Ухвала суду № 135470066, 07.04.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2771/25

Номер провадження 2-ві/585/2/26

У Х В А Л А

07 квітня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Цвєлодуб Г.О., за участю секретаря Салій О.І., розглянувши у судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульги В.О. від участі у цивільній справі №585/2771/25 (2/585/1035/26) за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, -

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2026 року до суду надійшла заява про відвід судді Шульги В.О. від участі у цивільній справі №585/2771/25 (2/585/1035/26) за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури.

Заява мотивована тим, що ухвалою судді Шульги В.О. від 23 липня 2025 року справу №585/2771/25 (2/585/1035/26) було ухвалено направити за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва. Вказана ухвала була скасована в апеляційному порядку. Наведене дає йому підстави стверджувати, що упереджене і необ`єктивне ставлення судді проявляється в його справі, яка за надуманих причин не розглядається з літа минулого року, обставини справи стали відомі широкому коло осіб, з документу позивача робились копії, існування яких є безумовним підтвердженням незаконності дій як самого судді, так і його секретарів та помічників. Крім того, за цей час обставини справи змінились настільки, що умисні дії судді ОСОБА_2 слід розглядати як злочин у попередній змові з іншими особами. Отже, такий стан справ дає підстави сумніватись в об`єктивності та неупередженості судді Шульги В.О., а точніше виключає можливість його участі у цій справі. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 39, ст. 40, ст. 41 ЦПК України просив відвід задовольнити та передати справу на розгляд іншому судді.

Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульги В.О. від 06.04.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шульги В.О. від участі у цивільній справі №585/2771/25 (2/585/1035/26) за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, визнано необґрунтованою, передано в канцелярію суду для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року визначено головуючого суддю Цвєлодуб Г.О.

06.04.2026 матеріали заяви про відвід передано безпосередньо судді Цвєлодуб Г.О. у порядку ст.40 ЦПК України.

Згідно з ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Перевіривши подану заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому за ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання, а після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ст. 6 ЦПК України, суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 3 Кодексу учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

При цьому, вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.

Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40 / 32 та 40 / 146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № ( 94 ) 12 та від 17 листопада 2010 року № CM / Rec ( 2010 ), вимагають від держав - учасниць вжиття всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

У перелічених міжнародних документах констатується, що незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя.

Незалежність суддів є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, що забезпечується, крім іншого, забороною будь - якого впливу на суддів, захистом їх професійних інтересів. Заборона впливу на суддів у будь - який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді ( Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 19 - рп / 2004). Законом України " Про судоустрій і статус суддів " визначено умови виконання професійних обов"язків суддів та правові засоби за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності суддів та незалежності суддів. Зокрема статтею 6 Закону України встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь - який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб, з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, закликів до невиконання судових рішень.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Шульги В.О. від участі у цивільній справі №585/2771/25 (2/585/1035/26) є немотивованою та необґрунтованою, оскільки не містить належних доказів щодо упередженості судді при розгляді даної цивільної справи.

Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалою судді Шульги В.О. від 23 липня 2025 року справу №585/2771/25 (2/585/1035/26) було ухвалено направити за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

Постановою Сумського апеляційного суду від 26 березня 2026 року вказану ухвалу скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суддею Сумського апеляційного суду Собина О.І. від 26 березня 2026 року в окремій думці вказано, що ухвала місцевого суду щодо направлення позовної заяви ОСОБА_1 за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва є законною та обґрунтованою, а постанова колегії суддів апеляційного суду про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 і її скасування не ґрунтується на законі і є помилковою.

Підставою для відводу судді, на переконання ОСОБА_1 , є упереджене і необ`єктивне ставлення судді в його справі, яка за надуманих причин не розглядається з літа минулого року, обставини справи стали відомі широкому коло осіб, з документу позивача робились копії, існування яких є безумовним підтвердженням незаконності дій як самого судді, так і його секретарів та помічників.

Поряд з цим, ні в матеріалах цивільної справи, ні в поданій заяві про відвід, Тарасенком А.В. не долучено жодних доказів.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) з посиланням на свою усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів та доводів заяви про відвід не вбачається.

При цьому, суд зазначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В ході розгляду заяви, викладені заявником обставини, на переконання суду, не доводять наявності підстав сумніватися в безсторонності чи упередженості головуючого по справі судді. Суд приходить до висновку, що доводи заявника щодо наявності обставин для відводу головуючого по справі судді Шульги В.О., не знайшли свого підтвердження, оскільки будь-яких доказів щодо заінтересованості судді у розгляді даної справи з боку заявника, як і існування упередженості до сторони позивача, не зазначено та не надано.

Переконливих доказів на підтвердження власних доводів заявником не подано, а зазначені ним доводи свідчать про незгоду заявника із окремим процесуальним рішенням в межах справи, а також виконання суддею обов`язку, покладеного на нього пунктом 9 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого по справі судді при вирішенні даної цивільної справи.

Суд вважає, що доводи заявника в частині упередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ`єктивність або упередженість головуючого судді. Незгода позивача із прийнятим судом процесуальним рішенням у цій цивільній справі, не може слугувати достатньою підставою для усунення судді від розгляду даної цивільної справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших підстав передбачених ч.1 ст. 36 ЦПК України не зазначено. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

За таких обставин, достатніх підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді Шульги В.О. суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульги В.О. від участі у цивільній справі №585/2771/25 (2/585/1035/26) за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Роменського міськрайонного суду Г. О. Цвєлодуб