Вирок № 135468871, 06.04.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1615/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференцзв`язку обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162380000498 від 26.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ананьїв Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на час розгляду справи є військовослужбовцем Збройних Сил України на посаді водія-електрика самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 25.09.2024 року приблизно о 19 годині 33 хвилин грубо порушив пункти: 1.3, 1.5, 2.3 п/п «б», 12.4, 12.9 п/п «б» та 18.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі Правил), які зобов`язують водія:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.9 «Водієві забороняється»:

п/п б) «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»;

п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;

п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Так, в зазначений день та час водій ОСОБА_4 , перебуваючи у тверезому стані, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 210430-20» реєстраційний номер НОМЕР_2 в зчепленні з причепом «ЛЕВ 183625» реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ввімкнутим ближнім світлом фар, рухався з фактичною швидкістю приблизно 61.6 км/год, яка перевищувала допустиму швидкість руху на вказаній ділянці, у темний час доби та при достатньому вуличному електроосвітленні, по асфальтованому, сухому, без пошкоджень дорожньому покриттю автодороги по вул. Станційна в межах селища Великодолинське Одеського району Одеської області, на прямій ділянці дороги, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху в обох напрямках, без наявної горизонтальної дорожньої розмітки, яка б поділяла межі смуг руху, зі сторони провул. Приморського у напрямку вул. О. Загороднюка селища Великодолинське Одеського району Одеської області, у смузі свого напрямку руху.

Здійснюючи рух по вищевказаній автодорозі на ділянці проїзної частини біля магазину ТОВ РС «Точка» за адресою: Одеська область, Одеський район, сел. Великодолинське, Станційна, буд. № 53-А, водій ОСОБА_4 , керуючи вказаним автомобілем в зчепленні з причепом, зі перевищенням швидкісного режиму, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожніми знаком 5.38.1 Розділу 33 «Правил дорожнього руху», що позначає: дорожні знаки 5.38.1-5.38.2 - «Пішохідний перехід - знак застосовується для позначення місць, призначених для організованого переходу пішоходів через проїзну частину. Знак 5.38.1 встановлюється праворуч від дороги на ближній межі переходу, а знак 5.38.2 - ліворуч від дороги на дальній межі переходу», вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, маючи об`єктивну можливість визначити факт наближення до нерегульованого пішохідного переходу, на якому можуть знаходитись люди, не обрав безпечну швидкість руху при наближенні до пішохідного переходу, щоб мати категоричну і безумовну технічну можливість своєчасним і не екстреним зниженням швидкості дати дорогу пішоходам, які могли вийти на пішохідний перехід, в результаті чого в межах пішохідного переходу, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля в межах нерегульованого пішохідного переходу.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримала наступні тілесні ушкодження:

- закрита черепно-мозкова травма у формі закритого перелома передньої стінки зовнішнього слухового проходу справа, орієнтовано на рівні барабанної перетинки; закритих багатоуламкових переломів зі зміщенням верхньої щелепи з залученням стінок верхньощелепних пазух з переходом на латеральні та нижні стінки обох орбіт; відкритого перелому кісток носа, носової перегородки; відкритих багатоуламкових переломів виросткових відростків нижньої щелепи з підвивихом нижньої щелепи; закритого перелома поперечного відростка С7 справа; крововилива під м`які мозкові оболонки (субарахноїдального крововиливу) лівої півкулі головного мозку;

- закрита травма грудної клітки та живота: закриті переломи правих ребер з І- го по ІХ- те; закриті переломи лівих ребер II, III, VI, VII, XII;

- травми кінцівок: закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки з багатоуламковим переломом голівки: закритий перелом крила клубової кістки справа та верхньої гілки лівої лобкової кістки без зміщення уламків.

Поєднана травма голови, тулуба та кісток таза ускладнилась розвитком травматичного шоку, тому згідно п. 2.1.2, п. 2.1.3 (о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В умовах даної дорожньої обстановки водій автомобіля «ВАЗ 210430-20», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по мірі наближення до ділянки нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а також рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год, що передбачено вимогами п.п. 18.1, 12.4 та 12.9 (б) «Правил дорожнього руху».

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 п/п «б», 12.4, 12.9 п/п «б» та 18.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті вказаної дорожньо-транспортної події, при цьому останній, при виконанні вимог вказаних пунктів «Правил дорожнього руху», мав технічну можливість запобігти вказаній дорожньо-транспортній пригоді.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, надавши показання, що вчинив кримінальне правопорушення при викладених вище обставинах, докази, що маються в матеріалах кримінального провадження не оспорює, як і не оспорює фактичні обставини вчиненого ним злочину. Цивільний позов Комунального некомерційного підприємства "Чорноморська лікарня" Чороморської міської ради Одеського району Одеської області, поданий до нього, визнав у повному обсязі. У вчиненому щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд даного кримінального провадження без її участі. Повідомляє, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю відшкодував їй завдану шкоду, претензій до нього немає, міру покарання просить призначити найбільш м`яку, не пов`язану з реальним позбавленням волі, а також не позбавляти його права керування транспортними засобами. Також повідомила, що нею змінено прізвище із ОСОБА_10 на ОСОБА_11 , що підтверджується доданою до заяви копією паспорта громадянина України.

Представник цивільного позивача ОСОБА_6 , в судовому засідання підтримала поданий цивільний позов Комунального некомерційного підприємства "Чорноморська лікарня" Чороморської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, у повному обсязі, просила його задовольнити.

За згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено обвинуваченому, учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Заслухавши обвинуваченого, його захисника, думку прокурора, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів відносно обвинуваченого, обсягу судових витрат та речових доказів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на час розгляду справи є військовослужбовцем Збройних Сил України на посаді водія-електрика самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Також, судом досліджено клопотання командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_12 , згідно листа від 04.04.2026 року № 182/2/622, який просить до військовослужбовця ОСОБА_4 не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки це право йому необхідне для виконання завдань з оборони України, так як він перебуває на посаді водія.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, а також добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій ОСОБА_13 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, позицію потерпілої яка будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, її прохання призначити обвинуваченому найбільш м`яке покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі та не застосовувати до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, особу винного, який є військовослужбовцем Збройних Сил України, прохання командира військової частини, де ОСОБА_4 проходить військову службу, не застосовувати до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, його сімейний стан, зокрема наявність двох неповнолітніх дітей на утриманні, а також наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України слід призначити у межах санкції даної статті у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, та із застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, так як, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного виду основного покарання.

Згідно з ч.4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.

У зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Комунальне некомерційне підприємство "Чорноморська лікарня" Чороморської міської ради Одеського району Одеської області звернулося з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, яким просить суд стягнути з ОСОБА_4 на їх користь кошти в сумі 40256,15 грн., витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_13 .

Обвинувачений ОСОБА_4 вказаний цивільний позов визнав повністю.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено в судовому засіданні внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_13 отримала тяжкі тілесні ушкодження, знаходилася на стаціонарному лікуванні у КНП "Чорноморська лікарня" Чороморської міської ради Одеського району Одеської області, та вказана медична установа понесла витрати у розмірі 40256,15 грн. на лікування потерпілої, а тому даний цивільний позов підлягає задоволенню.

Щодо наявного в матеріалах кримінального провадження цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, даний цивільний позов за заявою ОСОБА_9 залишено без розгляду, згідно ухвали суду від 27.01.2026 року.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.09.2024 року, необхідно скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.123 КПК Укрїни витрати, пов`язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процесуальні витрати на залучення експертів становлять у загальному розмірі 21279 грн. 60 коп., які відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.03.2025 року у вигляді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В порядку ч.4 ст.76 КК України, ст.163 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку в частині звільнення від відбування призначеного покарання та нагляду за засудженим ОСОБА_4 , покласти на командира військової частини, в якій проходить службу військовослужбовець ОСОБА_4 , а у разі звільнення засудженого ОСОБА_4 з військової служби - на відповідний уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.03.2025 року у вигляді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

Цивільний позов Комунального некомерційного підприємства "Чорноморська лікарня" Чороморської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства "Чорноморська лікарня" Чороморської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ: 01982212) грошові кошти в сумі 40256 (сорок тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 15 копійок, витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_13 в КНП "Чорноморська лікарня" Чороморської міської ради Одеського району Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експертів в загальному розмірі 21279 (двадцять одна тисяча двісті сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.09.2024 року, - скасувати.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили:

- автомобіль марки ВАЗ 210430-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 15.08.2024, виданого органом ТСЦ 5150, належить на праві власності ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зберігається на спец. майданчику зберігання транспортних засобів за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Латівка, вул. Квіткова, 36, - повернути власнику ОСОБА_14 ;

- DVD-R диск "Vebratim", об`ємом пам`яті 4.7 Гб з відеозаписом з місця ДТП, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - надалі зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1