Рішення № 13546946, 18.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/28418.01.11

За позовом Ред Булл ГмбХ (Red Bull GmbH)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти»

2) Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України

про визнання недійсним свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг «RED BLUE beverages»

Судді Гумега О.В.

Мандриченко О. В.

Прокопенко Л. В.

Представники:

Від позивача: не з’явилися

Від відповідача-1: Гордилюк В.М. (довіреність № б/н від 31.12.2010р.)

Від відповідача-2: не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чаросвіт»(відповідач-1) та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач-2) про визнання недійсним свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»на ім’я відповідача-1 щодо усіх товарів, вказаних у свідоцтві.

Позивач просить суд заборонити відповідачу-1 використовувати позначення вказаного знака щодо усіх товарів, вказаних у свідоцтві, включаючи використання на підставі усних та письмових ліцензійних договорів.

Позивач також просить суд зобов’язати відповідача-2 вилучити з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг свідоцтво України № 70490 від 15.12.2006р. і повідомити про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

07.08.2007р. позивач через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову, в якій просить з метою забезпечення позовних вимог, відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, до вирішення справи по суті заборонити відповідачу-1 передавати будь-якій особі (особам) право власності на свідоцтво України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»та надавати будь-якій особі (особам) дозвіл на використання свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»на підставі ліцензійного договору, а також заборонити відповідачу-2 до вирішення справи по суті приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages», вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages», здійснювати публікацію відомостей щодо свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages» в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 на підставі поданої відповідачем-1 заявки № m 2005 07245 від 04.07.2005р. зареєстровано знак D BLUE beverages»для товарів 30, 32 та 33 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), видано відповідне свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 70490 від 15.12.2006р. на ім’я відповідача-1 та здійснена публікація відомостей про видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 70490 від 15.12.2006р. в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 12 за 2006 рік, однак на дату подання відповідачем-1 заявки на реєстрацію знака BLUE beverages»в Україні вже було надано охорону знакам позивача для тих самих товарів МКТП та споріднених з ними, а саме: словесному знаку BULL»за міжнародною реєстрацією № 641378 для товарів 30, 32 та 33 класів МКТП, словесному знаку BULL»за міжнародною реєстрацією № 708694 для товарів 30, 32 та 33 класів МКТП, комбінованому знаку Bull»за міжнародною реєстрацією № 791989 для товарів 30, 32 та 33 класів МКТП, словесному знаку BULL»за міжнародною реєстрацією № 883431 для товарів 30, 32 та 33 класів МКТП, комбінованому знаку Bull»за міжнародною реєстрацією № 612320 для товарів 32 та 33 класів МКТП, комбінованому знаку Bull ENERGY DRINK»за міжнародною реєстрацією № 789927 для товарів 32 класу МКТП, комбінованому знаку Bull ENERGY DRINK»за міжнародною реєстрацією № 871248 для товарів 32 класу МКТП.

Позивачем зазначено, що ним використовуються знаки для товарів і послуг позивача за міжнародними реєстраціями № 883431 від 13.05.2005р. на словесний знак BULL»та № 789927 від 06.06.2002р. на комбінований знак Bull ENERGY DRINK».

Позивач стверджує, що зареєстроване відповідачем-2 на ім’я відповідача-1 позначення знака BLUE beverages»є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, оскільки воно може породжувати у споживача асоціації, пов’язані з позивачем, як виробником товарів під знаками BULL»або іншими знаками, до складу яких входить словесний елемент BULL», які насправді не відповідають дійсності.

Крім того, позивач зазначає, що зареєстроване відповідачем-2 на ім’я відповідача-1 позначення BLUE beverages»є схожим настільки, що його можна сплутати зі словесним знаком BULL»та з комбінованим знаком Bull ENERGY DRINK», зареєстрованими на ім’я позивача.

В обґрунтування своїх вимог щодо схожості зареєстрованих на ім’я позивача словесних та комбінованих знаків за міжнародними реєстраціями № 883431 від 13.05.2005р. та № 789927 від 06.06.2002р., чинних в Україні та зареєстрованих для товарів 30, 32, 33 класів МКТП, та знаку «RED BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. для товарів 30, 32, 33 класів МКТП, зареєстрованого на ім’я відповідача-1, позивач вказує на їх графічну, фонетичну та семантичну схожість або навіть ідентичність.

Позивач стверджує, що оскільки чинні знаки позивача мають охорону для товарів 30, 32, 33 класів МКТП, для яких зареєстрований і знак BLUE beverages», спорідненість товарів, щодо яких надана охорона як знакам позивача, так і оспорюваному знаку відповідача-1, не викликає сумнівів.

Позивач зазначає, що шляхом видачі відповідачем-2 свідоцтва України № 70490 на знак BLUE beverages»на ім’я відповідача-1 були порушені виключні майнові права інтелектуальної власності позивача, а саме: позивача було позбавлено виключного права забороняти або дозволяти відповідачу-1 використання позначення знака за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р., схожого з раніше зареєстрованими знаками позивача за міжнародними реєстраціями № 883431 від 13.05.2005р. та № 789927 від 06.06.2002р., а відповідач-1 вчиняє без згоди позивача дії, що потребують його згоди –використовує або готується до використання оспорюваного знака за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р.

Позивач вважає, що свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 70490 підлягає визнанню недійсним у відношенні всіх товарів, вказаних у свідоцтві, оскільки позначення знака BLUE beverages»за свідоцтвом № 70490 є таким, що не відповідає умовам наданням правової охорони, тобто на нього поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені ч. 2 та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2007р. (суддя Палій В.В.) порушено провадження у справі № 20/284, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 21.08.2007р. о 14:30.

В судовому засіданні 21.08.2007р. представник відповідача-2 надав відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що за результатами проведення експертизи заявки, поданої відповідачем-1 на реєстрацію знаку для товарів і послуг BLUE beverages», відповідачем-2 було встановлено, що заявлене відповідачем-1 позначення відповідає умовам надання правової охорони та на нього не поширюються підстави для відмови в її наданні відносно усього заявленого переліку товарів і послуг, у зв’язку з чим відповідачем-2 було прийняте рішення про реєстрацію знака ED BLUE beverages»та видано свідоцтво України № 70490 на ім’я відповідача-1 для товарів 30, 32, та 33 класів МКТП.

Представник позивача надав письмові пояснення по справі та подав клопотання про призначення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, в якому зазначив перелік питань, які вважає за доцільне поставити на вирішення експерта та просив суд доручити проведення експертизи Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. Розгляд клопотання позивача про призначення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності перенесено судом на наступне судове засідання.

В судовому засіданні 21.08.2007р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 30.08.2007р. о 16:00, сторонам було запропоновано надати господарському суду перелік питань, які мають бути роз‘яснені судовим експертом, та визначити експертну установу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2007р., відповідно до ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про забезпечення позову судом задоволено, з метою забезпечення позову до закінчення розгляду спору по суті:

заборонено відповідачу-1 передавати будь-якій особі (особам) право власності на свідоцтво України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»та надавати будь-якій особі (особам) дозвіл на використання свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»на підставі ліцензійного договору;

заборонено відповідачу-2 приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages», вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг «RED BLUE beverages», здійснювати публікацію відомостей щодо свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»в офіційному бюлетені «Промислова власність».

В судовому засіданні 30.08.2007р. представник позивача подав письмові пояснення на відзив відповідача-2 та клопотання, в якому просив доручити проведення судової експертизи одному із експертів у галузі інтелектуальної власності, які перелічені у клопотанні.

Представник відповідача-1 подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому запропонував перелік питань на вирішення судових експертів та просив доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз або Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2007р. у справі № 20/284 призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Провадження у справі № 20/284 зупинено до закінчення проведення судової експертизи. На вирішення експерта поставлені наступні питання:

1) чи є знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. схожим із знаком для товарів і послуг BULL»за міжнародною реєстрацією № 883431 від 13.05.2005р. настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака?

2) чи є знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. схожим із знаком для товарів і послуг BULL energy drink»за міжнародною реєстрацією № 789927 від 06.06.2002р. настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака?

3) чи є товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. такими самими чи спорідненими з товарами, щодо яких діють міжнародні реєстрації № 883431 від 13.05.2005р. та № 789927 від 06.06.2002р.?

03.03.2008р. через канцелярію суду Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності були повернуті матеріали справи № 20/284 разом з висновком № 69/07 судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності від 14.02.2008р. Експертиза проведена Сержановою Тетяною Володимирівною – завідуючою лабораторією авторського права Науково –дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін’юсту України.

Експертом надані наступні висновки:

1. Товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р., є ідентичними, тобто такими самими, щодо яких діє міжнародна реєстрація № 883431 від 13.05.2005р. Товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р., є такими самими відносно 32 класу МКТП № 789927 від 06.06.2002р.

2. Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. є схожим із знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 883431 від 13.05.2005р. настільки, що можна сплутати та ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака.

3. Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. є схожим із знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 789927 від 06.06.2002р. настільки, що його можна сплутати та ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2008р., відповідно до ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі № 20/284 у зв’язку із закінченням проведення судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності, розгляд справи призначено на 19.03.2008р. о 10:00.

Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання, призначене на 19.03.2008р., не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи повідомлені в установленому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2008р., відповідно до ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.04.2008р. о 10:40.

Відповідач-1 в судове засідання, призначене на 02.04.2008р., не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.03.2008р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку.

В судовому засіданні 02.04.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2008р., відповідно до ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.04.2008р. о 09:15.

Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання, призначене на 19.03.2008р., не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи повідомлені в установленому порядку.

В судовому засіданні 15.04.2008р. представник ТОВ «Нові Продукти»подав клопотання про заміну відповідача-1 по справі його правонаступником - ТОВ «Нові Продукти»у зв’язку з реорганізацією відповідача-1 шляхом приєднання до ТОВ «Нові Продукти».

Відповідно до п. 1.2. статуту ТОВ «Нові Продукти», товариство є правонаступником щодо майна, прав та обов’язків ТОВ «Чаросвіт» в результаті реорганізації шляхом приєднання до товариства на підставі спільного протоколу зборів учасників ТОВ «Чаросвіт»та ТОВ «Нові Продукти»від 19.01.2007р. та передавального акту від 06.07.2007р.

Клопотання відповідача-1 про заміну сторони по справі внаслідок правонаступництва судом задоволено.

В судовому засіданні 15.04.2008р. представник ТОВ «Нові Продукти»подав клопотання про призначення у справі № 20/284 повторної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, в якому просив проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення експертизи поставити ті ж питання, які були поставлені на вирішення первинної експертизи. Клопотання обґрунтовано тим, що висновки проведеної у справі експертизи є неповними, необ’єктивними, необґрунтованими, а експертне дослідження проведено з численними порушеннями норм матеріального права. Розгляд клопотання ТОВ «Нові Продукти»про призначення повторної судової експертизи перенесено судом на наступне судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2008р., відповідно до ст.ст. 25, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, здійснено заміну відповідача-1 –Товариства з обмеженою відповідальністю «Чаросвіт»його правонаступником –Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти»(ідентифікаційний код 33234957), розгляд справи відкладено на 14.05.2008р. о 10:00.

23.04.2008р. представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи судом задоволено.

В судовому засіданні 14.05.2008р. представник позивача подав письмові пояснення на клопотання відповідача-1 про призначення повторної експертизи, в яких просив суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача-1 про призначення повторної експертизи.

Представник відповідача-1 подав клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Клопотання відповідача-1 судом задоволено.

В судовому засіданні 14.05.2008р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 22.05.2008р. о 10:30.

22.05.2008р. судове засідання не відбулося, оскільки до початку судового засідання 22.05.2008р. відповідач-1 через канцелярію суду подав клопотання про колегіальний розгляд справи № 20/284 у складі трьох суддів.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 23.05.2008р., відповідно до ст.ст. 4-6, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій України», клопотання відповідача-1 про призначення колегіального розгляду справи № 20/284 задоволено, призначено колегіальний розгляд справи у складі колегії суддів: Палій В.В. (головуючий), суддів Мандриченко О.В., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2008р., відповідно до ст.ст. 4-6, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 25.06.2008р. о 12:00.

Відповідач-2 в судове засідання, призначене на 25.06.2008р., не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку.

В судовому засіданні 25.06.2008р. оголошувалася перерва до 02.07.2008р. о 10:00.

В судовому засіданні 02.07.2008р. оголошувалася перерва до 02.07.2008р. о 17:00.

02.07.2008р. відповідач-1 через канцелярію суду подав клопотання про відвід від розгляду справи № 20/284 головуючого колегії суддів Палія В.В.

03.07.2008р. суддею Палієм В.В. була подана заступнику Голови Господарського суду м. Києва заява про виведення його зі складу колегії, яка здійснює розгляд справи № 20/284, та передачу справи для розгляду у іншому складі суду у зв’язку з перебуванням судді Палія В.В. у щорічній відпустці з 07.07.2008р. по 08.08.2008р.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 04.07.2008р., відповідно до ст.ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про відвід судді Палія В.В. залишено без задоволення, розгляд справи доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя Усатенко І.В., судді Мандриченко О.В. та Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2008р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, справа прийнята до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 21.07.2008р. о 15:30.

21.07.2008р. судове засідання не відбулося, справа № 20/284 знята зі складу справ, призначених до слухання, у зв’язку з хворобою судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2008р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 11.09.2008р. о 15:45.

В судовому засіданні 11.09.2008р. представник відповідача-1 подав повторне клопотання про призначення повторної експертизи у справі № 20/284, в якому просив проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення експертизи, поставити ті ж питання, які були поставлені на вирішення первинної експертизи.

Представник позивача проти заявленого відповідачем-1 клопотання про призначення повторної судової експертизи заперечував.

В судовому засіданні 11.09.2008р. оголошувалася перерва до 18.09.2008р. о 14:50.

Відповідач-2 в судове засідання, призначене на 18.09.2008р., не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2008р., відповідно до ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 25.09.2008р. о 15:45, зобов’язано сторони надати обгрунтований перелік питань для постановлення їх судовому експерту відповідно до ст 31 Господарського процесуального кодексу України.

В ході судового розгляду представники позивача та відповідача-2 подали клопотання про про виклик експерта для надання роз’яснень щодо висновку у справі № 20/284 та надали перелік питань експерту.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2008р., відповідно до ст.ст. 42, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.11.2008р. о 12:00, в судове засідання для дачі письмових роз’яснень щодо висновку судової експертизи № 69/07 від 14.02.2008р. викликано судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Сержанову Тетяну Володимирівну. Експерту поставлені питання, надані відповідачем-2, а саме:

1) Які однакові характерні для знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 70490, знаку товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 789927, знаку товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 883431 основні ознаки мають товари 32 класу МКТП, для яких зареєстровані знаки за свідоцтвом України № 70490 та за міжнародною реєстрацією № 883431?

2) Які самостійні значення має семантичний та графічний критерій при вирішенні питання щодо схожості або несхожості знаків за свідоцтвом України № 70490 та за міжнародною реєстрацією № 883431? Який з цих критеріїв (семантичний чи графічний) є вирішальним при дослідженні зазначеного питання?

3) Яке значення має дослідження елементів, що не відносяться до обсягу самостійної правової охорони знака за свідоцтвом України № 70490 (елемент everages») та знака за міжнародною реєстрацією № 883431 (елемент drinks»)?

Відповідач-2 в судове засідання, призначене на 06.11.2008р., не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку.

В судове засідання, призначене на 06.11.2008р., експерт Сержанова Т.В. не з’явилась.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2008р., відповідно до ст.ст. 42, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.11.2008р. о 14:00, в судове засідання для дачі письмових роз’яснень щодо висновку судової експертизи № 69/07 від 14.02.2008р. викликано судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Сержанову Тетяну Володимирівну, експерту поставлені питання, надані відповідачем-2.

17.11.2008р. позивач через канцелярію суду подав клопотання про надіслання ухвали суду експерту за адресою: вул. Борщагівська, 154, оф. 421, м. Київ-03056, оскільки останній змінив місце роботи. Клопотання позивача судом задоволено.

20.11.2008р. судове засідання не відбулося, справа № 20/284 знята зі складу справ, призначених до слухання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2008р., відповідно до ст.ст. 42, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 18.12.2008р. об 11:30, в судове засідання для дачі письмових роз’яснень щодо висновку судової експертизи № 69/07 від 14.02.2008р. викликано судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Сержанову Тетяну Володимирівну, експерту поставлені питання, надані відповідачем-2.

17.12.2008р. через канцелярію суду отримано повідомлення про неможливість з’явлення експерта Сержанової Т.В. у судове засідання, призначене на 18.12.2008р. об 11:30, та письмові пояснення щодо висновку № 69/07 від 14.02.2008р., згідно з якими:

- На питання суду «2. Які самостійні значення має семантичний та графічний критерій при вирішенні питання щодо схожості або несхожості знаків за свідоцтвом України № 70490 та за міжнародною реєстрацією № 883431? Який з цих критеріїв (семантичний чи графічний) є вирішальним при дослідженні зазначеного питання?», експертом надано наступні пояснення:

«У зв’язку з відсутністю методики проведення судових експертиз знаків для товарів і послуг Міністерства юстиції, експерти користуються загальними принципами, викладеними у Правилах складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг. У тому числі, при порівнянні словесних позначень використовуються п. 4.3.26 цих Правил:

«При встановленні схожості словесних позначень враховуються їх звукова (фонетична), графічна (візуальна), смислова (семантична) схожість».

При дослідженні і порівнянні словесних та комбінованих знаків мають однакове значення всі критерії, а саме фонетика, семантика та графіка. Хоча семантика не завжди має місце. Це трапляється у разі наявності фантазійного (вигаданого знака). У знаках словесних чи комбінованих (графічно - словесних) у першу чергу досліджується фонетика знаку у тому числі і тому, що велике значення має слухове сприйняття знаку при сповіщенні, при звуковому використанні, наприклад, у рекламі».

- На питання суду «3. Яке значення має дослідження елементів, що не відносяться до обсягу самостійної правової охорони знака за свідоцтвом України № 40760 (елемент erages») та знака за міжнародною реєстрацією № 883431 (елемент drinks»)?», експерт надала наступну відповідь:

«При порівнянні комбінованих знаків для товарів і послуг з метою встановлення їх тотожності або схожості використовується загальний підхід, визначений правилами в п. 4.3.2.8:

«Комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, що перевіряються як елементи».

При порівнянні комбінованих знаків для товарів і послуг, вони порівнюються спочатку в цілому. Після порівняння знаків в цілому можливе порівняння окремих елементів знаків, що впливають на створення загального зорового враження знака.

Елемент »та елемент drinks»не є домінуючими у знаках, що порівнюються, але вони приймають участь у створенні загального зорового враження, що має комбінований знак. Тому вони і досліджувались окремо, додатково до основних елементів».

- На питання суду «1. Які однакові характерні для знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 70490, знаку товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 789927, знаку товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 883431 основні ознаки мають товари 32 класу МКТП, для яких зареєстровані знаки за свідоцтвом України № 70490 та за міжнародною реєстрацією № 883431?», експерт надала відповідь:

«Основні ознаки товарів 32 класу МКТП можна визначити у назві цього класу, а саме: «Пиво; мінеральні і газовані води та інші безалкогольні напої; фруктові напої і фруктові соки; сиропи та інші складники для готування напоїв».

Виявлення основних ознак товарів 32 класу МКТП не є предметом дослідження і не відноситься до компетенції експерта. Тим більше, що знак за свідоцтвом України № 70490 зареєстровано для всіх товарів 32 класу МКТП».

Відповідач-1 в судове засідання, призначене на 18.12.2008р., не з’явився, 17.12.2008р. через канцелярію суду подав клопотання про розгляд клопотання відповідача-1 від 11.09.2008р. про призначення повторної судової експертизи по справі за відсутності представника відповідача-1 у зв’язку з перебуванням його у відрядженні та неможливістю з’явлення у судове засідання, призначене на 18.12.2008р. об 11:30. Клопотання відповідача-1 судом задоволено.

Відповідач-2 в судове засідання, призначене на 18.12.2008р., не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2008р., відповідно до ст.ст. 42, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача-1 про призначення повторної експертизи судом задоволено, призначено повторну судову експертизу об’єктів права інтелектуальної власності у справі № 20/284, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, та зупинено провадження у справі № 20/284 до закінчення проведення судової експертизи. На вирішення експерта поставлені наступні питання:

1) чи є знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. схожим із знаком для товарів і послуг BULL»за міжнародною реєстрацією № 883431 від 13.05.2005р. настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака?

2) чи є знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. схожим із знаком для товарів і послуг BULL energy drink»за міжнародною реєстрацією № 789927 від 06.06.2002р. настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака?

3) чи є товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. такими самими чи спорідненими з товарами, щодо яких діють міжнародні реєстрації № 883431 від 13.05.2005р. та № 789927 від 06.06.2002р.?

09.09.2009р. через відділ діловодства суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз були повернуті матеріали справи № 20/284 разом з висновком № 816 повторної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 30.07.2009р.

Експертом надані наступні висновки:

1. Товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака для товарів і послуг blue beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. є тими самими, що і товари, щодо яких здійснено міжнародні реєстрації № 883431 від 13.05.2005р. на знак Bull», № 789927 від 06.06.2002р. на знак Bull ENERGY DRINK».

2. Знак для товарів і послуг blue beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. не є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № 883431 від 13.05.2005р. на знак Bull», № 789927 від 06.06.2002р. на знак Bull ENERGY DRINK».

3. Знак для товарів і послуг blue beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. не є оманливим або таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари у зв’язку з використанням знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № 883431 від 13.05.2005р. на знак Bull», № 789927 від 06.06.2002р. на знак Bull ENERGY DRINK».

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 10.09.2009р. справу № 20/284 для подальшого розгляду передано колегії суддів: головуюча суддя Гумега О.В., судді Мандриченко О.В., Прокопенко Л.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2009р., відповідно до ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, справа № 20/284 прийнята до провадження, поновлено провадження у справі у зв’язку із закінченням проведення судової експертизи, розгляд справи призначено на 06.10.2009р. о 12:00.

29.09.2009р. відповідач-1 через канцелярію суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання відповідача-1 про ознайомлення з матеріалами справи судом задоволено.

30.09.2009р. позивач через канцелярію суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи судом задоволено.

06.10.2009р. відповідач-1 через канцелярію суду подав додаткові пояснення по справі з урахуванням висновку повторної судової експертизи, в яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні 06.10.2009р. відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд врахувати висновок повторної судової експертизи № 816 від 30.07.2009р. під час прийняття рішення у справі та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 06.10.2009р., подав клопотання про призначення повторної експертизи, оскільки вважає, що висновок № 816 судової експертизи від 30.07.2009р. є таким, що зроблений з грубим порушенням порядку проведення експертизи, методики дослідження знаків для товарів і послуг, яку використовував експерт, внаслідок чого є необґрунтованим та викликає сумніви у його правильності.

Клопотання позивача про призначення повторної експертизи судом відхилено.

В судовому засіданні 06.10.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 04.11.2009р. о 12:00.

В судовому засіданні, призначеному на 04.11.2009 р., розглянуте спільне клопотання сторін про продовження строку розгляду справи, подане ними в судовому засіданні, призначеному на 25.09.2008р. Клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні 04.11.2009р. позивач подав клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові напої»та просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові напої»наносити на такі товари, як алкогольні та безалкогольні напої, комбіноване позначення D BLUE beverages». Клопотання позивача судом відхилено з огляду на те, що позивачем не дотримано порядку зміни підстав або предмету позову, порядку збільшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, призначеному на 04.11.2009р., суд прийшов до висновку про необхідність призначити у справі комісійну експертизу (у складі комісії експертів) з огляду на наступне.

Відповідно до висновку № 69/07 судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності від 14.02.2008р. експерт вказав, що: товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. є ідентичними, тобто такими самими, щодо яких діє міжнародна реєстрація № 883431 від 13.05.2005р. Товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р., є такими самими відносно 32 класу МКТП № 789927 від 06.06.2002р.; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. є схожим із знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 883431 від 13.05.2005р. настільки, що можна сплутати та ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. є схожим із знаком для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією № 789927 від 06.06.2002р. настільки, що його можна сплутати та ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака.

У висновку № 816 повторної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 30.07.2009р. експерт вказав, що товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. є тими самими, що і товари, щодо яких здійснено міжнародні реєстрації № 883431 від 13.05.2005р. на знак ed Bull», № 789927 від 06.06.2002р. на знак Bull ENERGY DRINK»; знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. не є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № 883431 від 13.05.2005р. на знак Bull», № 789927 від 06.06.2002р. на знак Bull ENERGY DRINK»; знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. не є оманливим або таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари у зв’язку з використанням знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями № 883431 від 13.05.2005р. на знак Bull», № 789927 від 06.06.2002р. на знак Bull ENERGY DRINK».

Таким чином, судові експерти на підставі одних і тих самих матеріалів справи прийшли до протилежних висновків щодо питань схожості та оманливості знаку для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2009р. строк вирішення спору продовжено, у справі № 20/284 призначено комісійну судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України, провадження у справі № 20/284 зупинено до закінчення проведення комісійної судової експертизи.

29.10.2010р. через канцелярію суду Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Академії правових наук України були повернуті матеріали справи № 20/284 разом з висновком № 584 судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності від 27.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р., відповідно до ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі № 20/284 у зв’язку із закінченням проведення комісійної судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності, розгляд справи призначено на 29.11.2010р. об 11:30.

29.11.2010р. представник відповідача-1 через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі з урахуванням висновку судової експертизи та просив суд не брати до уваги вказаний висновок судової експертизи під час прийняття рішення по справі як такий, що є хибним та не відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства з питань інтелектуальної власності.

В судовому засіданні 29.11.2010р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 01.12.2010р. об 11:30.

Представник відповідача-2 в судове засідання, призначене на 01.12.2010р., не з’явився, вимоги ухвали суду від 08.11.2010р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку.

В судовому засіданні 01.12.2010р. представник позивача подав мотивоване пояснення щодо висновків судової експертизи № 584 від 27.10.2010р., в якому зазначив, що вказаний висновок дає підстави для визнання недійсним свідоцтва України № 70490.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 01.12.2010р., подане ним пояснення щодо висновку судової експертизи підтримав.

Відповідно до розділу 5 Господарського процесуального кодексу України, експертний висновок є одним з видів доказів у справі (ст. 32 ГПК України). На цій підставі, для всебічного та правильного з’ясування всіх обставин справи, суд визнав за необхідне викликати в судове засідання для дачі пояснень судових експертів Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України Дорошенка О.Ф. та Коваленко Т.В. відповідно до ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2010р., відповідно до ст.ст. 31, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.12.2010р. о 10:30, в судове засідання викликано судових експертів для дачі пояснень щодо висновку № 584 від 27.10.2010р., зобов’язано позивача та відповідачів надати питання судовому експерту щодо висновку № 584 від 27.10.2010р.

В судовому засіданні 15.12.2010р. представники позивача та відповідача-1 надали перелік питань до судових експертів щодо висновку № 584 від 27.10.2010р.

В судовому засіданні 15.12.2010р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва.

Представники сторін та судові експерти були повідомлені телефонограмами про призначення судового засідання на 18.01.2011р. 17.01.2011р.

17.01.11 року представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з участю в іншому судовому засіданні. Клопотання позивача судом відхилено.

В судовому засіданні, призначеному на 18.01.2011 року, відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні, призначеному на 18.01.2011 року, судові експерти надали відповіді на запитання що були поставлені позивачем, відповідачем -2, а також на запитання суду.

Судові експерти також надали письмові пояснення до висновку судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 584 від 27.10.2010 року, які залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 18.01.2011р., представником відповідача-1 заявлено усне клопотання про виклик в судове засідання будь-якої особи що знаходиться в приміщенні суду, та з’ясувати думку такої особи щодо схожості знаків для товарів і послуг, які належать позивачу та відповідачу 2. Клопотання відповідача-2 судом відхилено у зв’язку з тим, що Господарським процесуальним кодексом України зазначена процедура не передбачена.

Представником відповідача-1 також заявлено усне клопотання про проведення повторної судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності. Вказане клопотання відповідача-1 судом відхилено з огляду на те, що відповідачем-1 не наведено достатніх підстав для призначення повторної судової експертизи.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.01.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач на території України володіє, зокрема, наступними знаками для товарів і послуг:

- словесним знаком ED BULL»за міжнародною реєстрацією № 883431 від 13.05.2005р., яка діє на території України у повному обсязі з 13.05.2005р. для товарів 30, 32 та 33 класів МКТП;

- комбінованим знаком Bull ENERGY DRINK»за міжнародною реєстрацією № 789927 від 06.06.2002р., яка діє на території України у повному обсязі з 06.06.2002р. для товарів 32 класу МКТП;

що підтверджується наявним у матеріалах справи листом Державного підприємства «Український інститут промислової власності»від 12.07.2007р. за № 1504/09 та витягами щодо вказаних міжнародних реєстрацій з бази даних ROMARIN DVD № 05/2007 (18.05.2007).

В судовому засіданні було встановлено, що міжнародні реєстрації знаків № 883431 та № 789927 здійснені відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891р., яка набула чинності для України 25.12.1991р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 за результатами кваліфікаційної експертизи на ім’я відповідача-1 було зареєстровано знак для товарів і послуг BLUE beverages», призначений для маркування наступних товарів:

30 класу МКТП «кава, чай, какао, цукор, рис, тапіока, саго, замінники кави; борошно та зернові продукти, хліб; кондитерські вироби, морозиво, мед, сироп мелясовий; дріжджі, пекарські порошки; сіль, гірчиця; оцет, приправи; прянощі; харчовий лід; всі товари, що включені до 30 класу;

32 класу МКТП «пиво; мінеральні і газовані води та інші безалкогольні напої; фруктові напої і фруктові соки; сиропи та інші складники для готування напоїв; всі товари, що включені до 32 класу;

33 класу МКТП «алкогольні напої (крім пива); всі товари, що включені до 33 класу;

заявка на реєстрацію якого № m 2005 07245 була подана 04.07.2005р., свідоцтво України № 70490 видане 15.12.2006р., охорона діє з 15.12.2006р. до 04.07.2015р., а публікація про видачу свідоцтва була здійснена в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 12 від 15.12.2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов’язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов’язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності –це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об’єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»в ст. 1 також визначає, що знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 494 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»також встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг. Відповідно до ч. 3 ст. 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відповідно до ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891р., яка набула чинності для України 25.12.1991р., товарний знак, який має міжнародну реєстрацію, з дати реєстрації в Міжнародному бюро користується такою ж охороною в кожній із заявлених країн, як і знаки, що зареєстровані в цій країні за національною процедурою.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору (ч. 1 ст. 421 Цивільного кодексу України).

Суб’єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 493 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, є виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності та виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.

Як передбачено ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки та виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.

Частиною 3 ст. 157 Господарського кодексу України також встановлено, що свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків її правомірного використання.

Згідно ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов’язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Використанням знака, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до суду про визнання недійсним свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»щодо усіх товарів, вказаних у свідоцтві.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Суд вважає, що позивач належним чином довів факт порушення його виключних майнових прав інтелектуальної власності, що надає йому право звертатися до суду за їх захистом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 499 Цивільного кодексу України, права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Згідно п. «а»ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»в редакції, чинній на момент прийняття рішення, свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Відповідно до абзацу 5 п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993р. № 3771-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяли на дату подання заявки.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. та копій матеріалів заявки № m 2005 07245 за цим свідоцтвом, датою подання заявки на реєстрацію знаку BLUE beverages»є 04.07.2005р., отже відповідність заявленого на реєстрацію знаку умовам його реєстрації повинна була визначатися відповідачем-2 згідно Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»в редакції від 22.05.2003р.

Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»в редакції від 22.05.2003р.).

Підстави для відмови в наданні правової охорони, як і для висновку про невідповідність вже зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, визначені ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Так, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»в редакції від 22.05.2003р., не можуть одержати правову охорону позначення, які, зокрема є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу (ч. 2 ст. 6) та не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема із знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності (ч. 3 ст. 6).

Згідно п. 4.3.1.9. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. № 116, до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю,географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.

Згідно п. 4.3.2.1. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, не реєструються як знак позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і/або послуг та із знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна (в тому числі, міжнародними знаками, що охороняються в Україні згідно з Мадридською угодою).

Пунктом 4.3.2.4. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг встановлено, що позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах, а схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, - якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.

Відповідно до п. 4.3.2.5. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.

Пунктом 4.3.2.6. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг передбачено, що при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно визначити:

- чи є позначення D BLUE beverages»оманливим або таким, що може ввести в оману щодо товару або особи, яка виробляє товар з використанням знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями, зареєстрованими на ім’я позивача;

- чи є товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака BLUE beverages», тими самими чи спорідненими з товарами, щодо яких зареєстровано знаки для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями на ім’я позивача.

У вирішенні спорів, пов’язаних з визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з питань невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з’ясування питань, що потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функцій експерта.

Пунктом 45 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. № 04-5/1107 встановлено, що відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. У вирішенні спорів, пов'язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань господарському суду необхідно призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта. Господарські суди не повинні встановлювати схожість знаків для товарів і послуг на власний розсуд.

З метою об’єктивного вирішення спору у справі № 20/284, оскільки вказані питання належать до предмету доказування до справі, а для встановлення чи спростування цих фактів необхідні спеціальні знання, судом, відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, призначено комісійну судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України.

На вирішення комісії експертів були поставлені наступні питання:

1) чи є знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. схожим із знаком для товарів і послуг BULL»за міжнародною реєстрацією № 883431 від 13.05.2005р. настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака?

2) чи є знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. схожим із знаком для товарів і послуг BULL energy drink»за міжнародною реєстрацією № 789927 від 06.06.2002р. настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака?

3) чи є товари, щодо яких здійснено реєстрацію знака за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. такими самими чи спорідненими з товарами, щодо яких діють міжнародні реєстрації № 883431 від 13.05.2005р. та № 789927 від 06.06.2002р.?

29.10.2010р. судом одержано висновок № 584 судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності від 27.10.2010р. з матеріалами справи № 20/284.

Як вбачається із висновку експертизи, відповідно до п. 4.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 965/5 від 01.06.2009р.), експерти вирішували поставлені питання у наступній редакції:

1) чи є знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. схожим із знаком для товарів і послуг BULL»за міжнародною реєстрацією № 883431 від 13.05.2005р. настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака?

2) чи є знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. схожим із знаком для товарів і послуг BULL energy drink»за міжнародною реєстрацією № 789927 від 06.06.2002р. настільки, що їх можна сплутати або ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака?

Як вбачається з матеріалів справи, проведення експертизи було доручено експертам Дорошенку О.Ф. та Коваленко Т.В.

При наданні відповіді на поставлені питання експерти дійшли наступних висновків:

1. Знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. є схожим із знаком для товарів і послуг BULL»за міжнародною реєстрацією № 883431 від 13.05.2005р. настільки, що їх можна сплутати, та таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака.

2. Знак для товарів і послуг BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. є схожим із знаком для товарів і послуг BULL energy drink»за міжнародною реєстрацією № 789927 від 06.06.2002р. настільки, що їх можна сплутати, та таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з використанням цього знака.

Виходячи з вищевикладеного, висновок комісійної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 584 від 27.10.2010р. обґрунтовано підтвердив той факт, що оспорюваний знак BLUE beverages»за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р. не відповідає умовам надання правової охорони, отже у відповідача-2 були підстави для відмови у її наданні відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

За таких обставин вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»щодо усіх товарів, вказаних у свідоцтві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду про зобов’язання відповідача-2 вилучити з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг свідоцтво України № 70490 від 15.12.2006р. і повідомити про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»в редакції від 10.04.2008р., що діє на момент прийняття рішення, при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки (ч. 3 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

Як вже зазначалося, на підставі вивчених матеріалів справи, результатів експертизи (експертний висновок № 584 від 27.10.2010р.) та пояснень сторін, суд дійшов висновку, що свідоцтво України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»підлягає визнанню недійсним щодо усіх зазначених в ньому товарів.

За таких обставин вимоги позивача про зобов’язання відповідача-2 вилучити з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг свідоцтво України № 70490 від 15.12.2006р. і повідомити про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач звернувся до суду про заборону відповідачу-1 використовувати позначення вказаного знака щодо усіх товарів, вказаних у свідоцтві, включаючи використання на підставі усних та письмових ліцензійних договорів.

Як вже зазначалося, згідно ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання.

Використанням знака, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

Оскільки на підставі вивчених матеріалів справи та результатів експертизи (експертний висновок № 584 від 27.10.2010р.) суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»щодо усіх товарів, вказаних у свідоцтві, суд дійшов висновку про наявність підстав для заборони відповідачу-1 використовувати знак BLUE beverages» за свідоцтвом України № 70490 від 15.12.2006р.

За таких обставин вимоги позивача про заборону відповідачу-1 використовувати позначення вказаного знака щодо усіх товарів, вказаних у свідоцтві, включаючи використання на підставі усних та письмових ліцензійних договорів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач належними засобами доказування довів факт порушення його права на охорону зареєстрованих на його ім’я знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями, що в подальшому обґрунтовано підтвердив і висновок комісійної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 584 від 27.10.2010р., тоді як відповідач-1 та відповідач-2 належних доказів на спростування наведених позивачем обставин суду не надали.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Згідно п. 49 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. № 04-5/1107, за змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково суд не має права покладати сплату державного мита та інших судових витрат на Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, якщо останнього було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено ним згідно з чинним законодавством.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач здійснив оплату за проведення комісійної судової експертизи в розмірі 10134,00 грн. платіжним дорученням № 43 від 10.02.2010р.

За таких обставин, на відповідача-1 покладаються витрати по оплаті державного мита в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., витрати на проведення судової експертизи в розмірі 10134,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним свідоцтво України № 70490 від 15.12.2006р. на знак для товарів і послуг BLUE beverages»на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю «Чаросвіт» щодо усіх товарів, вказаних у свідоцтві.

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти» (01113, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 3, ідентифікаційний код 33234957, р/р 26007010030446 у ВАТ «УКРЕКСІМБАНК»м. Києва, МФО 322313) використовувати позначення вказаного знака щодо усіх товарів, вказаних у свідоцтві, включаючи використання на підставі усних та письмових ліцензійних договорів.

4. Зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: Україна, 03680, м. Київ, вул. Урицького, 45) вилучити з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг свідоцтво України № 70490 від 15.12.2006р. і повідомити про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти» (01113, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 3, ідентифікаційний код 33234957, р/р 26007010030446 у ВАТ «УКРЕКСІМБАНК»м. Києва, МФО 322313) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь компанії Ред Булл ГмбХ (Red Bull GmbH, Am Brunnen, 1, A-5330 Fuschl am See, Austria) 85,00 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита, 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10134,00 (десять тисяч сто тридцять чотири) грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи.

6. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судді Гумега О.В.

Мандриченко О. В.

Прокопенко Л. В.

Дата підписання

повного рішення: 21.01.2011 р.