Рішення № 13546902, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/52217.01.11 За позовом Закритого акціонерного товариства "РУР ГРУП С.А."

до Закритого акціонерного товариства "Клермонт Україна"

про стягнення заборгованості у розмірі 370 486,49 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Гулько Ж.В.- довіреність б/н від 01.11.2010;

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "РУР ГРУП С.А." звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Клермонт Україна"про стягнення заборгованості у розмірі 370 486,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 243 від 29.06.2010 р. частково не оплатив поставлений товар, заборгувавши позивачу 336805, 90 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 336805, 90 грн. –боргу, 33 680, 59 грн. –штрафних санкцій, а також понесені ним по справі судові витрати –3704, 86 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 30.11.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.12.2010 р.

13.12.2010 представник позивача у судовому засіданні надав додаткові докази по справі. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. У зв’язку з вищевказаними обставинами розгляд справи було відкладено на 17.01.2011.

17.01.2011 представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, через канцелярію суду від відповідача надійшла телеграма, в якій він проти позовних вимог не заперечує та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.01.2011 р. за згодою представника позивача судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів №243 (далі –Договір), згідно умов якого (п.1.1) сторони погодили, що позивач зобов’язується передати, а відповідач прийняти і оплатити нафтопродукти Бензин –76/80, бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо (надалі –Товар) по кількості, номенклатурі, ціні та якості, зазначених в видаткових, товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 5.2. Договору відповідач здійснює оплату за переданий товар тільки після отримання рахунку від позивача. Строк оплати рахунка здійснюється протягом 1-го банківського дня. Датою платежу є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 5.4).

На виконання умов Договору 07.10.2010 позивач передав відповідачу паливо дизельне Л-0, 2-62 в кількості 53,385 тон на загальну суму 387575, 10 грн., що підтверджується податковою накладною № 1/О67209 та Актом прийому-передачі нафтопродуктів від 07.10.2010, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов’язання по Договору, щодо оплати палива, виконав частково, сплатив на рахунок позивача 50769, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №51 від 11.11.2010 р., наданим позивачем (копія в справі).

Таким чином, на момент звернення позивача до суду та винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 336 805, 90 грн.

01.11.2010 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію, в якій він просив відповідача сплатити суму боргу в розмірі 387575, 10 грн. в десятиденний строк з дня отримання даної претензії (оригінал претензії міститься в матеріалах справи).

Встановлені вище факти відповідач визнав, проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечував.

Зокрема, в матеріалах справи міститься відповідь на претензію позивача, в якій відповідач заборгованість по Договору у розмірі 336805, 90 грн. визнав повністю, але зазначив про неможливість сплати боргу у зв’язку з відсутністю грошових коштів на рахунку та майна на балансі підприємства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання по договору виконав належним чином, передав відповідачеві товар відповідно до умов Договору, тоді як відповідач лише частково оплатив переданий позивачем товар.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, зважаючи на встановлені вище факти та положення вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані, документально та нормативно доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач порушив умови оплати товару, а тому позивач, на підставі п. 6.1 Договору, просить стягнути з відповідача штраф, який за розрахунками позивача становить 33680,59 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Відповідно до ч.1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В п. 6.1. Договору передбачено, що в разі порушення відповідачем умов оплати товару, невиконання або неналежного виконання п. 5.4 Договору, в якому датою платежу визначено дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, позивач має право стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 % від вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу за порушення умов оплати товару в розмірі 33680,59 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Клермонт Україна" (юр.адреса: 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; факт. адреса: 01030, м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 31/27а, код ЄДРПОУ 33105657) на користь Закритого акціонерного товариства "РУР ГРУП С.А." (25000, м. Кіровоград, вул. Є.Маланюка, 2, код ЄДРПОУ 24714833) –336805 (триста тридцять шість тисяч вісімсот п’ять) грн. 90 коп. –боргу, 33680 (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят) грн. 59 коп. –штрафних санкцій, 3 704 (три тисячі сімсот чотири) грн. 86 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 21.01.2011р.