Рішення № 13546936, 13.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/40413.01.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Жмеринське АТП-10512"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех - Київ"

про стягнення 52890, 99 грн.

Суддя Пасько М.В.          

Представники:

від позивача Василик В.В. (дов.б/н від 01.11.2010р.)

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Жмеринське АТП-10512" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех - Київ" (далі по тексту –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 52890,99 грн., за договором купівлі-продажу №92/12-09 від 15.12.2009 року, з яких 40730,00 грн. основного боргу, 6652,25 грн. пені, 1057,81 грн. 3% річних, 4450,93 грн. інфляційних втрат.

30.11.2010 року до канцелярії суду надійшла заява щодо зміни розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 53918,47 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №92/12-09 від 15.12.2009 року., з яких 40730,00 грн. основного боргу, 6565,77 грн. пені, 1041,08 грн. 3% річних, 4450,93 грн. інфляційних втрат.

09.12.2010 року до канцелярії суду надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 52435,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №92/12-09 від 15.12.2009 року, з яких 39230,00 грн. основного боргу, 7348,76 грн. пені, 1209,16 грн. 3% річних, 4647,08 грн. інфляційних втрат.

Заявлені позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 92/12-09 від 15.12.2009 року в частині поставки (передачі) товару, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 18.11.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2010 року розгляд справи був відкладений на 02.12.2010 року у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням строронами по справі всіх витребуваних судом доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 13.01.2011 року у зв'язку з неявкою відповідача, неподанням ним витребуваних судом документів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 Господасрького процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Дослідивши у судовому засіданні вимогу позивача про накладення арешту на належний відповідачу рахунок в межах суми 40730,00 грн. , суд відмовив в задоволені даної вимоги, оскільки позивачем не подано належних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

11.01.2011 року до канцелярії суду надійшло клопотання про стягнення витрат на послуги адвоката, в якому представник позивача просить суд стягнути з відповідача 5000,00 грн. судових витрат.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, витребуваних судом доказів не подав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №92/12-09, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати позивачу автобус БАЗ "Еталон" А079.23 (далі по тексту - товар) в кількості 1 одиниця вартістю 309750,00 грн., а позивач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п.1.3. цього договору загальна вартість договору складає 309750,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 51625,00 грн.

Згідно з п.2.1. зазначеного договору товар передається позивачу, згідно накладних, наданих відповідачем.

Позивач в строк не пізніше 18.12.2009 року включно, перераховує на поточний рахунок відповідача передоплату у розмірі 20% вартості товару в сумі 61950,00 грн. в тому чмслі ПДВ 20% - 10325,00 грн. Підставою для здійснення платежу поивачем є даний договір та рахунок на оплату, який надається позивачу відповідачем в день підписання договору стронами (п.2.3. цього договору).

Відповідно до п.2.4. зазначеного договору відповідач поставляє (передає) товар позивачу в строк до 14.01.2010 року.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідча 63000,00 грн., а саме 40000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №522 від 18.12.2009 року та 23000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №523 від 22.12.2009 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків вих. №13/07/10-01 від 13.07.2010 року, підписаного сторонами та скріпленого мокрими печатками сторін, заборгованість відповідача перед позивачем з повернення грошових коштів за період з 18.12.2009 року по 13.07.2010 року складає 41730,00 грн. Копія зазначеного акту наявна в матеріалах справи.

Відповідач частково перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 21270,00 грн., а саме: 19.02.2010 року в сумі 13000,00 грн., 18.03.2010 року в сумі 4120,00 грн., 29.06.2010 року в сумі 4150,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків вих. №13/07/10-01 від 13.07.2010 року.

Відповідно до банківської виписки від 27.07.2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи, відповідач перерахував позивачу 1000,00 грн.

Як вбачається із поданої позивачем заяви щодо зміни розміру позовних вимог від 29.10.2010 року, 14.10.2010 року відповідач перерахував на рахунок позивача 1500,00 грн.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 39230,00 грн. (63000,00 грн. - 23770,00 грн.)

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплачених позивачем грошових коштів не повернув.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити поовну вимогу позивача про стягнення 39230,00 грн. основного боргу.

Відповідно до п.4.1. зазначеного договору в разі прострочення передачі або неповної передачі товару відповідач сплачує відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості перерахованих грошових коштів на рахунок відповідача за кожен день прострочення передачі товару.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені вимоги щодо стягнення пені в розмірі 7348,76 грн. та 1209,16 грн. 3% річних, підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Судом не може бути задоволено позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 4647,08 грн. з підстав невірного розрахунку.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, розмір інфляційних втрат з урахуванням дефляційних процесів складає 2067,71 грн. за період з 15.01.2010 року по 13.01.2011 року.

За таких обставин, суд частково задовольняє вимогу про стягнення інфляційних втрат в розмірі 2067,71 грн.

Суд відмовляє позивачу в задоволені позовоної вимоги в частині стягнення 2579,37 грн. інфляційних втрат.

У зв’язку з даним спором позивачем було укладено договір №008/10-ап про надання правової допомоги на загальну суму 5000,00 грн. Позивач оплатив послуги адвоката і поніс відповідні затрати у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку від 08.12.2010 року.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати при здоволенні позову покладаються на відповідача.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по оплаті адвоката в розмірі 5000,00 грн. покладаються на відповідача, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецтех - Київ” (03039, м. Київ, вул. М. Грінченка, 18 літ.А, оф.205; код ЄДРПОУ 34934840) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Жмеринське АТП-10512" (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Київська, 115; 01034, м. Київ, вул. О. Гончара, 33, оф. 1 код ЄДРПОУ 05461042) 39230 (тридцять дев'ять тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп. основного боргу, 7348 (сім тисяч триста сорок вісім) грн. 76 коп. пені, 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 1209 (одна тисяча двісті дев'ять) грн. 16 коп. 3% річних, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. адвокатськийх витрат, 508 (п'ятсот вісім) грн. 23 коп. державного мита, 222 (двісті двадцять дві) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Жмеринське АТП-10512" (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Київська, 115; 01034, м. Київ, вул. О. Гончара, 33, оф. 1 код ЄДРПОУ 05461042) з державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 100 (сто) грн. 83 коп., сплаченого квитанцією №100537.228.1 від 22.06.2010 року.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяМ.В. Пасько

Рішення підписано _____ року