що доданий до позовної заяви, пеня нараховується за період з 15.05.08 по 28.09.10, тоді як початок перебігу прострочення починається з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, тобто з 18.12.08.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню в розмірі 133 474,25 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути суму процентів за користування грошовими коштами за період з 11.10.07 по 22.07.10 в розмірі 189 524,76 грн, обґрунтовуючи вказану вимогу ч. 6 ст. 231 ГК України: штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки до відповідача вже застосовано господарські санкції у вигляді штрафу та пені передбачені ч. 2 ст. 231 ГК України.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Будхолдинг” (02099 м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 32958236) на користь Державного підприємства „Національний культурно-мистецький та музейний комплекс „Мистецький арсенал” (01010 м. Київ, вул. Івана Мазепи, 28-30, код ЄДРПОУ 33403498) 729 367 (сімсот двадцять дев’ять тисяч триста шістдесят сім) грн 49 коп. - основного боргу, 133 474 (сто тридцять три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн 25 коп. - пені, 51 055 (п’ятдесят одна тисяча п’ятдесят п’ять) грн 72 коп. - штрафу, 913 (дев’ятсот тринадцять) грн 90 коп. - витрат по сплаті державного мита та 195 (сто дев’яноста п’ять) грн 88 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних про стягнення 189 524,76 грн відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 25.01.2011р.